ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 752/21286/17
адміністративне провадження № К/9901/1408/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2018 (суддя Колдіна О.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі №752/21286/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.10.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати неправомірними дії та скасувати рішення відповідача № 48327/03 від 07.09.2017 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов`язати відповідача здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати з 06.09.2017 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження граничного розміру та обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, відповідно до довідки прокуратури м. Києва від 05.09.2017 № 18/307.
2. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» з 06.09.2017, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи відповідно до довідки прокуратури м. Києва від 05.09.2017 № 18/307, без обмеження її максимальним розміром.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2018 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 01.08.1997 навчалася на економіко-правовому факультеті Донецького державного університету.
6. Згодом позивач працювала:
- з 17.01.1997 по 03.03.1997 - стажист на вакантній посаді старшого помічника прокурора Амвросіївського району Донецької області;
- з 04.03.1997 по 13.10.1997 - стажист на вакантній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьби з організованою злочинністю прокуратури Донецької області;
- з 13.10.1997 по 04.12.1997 - стажист на вакантній посад помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька;
- з 04.12.1997 по 19.06.1998 - помічник прокурора Ворошиловського району м. Донецька;
- з 19.06.1998 по 13.06.2012 - старший помічник прокурора Ворошиловського району м. Донецька;
- з 13.06.2012 по 06.09.2012 - старший прокурор прокуратури Ворошиловського району м. Донецька;
- з 10.09.2012 по 24.07.2015 - старший прокурор прокуратури Голосіївського району м. Києва;
- з 24.07.2015 по 15.12.2015 - прокурор прокуратури Голосіївського району м. Києва;
- з 15.12.2015 по 11.09.2017 - прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва.
7. 06.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до Правобережного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91 № 1789-ХІІ.
8. Листом № 48327/03 від 07.09.2017 відповідач відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, з тих підстав, що з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються. Також, зверну увагу на відсутність стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, відповідно до положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії.
9. Позивач з відмовою не погодилася і звернулася до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивача покликалася на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У даному випадку, на думку позивача, Пенсійний фонд незаконно обмежує її право на призначення пенсії, набуте під час роботи в органах прокуратури.
11. Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що статтею 86 Закону № 1697-VІІ збільшено стаж позивача, що дає право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на час зарахування на посаду до органів прокуратури), що є звуженням прав позивача в розумінні Конституції України.
Тому, при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років мають застосовуватися положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1789-ХІІ та положення щодо призначення пенсій, відповідно до його норм втратили чинність.
Питання щодо наявності у позивача права на пенсійне забезпечення як працівника прокуратури має вирішуватися у відповідності до приписів чинної на час звернення за призначенням пенсії за вислугу років ст. 86 Закону № 1697- VІІ.
Таким чином, для призначення пенсії за вислугу років, працівників органів прокуратури, звертаючись за призначенням пенсії, повинен мати на день звернення вислугу років не менше ніж 23 роки 6 місяців, при цьому, стаж роботи на посадах прокурорів повинен становити не менше 13 років 6 місяців, тоді як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції від 12.07.2001 та наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, оскільки норми Закону №1789-ХІІ в частині пенсійного забезпечення працівників прокуратури втратили свою чинність.
14. Скаржник не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та в касаційній скарзі просить їх скасувати з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
15. Крім того, позивач зазначає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми абзацу 8 частини 1 статті 86 Закону № 1697- VІІ, які встановлюють, що для призначення пенсії за вислугу років у період з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року кількість необхідного стажу складає 23 роки, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
Оскільки на день звернення із заявою про призначення пенсії її стаж роботи в органах прокуратури становив 20 років 7 місяців 20 днів, а загальний стаж за вислугу років 23 роки 20 днів, тому вона має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697- VІІ.
16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. На час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії порядок призначення пенсій прокурорам було врегульовано Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
20. Судами встановлено, що позивач звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у вересні 2017 року.
21. Тобто, станом на дату звернення позивача до Пенсійного фонду необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були: а) стаж за вислугу років - 23 роки; б) стаж на посадах прокурорів - 13 років.
22. Ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлено, чи відповідає стаж позивача вимогам ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, яку слід застосувати до спірних правовідносин з огляду на час звернення позивача до пенсійного органу за призначенням пенсії.
23. Вимоги до стажу, який зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, визначено частиною шостою зазначеної статті.
24. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 308/8967/16-а (постанова від 17.10.2019).
25. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
26. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
28. Колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки постановлені без з`ясування всіх обставин в адміністративній справі.
29. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності/відсутності у позивача права на призначення пенсії є передчасним, оскільки суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Закон України "Про прокуратуру" №1789-XII, а суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив наявність/відсутність у позивача вислуги років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.
Крім того, суд апеляційної інстанції помилково зазначає, що право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, мають прокурори, у яких на день звернення вислуга років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців, оскільки позивач звернулася до органів Пенсійного фонду у вересні 2017 року, а тому необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були: а) стаж за вислугу років - 23 роки; б) стаж на посадах прокурорів - не менше 13 років (з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року).
30. Також, колегія суддів звертає увагу про необхідність дослідження судами питання щодо відсоткового розміру відносно заробітної плати та чи підлягають обмеженню граничним розміром пенсії працівників органів прокуратури.
31. За змістом ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
32. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
33. Судам при новому розгляді необхідно дослідити обставини, зазначені в розділі VІ даного рішення, та на підставі додатково встановлених фактів прийняти законне та обґрунтоване рішення.
34. Оскільки судом спір по суті не вирішено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 328 341 342 345 349 353 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі №752/21286/17 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб