Постанова

Іменем України

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 752/16419/16

провадження № 61-4934св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс», ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у складі судді Антонової Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю. В. (далі - приватний нотаріус Каплун Ю. В.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» (далі - ТОВ «СВ Фінанс»), ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування позову посилалася на те, що вона разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . 13 червня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 014/7478/82/56659 позивач та інші співвласники передали зазначену квартиру в іпотеку Відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»). 18 березня 2016 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно їй стало відомо, що 03 березня 2016 року право власності на належну їй квартиру зареєстроване за ТОВ «СВ Фінанс». Позивачка зазначала, що проведена реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «СВ Фінанс» є протиправною, оскільки договір іпотеки не містить застереження щодо такого способу позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки як наявність у іпотекодержателя права зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки; позивачу та іншим співвласникам квартири не було надіслано вимоги про усунення порушення основного зобов`язання; порушені майнові права неповнолітніх дітей, які зареєстровані у спірній квартирі.

З урахуванням наведеного просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Каплуна Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 березня 2016 року, індексний номер 28581435, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «СВ Фінанс»; зобов`язати приватного нотаріуса Каплуна Ю. В. скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 03 березня 2016 року № 13564823 про реєстрацію за ТОВ «СВ Фінанс» права власності на спірну квартиру за ТОВ «СВ Фінанс».

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що переоформлення права власності на спірну квартиру здійснено з додержанням вимог статей 36-38 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що недобросовісна поведінка іпотекодавця щодо невиконання своїх зобов`язань за договором іпотеки від 13 червня 2007 року не може свідчити про протиправність рішення приватного нотаріуса Каплуна Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 березня 2016 року.

У листопаді 2020 року, не погоджуючись із рішенням суду першої, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов у цій справі пред`явлений до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У березні 2021 року ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_3 та інші власники спірної квартири вимог про усунення порушень основного зобов`язання від ТОВ «СВ Фінанс» не отримували. У матеріалах справи міститься вимога у якій не зазначено про вартість спірного майна, за якою мало відбуватися зарахування вимог та не вказано конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зазначеної вимоги. Перехід права власності на спірну квартиру здійснений без проведення належним чином оцінки спірного майна. У матеріалах реєстраційної справи відсутній звіт про оцінку предмета іпотеки. Реєстрація права власності на спірну квартиру за ТОВ «СВ Фінанс» відбулась без дозволу органу опіки та піклування. ОСОБА_3 не отримував від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «СВ Фінанс» жодних повідомлень щодо заміни іпотекодержателя у зобов`язанні за договором іпотеки.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 759/6979/16-ц, від 18 вересня 2018 року у справі № 11-404апп18; постановах Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 607/11516/18, від 04 травня 2020 року у справі № 139/69/18, від 06 травня 2018 року у справі

№ 320/8269/15-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 199/4062/17, від 14 серпня 2019 року у справі № 766/7365/17, від 10 травня 2018 року у справі № 759/8923/16-ц, від 20 листопада 2020 року у справі № 439/1223/18, від 01 грудня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 27 листопада 2017 року у справі № 915/1399/17, від 07 серпня 2019 року у справі № 201/10825/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 607/2843/17, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/8068/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 727/1593/16-ц; встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Касьяненко Д. Л., на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 13 червня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 014/7478/82/56659, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач та інші співвласники спірної квартири передали ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

22 грудня 2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» (далі - ПАТ «Комерційний індустріальний банк») укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило право вимоги за кредитним договором від 13 червня 2007 року, а ПАТ «Комерційний індустріальний банк» прийняло на себе всі права та обов`язки за вказаним договором.

22 грудня 2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 22 грудня 2015 року укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13 червня 2015 року.

22 грудня 2015 року між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «СВ Фінанс» укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Комерційний індустріальний банк» відступило право вимоги за кредитним договором від 13 червня 2007 року, а ТОВ «СВ Фінанс» прийняло на себе всі права та обов`язки за вказаним договором.

У той же день між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «СВ Фінанс» на виконання договору про відступлення права вимоги від 22 грудня 2015 року укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13 червня 2007 року.

03 березня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Каплун Ю.В. за результатами розгляду заяви ТОВ «СВ Фінанс» про реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрував за ТОВ «СВ Фінанс» право власності на квартиру АДРЕСА_1 з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 06 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року № 826/1656/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).

Отже, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у цій справі існує між власниками квартири та ТОВ «СВ Фінанс» щодо порушення ним права власності позивачки та інших співвласників на спірне майно внаслідок дій щодо реєстрації за ним такого права.

Таким чином, позов про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно не може бути звернений до державного реєстратора, якого позивачка визначила відповідачем у справі.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 127/2209/18 позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначив співвідповідачем, оскільки державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Отже, суд апеляційної інстанції, взявши до уваги суть спірних правовідносин та склад сторін у цій справі, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, тому оскаржувані судові рішення по суті вирішення спору не переглядаються.

Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги та посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, перелік яких зазначено у касаційній скарзі, оскільки вони стосуються вирішення спору по суті.

З тих же мотивів Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи на підставі недопустимих доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик