Постанова
Іменем України
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 752/18635/15-ц
провадження № 61-4917св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року позивач суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - СПД-ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в зв`язку з неналежним виконанням судового рішення.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року позов СПД - ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СПД - ФОП ОСОБА_1 суму 3 % річних 134 265, 48 грн, інфляційні збитки в розмірі 314 146, 80 грн та судовий збір в розмірі 960,00 грн
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційні скарги СПД - ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року змінено в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь СПД - ФОП ОСОБА_1 грошових коштів, визначивши до стягнення 3 % річних у сумі 134 032,11 грн, інфляційні збитки в розмірі 574 516,62 грн та судовий збір в розмірі 4 090,00 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами
У жовтні 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, в якій просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року по справі № 370/1226/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, було встановлено факт відсутності у нього заборгованості перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла». Таким чином, у ОСОБА_1 відсутні будь-які підстави для нарахування та витребування з нього сплати штрафних санкцій у вигляді 3% річних та інфляційних витрат.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанцій
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року залишено без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року залишено в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 посилався як на нововиявлену обставину - встановлення факту відсутності у нього заборгованості перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла», що встановлено ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, однак, обставина, на яку посилається заявник, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки по суті є новим доказом по справі.
Крім того, ухвала Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року скасовані постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У березні 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17 щодо юридичної оцінки судом всіх фактичних обставин справи, від 28 березня 2018 року у справі № 910/14672/16 щодо умов, яким мають відповідати умови зарахування, від 02 березня 2016 року у справі № 37/322-09 щодо дійсності зарахування вимог. Враховуючи наявність заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог на момент укладення договору відступлення між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 , заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» взагалі не існувало. Таким чином, Київський апеляційний суд протиправно у постанові від 18 липня 2019 року стягнув з ОСОБА_2 3% річних у сумі 134 032,11 грн та інфляційних збитків у розмірі 574 516,62 грн за невиконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» та судовий збір. Київським апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні не надав жодної правової оцінки такому доказу, як заява про зарахування однорідних зустрічних вимог, не зазначив мотиви відхилення цього доказу, не надав правової оцінки, чи може заява про зарахування однорідних зустрічних вимог вважатися нововиявленою обставиною. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки умовам, яким мають відповідати вимоги зарахування.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року СПД - ФОП ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2020 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що викладені у касаційній скарзі доводи лише зводяться до суб`єктивної переоцінки ОСОБА_2 фактичних обставин та власного бачення щодо застосування норм чинного законодавства України. Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 370/1226/15 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 . Скасовано ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовт6ня 2020 року. Ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що підлягають виконанню. Як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 ОСОБА_2 не надав доказів зарахування зустрічних вимог з ОСОБА_3 на підставі спірної заяви від 17 грудня 2014 року про зарахування однорідних позовних вимог. Встановлено, що ОСОБА_2 не надано доказів, що відповідно до статті 601 ЦК України відбулося зарахування зустрічних вимог. Жодних належних та допустимих доказів наявності боргових зобов`язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 на загальну суму 21 435 721 грн не існує. Відтак не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 про відсутність у нього боргу, оскільки судовим рішенням підтверджено дійсні грошові вимоги ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , а заяви від 17 грудня 2014 року про зарахування зустрічних вимог на момент ухвалення рішення у справі № 752/18635/15-ц не існувало.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/18635/15-ц, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 18 липня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року відмовлено.
У червні 2021 року матеріали цивільної справи № 752/18635/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду рішення суду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року позов суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СПД - ФОП ОСОБА_1 суму 3 % річних 134 265, 48 грн., інфляційні збитки в розмірі 314 146, 80 грн. та судовий збір в розмірі 960 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційні скарги СПД - ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року змінено в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь СПД - ФОП ОСОБА_1 грошових коштів, визначивши до стягнення 3 % річних у сумі 134 032,11 грн, та інфляційні збитки в розмірі 574 516,62 грн та судовий збір в розмірі 4 090,00 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення в частині стягнутих з ОСОБА_2 грошових коштів, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду яке набрало законної сили, про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів не виконано, а, отже, допущено прострочення грошового зобов`язання, у зв`язку із цим позивачем обґрунтовано здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання. Разом з тим, при визначенні розміру 3 % річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції не звернув уваги на помилку в наведених позивачем розрахунках щодо загального розміру грошового зобов`язання, що виникло на підставі рішення суду.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 посилався на те, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року по справі № 370/1226/15, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, було встановлено факт відсутності у нього заборгованості перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла». Таким чином, у ОСОБА_1 відсутні будь-які підстави для нарахування та витребування з нього сплати штрафних санкцій у вигляді 3% річних та інфляційних витрат.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року скасовано ухвала Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п`ята статті 423 ЦПК України).
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин та зазначених норм закону, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду судового рішення в порядку статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію,
а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня
2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Отже, оскаржена ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов