ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 752/8937/24

провадження № 61-16567св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, за заявою заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Забарної Юлії Миколаївни на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви та заяв про забезпечення позову

У квітні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник О. І., про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів.

Разом із позовною заявою заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585088880000);

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585088880000);

заборонити ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, що можуть призвести до погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки;

заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об`єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, прокурор посилався на те, що предметом спору є усунення перешкод власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, яка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та розташована в межах прибережної захисної смуги затоки річки Дніпро.

Вказував, що спірна ділянка незаконно перейшла у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року № 838/2907, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, та на підставі якого видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку від 27 квітня 2010 року серії ЯЖ № 406746.

У подальшому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 2010 року № 668 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

З огляду на те що право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 , на державному акті про право власності проставлено відмітку про перехід права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Вказану земельну ділянку площею 0,0952 га Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 27 квітня 2010 року зареєструвало в державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера 8000000000:90:402:0030, з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 лютого 2022 року з індексним номером 63530793 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, за ОСОБА_1 .

Вказував, що зазначені обставини підтверджують ризик подальшого відчуження земельної ділянки і засвідчують обґрунтованість тверджень прокуратури про необхідність застосування у справі заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади м. Києва, які полягають у забезпеченні повернення законному власнику прав на ділянку.

Факт державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку з визначенням цільового призначення «для житлової забудови» формально наділяє його передбаченими законодавством правомочностями щодо цієї ділянки, у тому числі правом отримати необхідні дозвільні документи та розпочати там будівництво.

Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного та водного фондів, права її законного власника - територіальної громади вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до комунальної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

Київська міська прокуратура встановила, що спірна земельна ділянка входить до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та прибережної захисної смуги затоки річки Дніпро.

Оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» свідчить про встановлення особливого режиму охорони, відтворення та використання відповідних територій.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 30 квітня 2024 року заяву про забезпечення позову задовольнив.

Наклав арешт на об`єкт нерухомого - майна земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585088880000).

Заборонив державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585088880000).

Заборонив ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки.

Заборонив державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,0952 га, кадастровий номер 8000000000:90:402:0030, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об`єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що власник спірного майна може розпорядитися ним, зокрема відчужити земельну ділянку іншим особам, що у подальшому може утруднити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Забарна Ю. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 26 листопада 2024 року о 13.00 год з викликом сторін.

26 листопада 2024 року, прибувши завчасно до приміщення суду, представник відповідача була обмежена в доступі до приміщення в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги (о 12:37 у м. Києві було оголошено повітряну тривогу). Після скасування повітряної тривоги та виходу з укриття зареєструвалася у журналі обліку відвідувачів Київського апеляційного суду та очікувала на запрошення у судове засідання безпосередньо біля кабінету, де мало бути здійснено розгляд апеляційної скарги. Перед тим як покинути приміщення суду, секретар судового засідання повідомив представнику відповідача про зняття з розгляду справи та перенесення на іншу дату. Водночас апеляційний суд замість того, щоб перенести справу на іншу дату, завершив розгляд справи без участі представника відповідача, у зв`язку з чим відбулося обмеження права сторони на участь в апеляційному перегляді справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

18 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 2 ЦПК України основними принципами цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 353 ЦПК України) у вказаній частині не зазначена.

Заявник у касаційній скарзі зазначила, що 26 листопада 2024 року о 12.37 год у м. Києві було оголошено повітряну тривогу, і на час початку судового засідання у цій справі (13 год 40 хв) вона тривала. Тобто колегія суддів провела судове засідання під час повітряної тривоги, нехтуючи ризиками втрати свого життя та життя інших учасників справи не переміщуючись до укриття.

Оцінюючи зазначені доводи, Верховний Суд враховує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «Повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23).

Відповідно до наведених норм суди запровадили локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «Повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переміщення до укриття.

Ураховуючи наведене, вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Отже, у визначений ухвалою Київського апеляційного суду час розгляду справи (26 листопада 2024 року о 13.00 год) тривала повітряна тривога, сигнал про яку оголошено о 12.37 год.

Попри цей факт апеляційний суд розглянув справу, склавши при цьому довідку про те, що сторони в судове засідання не з`явилися.

За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення відповідача (його представника) про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тобто за надзвичайної ситуації, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що, розглядаючи справу під час повітряної тривоги, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується процесуальна справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece», заява № 54111/07).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані, тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «Повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони на участь в апеляційному перегляді цієї справи є достатньою підставою для скасування постанови апеляційного суду.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Забарної Юлії Миколаївни задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов