ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 752/2987/21
провадження № 51-380км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000297
від 09 червня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7, а кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000297 від 09 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, закрито на підставі п. 10
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2021 року вказане судове рішення місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись з рішенням місцевого суду про закриття кримінального провадження № 32020100000000297 щодо ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, помилково виходячи з того, що строк досудового розслідування у даному провадженні закінчився до направлення обвинувального акту до суду, належних підстав на спростування доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі
(з доповненнями), в оскарженому судовому рішенні не навів. Вважає,
що обвинувальний акт було направлено до суду в межах строку досудового розслідування, а саме 27 січня 2021 року, оскільки ознайомлення сторони захисту
з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, яке згідно з ч. 5 ст. 219 цього Кодексу не враховується у строки досудового розслідування, розпочалось 27 жовтня 2020 року і тривало до 31 грудня 2020 року, при тому, що про підозру у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 було повідомлено 02 жовтня 2020 року.
На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів, просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор, висловивши свої доводи, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив постановлену ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 1 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких
не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
(ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили
чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Статтею 419 КПК України передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції
не виконав.
Положеннями кримінального процесуального закону, що закріплені у статтях 219 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей
про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.
Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням
про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру
у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру
у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи,
є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 32020100000000297 від 09 червня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 200 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Суд першої інстанції, розглядаючи вказане клопотання, встановивши,
що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ,
не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, строк досудового розслідування по кримінальному провадженню
не продовжувався, а кінцевою датою завершення досудового розслідування
є 06 січня 2021 року, пославшись на вимоги ст. 219 КПК України та зазначивши,
що звернення до суду з обвинувальним актом мало відбутись до вказаної дати, однак обвинувальний акт фактично надійшов до суду лише 27 січня 2021 року,
на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо
ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з наступного.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України.
23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вона ознайомилася 27 жовтня 2020 року.
Захисник ОСОБА_8 18 листопада 2020 року був письмово повідомлений
про завершення досудового розслідування та про можливість ознайомлення
з матеріалами. 27 листопада 2020 року захисник розпочав ознайомлення
з матеріалами досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року було визнано доведеним,
що підозрювана ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами провадження
27 жовтня 2020 року, а її захисник ОСОБА_8 зволікає з ознайомленням, а тому судом було встановлено граничний строк для ознайомлення до 30 грудня 2020 року.
Як зазначив в ухвалі суд першої інстанції, ознайомлення підозрюваної
з матеріалами відбувалося 1 день (27 жовтня 2020 року), а її захисника 34 дні
(з 27 листопада по 31 грудня 2020 року включно).
Строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 у порядку, передбаченому главою 24 КПК України,
не продовжувався.
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що останнім днем досудового розслідування, строк якого, обрахований відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, мав завершитись 02 грудня 2020 року, однак був продовжений на 35 днів, протягом яких сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами кримінального провадження, є 06 січня 2021 року.
Норми п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 219 КПК України пов`язують закінчення строку досудового розслідування з днем звернення до суду з обвинувальним актом.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000297 від 09 червня 2020 року,
за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, був затверджений прокурором 04 січня
2021 року та надійшов до Голосіївського районного суду м. Києва 27 січня 2021 року.
Не погоджуючись із указаним рішенням, прокурор оскаржив його до апеляційного суду, вважаючи, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження
на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувальний акт було направлено до суду в межах строку досудового розслідування, а саме 27 січня
2021 року, зважаючи на те, що ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, яке згідно з ч. 5 ст. 219 цього Кодексу не враховується у строки досудового розслідування, розпочалось 27 жовтня 2020 року і тривало до 31 грудня 2020 року, при тому,
що про підозру у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 було повідомлено 02 жовтня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши ухвалу місцевого суду від 26 квітня
2021 року щодо ОСОБА_1 за поданою скаргою, залишив вказане рішення
без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Разом із тим суд апеляційної інстанції належним чином не надав обґрунтованих відповідей на доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, про відсутність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1
ст. 284 КПК України щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі 216/4805/20 (провадження №51-4684кмо21) до положень ч. 5 ст. 219 КПК України
(в редакції Закону України № 2201-IX від 14 квітня 2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення
про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення
із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Отже, рішення апеляційного суду через порушення судом вимог ст. 419 КПК України не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню
з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд повинен урахувати наведене в цій постанові, перевірити всі доводи, викладені
в поданій апеляційній скарзі прокурора, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог процесуального та матеріального законів.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4