№ 752/9138/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 752/9138/19

провадження № 61-6209св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року, ухвалені у складі судді Мазура Ю. Ю., та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сержанюка А. С., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (далі- ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс»), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_14 у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 була розміщена стаття під назвою (тут і далі мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_11», яка містить відомості про нього такого змісту:

«Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_1 имеет недвижимость на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму , и несет ответственность за сотни смертей…

… во время работы в СБУ ОСОБА_1 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.

… у него есть три дома в Конче-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киев» на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство».

Позивач указував на те, що відомості про нього розміщені в мережі Інтернет за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та є доступними до перегляду для необмеженого кола осіб.

Джерелом відомостей, що розміщені про нього у вказаній статті, зазначено розслідування програми «Наші гроші» та наведено посилання на відеозапис програми «ІНФОРМАЦІЯ_16» від ІНФОРМАЦІЯ_1, який розміщено в мережі Інтернет на каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16», яка вийшла в ефір о 21.30 год. на телевізійному каналі «Телеканал новин «24», здійснена трансляція сюжету, який містить відомості про нього.

Надалі вказаний сюжет був розміщений в мережі Інтернет, зокрема за URL-адресами:

- ІНФОРМАЦІЯ_17 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на каналі « 24 канал », зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_6 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_7» на каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5;

- ІНФОРМАЦІЯ_9 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» на каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5;

- ІНФОРМАЦІЯ_10 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_19» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 , де до теперішнього часу відомості про нього, що містяться в сюжеті, є доступними до перегляду для необмеженого кола осіб.

Позивач зазначав, що відомості про нього, які містяться в сюжеті телевізійної передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» від ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відомості про нього, які містяться у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », не відповідають дійсності та порушують його особисте немайнове право на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

З урахуванням зазначеного та заяв про зміну позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію та підлягає спростуванню поширену ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_11 » інформацію стосовно нього, а саме: «Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_1 имеет недвижимости на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму , и несет ответственность за сотни смертей…

… у него есть три дома в Конча-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киев» на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство»;

- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію та підлягає спростуванню, поширену ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» інформацію стосовно нього, а саме:

1) «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів»;

2) «Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих.

… і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з`явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати.

Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.

Не секрет, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет і «косив» від податків за допомогою офшорних схем, а СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками «доїла» фармбізнес - заробляла на тому, що ці схеми не чіпала.

Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют.

І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 »;

3) «Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії»;

4) «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;

5) «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував»;

6) «Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом»;

- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію та підлягає спростуванню, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_20 за URL -адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 на Інтернет-каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, інформацію стосовно нього, а саме:

- « Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий»;

- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується нього, не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 про ухвалене судове рішення у справі за його позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію із розміщенням такого тексту спростування:

«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 , а саме відомості:

- щодо незаконного втручання ОСОБА_1 як одного з керівників Служби безпеки України в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

-щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації, та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим, є такими, що не відповідають дійсності»;

- зобов`язати ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується нього, не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення у справі за його позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію із зачитуванням такого тексту спростування:

«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_16» відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 , а саме відомості:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства російської федерації, та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим, є такими, що не відповідають дійсності»;

- зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується нього, не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, про ухвалене судове рішення у справі за його позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію із зачитуванням такого тексту спростування:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- стягнути з ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь заподіяну йому внаслідок поширення недостовірної інформації моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн та судові витрати.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та підлягає спростуванню, поширену ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 у статті « ІНФОРМАЦІЯ_21» інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме:

- «Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_1 имеет недвижимости на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму , и несет ответственность за сотни смертей…

…во время работы в СБУ ОСОБА_1 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.

… у него есть три дома в Конча-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киева » на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство.»

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та підлягає спростуванню, поширену ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме:

1. «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів»;

2. «Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих.

Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.

Вместо того, чтобы пересекать эти схемы, они их курируют.

І займалася цим… саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 »;

3. «Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство росії»;

4. «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», а саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;

5. «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував»;

6. «Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом».

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та підлягає спростуванню, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_20 за URL -адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 на Інтернет-каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме:

« Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество других разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий».

Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_12 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди із розміщенням такого спростування:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства,

у тому числі, громадянства російської федерації, та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим, є такими, що не відповідають дійсності».

Зобов`язано ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням такого тексту спростування:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства,

у тому числі, громадянства російської федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим, є такими, що не відповідають дійсності».

Зобов`язано ОСОБА_3 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням наступного тексту спростування:

« Поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_16» відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 , а саме відомості:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства,

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 24 610,40 грн, в тому числі: суму сплаченого судового збору у розмірі 4 610,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що інформація, поширена стосовно позивача, викладена у формі тверджень, створює негативне враження про позивача, а також дає підстави вважати, що позивач займається незаконною діяльністю, а тому підлягає визнанню недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації. При цьому суд послався на статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та прецедентні рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Голосіївський районний суд міста Києва з власної ініціативи 11 вересня 2020 року ухвалив додаткове рішення, яким стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені та документально підтверджені судові витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, у розмірі 47 000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що судом не вирішено питання щодо стягнення витрат, що пов`язані з проведенням експертного дослідження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової К. А. про відмову від частини позовних вимог задоволено.

Прийнято відмову представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової К. А. в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_2 а саме:

«Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та підлягає спростуванню, поширену ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_22» інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме:

- «Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_1 имеет недвижимости на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму , и несет ответственность за сотни смертей...

... во время работы в СБУ ОСОБА_1 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.

... у него есть три дома в Конча-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киева » на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство».

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, із розміщенням такого тексту спростування:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

- щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_1 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим, є такими, що не відповідають дійсності».

Стягнути з ОСОБА_2 солідарно з ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 24 610,40 грн, у тому числі: суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 610,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн; витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження, в сумі 47 000,00 грн».

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнано нечинним.

Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,а саме в частині позовних вимог ОСОБА_1 в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_2 а саме:

«Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та підлягає спростуванню, поширену ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 у статті « ОСОБА_1 из СБУ попал в скандал «Совершенно невообразимое расследование» інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме:

- щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;

- щодо наявності в членів родини ОСОБА_1 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;

Стягнути з ОСОБА_2 солідарно з ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 24 610,40 грн, у тому числі: суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 610,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн; витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження, в сумі 47 000,00 грн».

Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» та апеляційні скарги ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції, установивши, що інформація, поширена стосовно позивача, викладена у формі тверджень, створює негативне враження про позивача, а також дає підстави вважати, що позивач займається незаконною діяльністю, дійшов правильного висновку про те, що інформація, поширена стосовно позивача, підлягає визнанню недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У квітні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували докази, надані відповідачами, визнали недостовірною інформацію про особу, яка не була учасником справи, а саме щодо Служби безпеки України, і зобов`язали журналістів спростувати не поширену ними інформацію, а інтерпретацію позивача, а саме щодо незаконного втручання ОСОБА_1 як одного з керівників Служби безпеки України в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей, та щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди.

Також суди не застосували такі важливі критерії для належного балансування інтересів, які захищено статтями 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як статус публічної фігури у позивача та суспільну значимість досліджуваної журналістами теми.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 564/1486/17 (провадження № 61-20291св18), від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18 (провадження № 61-3311св20), від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц (провадження № 61-43404св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18), від 17 червня 2020 року у справі № 334/11068/15-ц (провадження № 61-44371св18), від 11 червня 2020 року у справі № 757/1884/15-ц (провадження № 61-18442св18), від 03 червня 2020 року у справі № 712/1141/18 (провадження № 61-46310св18), від 20 травня 2020 року у справі № 758/12586/15-ц (провадження № 61-38937св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 758/2393/16-ц (провадження № 61-11119св18), від 11 липня 2019 року у справі № 757/11361/17 (провадження № 61-1311св19), від 17 квітня 2019 року у справі № 760/11161/17 (провадження № 61-48259св18), від 06 лютого 2019 року у справі № 761/28992/15-ц (провадження № 61-10879св18), від 21 січня 2019 року у справі № 757/11377/17 (провадження № 61-47924св18), від 16 травня 2018 року у справі № 757/15956/16-ц (провадження № 61-9305св18), від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц (провадження № 61-19478св18), 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-38478св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц (провадження № 61-508св18), від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 (провадження № 61-48302св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 757/40646/17 (провадження № 61-8718св19), від 20 лютого 2020 року у справі № 462/4634/17 (провадження № 61-10423св19), від 27 травня 2020 року у справі № 757/72390/17 (провадження № 61-41020св18), від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19), від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-38478св18), від 15 квітня 2019 року у справі № 182/6720/17 (провадження № 61-48783св18), від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 (провадження № 61-48302св18), від 11 лютого 2019 року у справі № 725/5585/16-ц (провадження № 61-34549св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц (провадження № 61-508св17), від 07 вересня 2020 року у справі № 490/3098/17 (провадження № 61-5741св19), від 14 серпня 2020 року у справі № 757/23148/18 (провадження № 61-7293св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу та суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У квітні 2021 року ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач не довів факту поширення інформації у програмі «Наші гроші» ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», оскільки позивач надав суду компакт-диск з копією відеозапису, що розміщується на веб-сторінці Youtube, однак єдиним належним доказом того, що інформація була поширена у прямому ефірі, є офіційний запис, що здійснювався ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс».

Визнаючи недостовірною інформацію: «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів», суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що така інформація не стосується безпосередньо певної особи, а саме ОСОБА_1 , адже має відношення загалом до діяльності державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями - Служби безпеки України. У цьому цивільному провадженні ОСОБА_1 захищає своє особисте немайнове право на гідність та честь, а не ділову репутацію юридичної особи - Служби безпеки України, а тому така словесна конструкція поширює інформацію про діяльність правоохоронної структури загалом, а не конкретної фізичної особи.

Також стосується діяльності Служби безпеки України інформація: «Для посилення психологічного ефекту з`явилися кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих». «... і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з`явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати». «Не секрет, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет і «косив» від податків за допомогою офшорних схем, а СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками «доїла» фармбізнес - заробляла на тому, що ці схеми не чіпала».

Визнаючи недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, інформацію «Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя. Вместо того, чтобы пересекать эти схемы, они их курируют», суди не врахували, що автором цих рядків є директор департаменту «Діалізна терапія» ТОВ «Діавіта» ОСОБА_14 , а тому він є належним співвідповідачем у цій частині позовних вимог.

Крім того, така інформація не стосується безпосередньо певної особи, а саме ОСОБА_1 , адже має відношення загалом до діяльності Служби безпеки України, оскільки ОСОБА_14 говорить в інтерв`ю не про конкретного публічного службовця, який здійснює «курування таких схем», а подається інформація щодо невизначеного кола осіб.

У фразі «І займалася цим... саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 » йде узагальнена мова про структурний підрозділ Служби безпеки України (Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки), а не конкретних його працівників та подається загальновідома та достовірна інформація про те, що ОСОБА_1 займав посаду начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України у 2015-2017 роках.

Також суди не врахували, що публічний статус позивача та суспільний інтерес щодо його особи свідчить про більш ширші межі допустимої критики відносно нього, що узгоджується зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідною практику Європейського суду з прав людини, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, яка схвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендацій, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Крім того, під час поширення відеопрограми «ІНФОРМАЦІЯ_16» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » не було констатовано вчинення саме позивачем конкретних правопорушень, інформація поширювалась журналістами, а не правоохоронними органами, така інформація стосувалась соціально важливої дискусії навколо діяльності Служби безпеки України та публічної особи позивача, отже, не відбулось порушення презумпції невинуватості ОСОБА_1 .

При цьому, визнаючи недостовірною інформацію: «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє», суди не врахували, що в ухвалах Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року у справі № 761/45112/18 та у справі № 761/45105/18 йде мова про те, що згідно з інформуванням ДКР СБ України від 26 жовтня 2018 року цивільна дружина ОСОБА_1 та її дочка мають громадянство російської федерації.

Визнаючи недостовірною інформацію: «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того як він імпорт ліків покурував», суди не врахували, що у чинному законодавстві не міститься визначення поняття «родина», «родичі», тому це є оціночні поняття, які не мають конкретного змісту. Зі змісту цього речення не можна зробити однозначний висновок про яких саме родичів йдеться та чи є вони родичами саме ОСОБА_1 . Більше того, словесна конструкція «обвішані будинками» є художньою метафорою та суб`єктивною оцінкою ведучої, що надає такому судженню якості «оціночності». Публіцистичний стиль дозволяє використовувати експресивні та емоційно-забарвлені поняття.

З огляду на спосіб побудови речення та вживану лексику, інформація «Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше ніж паспортів з «тризубом»; «...Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство росії...», є за своїм характером оціночною.

Крім того, апеляційний суд у мотивувальній частині судового рішення зазначив, що «в контексті поширених відомостей будь-яка інформація щодо громадянства, бізнесу та пересування ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не є предметом судового розгляду у даній справі», проте дійшов протилежного висновку про те, що фрагменти 3-6 слід таки визнати недостовірними.

Апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 не був публічним службовцем, а тому щодо нього є такі ж правила поширення інформації, як і щодо інших приватних осіб. Однак вказане суперечить обставинам справи та судовій практиці.

ОСОБА_1 - генерал-майор, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України (з 31 липня 2018 року до 12 квітня 2019 року), начальник Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області у 2017-2018 роках, начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України у 2015-2017 роках. Програма «Наші гроші» була записана тоді, коли ОСОБА_1 займав публічну посаду. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 на час виходу програми був публічним службовцем, який повинен бути відкритим до будь-якої критики та суспільного контролю.

ОСОБА_1 є публічною особою, відомим у суспільстві державним службовцем правоохоронного органу, інформація була поширена щодо нього як публічного службовця і не стосувалась його особистого життя. Тому публічність ОСОБА_1 допускає розширення обсягів поширення інформації та критики щодо нього, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, а його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.

При цьому суди залишили поза увагою, що програма «Наші гроші» - це спільний проект громадської організації «Том 14», телеканалу новин «24» і телеканалу «UА: ПЕРШИЙ», у якому проводяться антикорупційні розслідування. Ідея такої програми в тому, щоб висвітлювати найважливіші та найрезонансніші суспільні випадки та явища. Зокрема випуск з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » мав на меті поширити інформацію, яка була суспільно-важливою та актуальною, адже тема боротьби з корупцією і вплив її на життя важкохворих громадян викликає значний громадський інтерес.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а також ухвала апеляційного суду про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У травні та червні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Смирнової К. А. подав відзиви на касаційні скарги, в яких просив відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 , витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року касаційну скаргу ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І. та Лідовця Р. А. у цій справі. Заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А. передано для вирішення іншому судді. Заяву судді Верховного Суду Гулька Б. І. про самовідвід задоволено, а справу передано для проведення повторного автоматизованого перерозподілу щодо судді Гулька Б. І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 29 листопада 2022 року, справу призначено до судового розгляду в складі колегії суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 тривалий час очолював різні підрозділи Служби безпеки України, а у період з 2015 року до травня 2017 року - Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду компакт-диск, на якому містяться три відеофайли, а саме: 1) запис передачі «ІНФОРМАЦІЯ_23» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_13» на каналі «24 канал» (далі - Відеозапис 1); 2) відеозапис під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - Відеозапис 2); 3) відеозапис під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_24» (далі - Відеозапис 3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» здійснено трансляцію програми (передачі) «ІНФОРМАЦІЯ_23».

Автором передачі є ОСОБА_3 (фрагмент з Відеозапису 1 з 26 хв. 58 с. до 27 хв. 09 с.).

Сюжет передачі на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» містить (фрагменти Відеозапису 1):

1) фрагмент № 1 з 6 хв. 10 с. до 6 хв. 26 с. - «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів»;

2) фрагмент № 2 з 8 хв. 04 с. до 9 хв. 02 с. - «Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих.

Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.

Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют.

І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 »;

3) фрагмент № 3 з 22 хв. 27 с. до 22 хв. 35 с. - «Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії»;

4) фрагмент № 4 з 25 хв. 31 с. до 25 хв. 40 с. - «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;

5) фрагмент № 5 з 25 хв. 53 с. до 26 хв. 00 с. - «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував»;

6) фрагмент № 9 з 26 хв. 01 с. до 26 хв. 05 с. - «розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом».

ІНФОРМАЦІЯ_20 на каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, поширений відео сюжет передачі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7». ОСОБА_3 як ще одного автора інформаційного матеріалу зазначив ОСОБА_4 (фрагмент Відеозапису-2 з 01 хв. 28 с. до 01 хв. 33 с.).

Вказане відео містить висловлювання ОСОБА_3 «Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий»(фрагмент Відеозапису-2 з 34 хв. 19 с. до 35 хв. 02 с.).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Положеннями статті 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абзац 4 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , зокрема, просив, визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію та підлягає спростуванню, поширену ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16», таку інформацію:

Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.

Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют.

І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 ».

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції,

визнаючи вказану інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що вказана інформація не стосується безпосередньо позивача, а має відношення до діяльності Служби безпеки України, яка не була залучена до участі у справі, прізвище позивача згадується лише у висловлюванні « І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_1 », у якому йде узагальнена мова про структурний підрозділ Служби безпеки України, а не про конкретних його працівників, та подається загальновідома та достовірна інформація про те, що ОСОБА_1 займав посаду начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

Крім того, визнаючи недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: «Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя»; «Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют», суди не звернули уваги на те, що автором цих висловлювань є директор департаменту «Діалізна терапія» ТОВ «Діавіта» - ОСОБА_19 , який не був залучений до участі у справі.

Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 , шляхом повідомлення у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення у цій справі, із зачитуванням такого тексту спростування: «Поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_16» відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 , а саме відомості: щодо незаконного втручання ОСОБА_1 як одного з керівників Служби безпеки України в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей; щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди, не врахував, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а у разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не звернув уваги на те, що у сюжеті (передачі) відсутні висловлювання про те, що позивач особисто «незаконно втручався» в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу та «вимагав та отримував від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди».

Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

Розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції (рішенні ЄСПЛ від 08 липня 1986 року № 12/1984/84/131 у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Крім того, аналіз національного законодавства та стаття 10 Конвенції свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Визнаючи недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: «Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество других разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий», суди попередніх інстанцій не розмежували твердження про факти та оціночні судження, не з`ясували, чи не висловили відповідачі свої оціночні судження щодо поведінки позивача.

Визнаючи недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: «Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії»; «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»; «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував»; «Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом», суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не врахував, що висловлювання, які просив визнати недостовірними позивач, не містять конкретної інформації, про яких саме родичів йдеться, а тому чи може ця інформація бути спростована або підтверджена.

Крім того, як передбачено у частині першій статті 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» журналіст має право шукати, одержувати і поширювати інформацію.

За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб, інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, статтею 10 Конвенції встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

ЄСПЛ на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що 10 стаття Конвенції обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» ЄСПЛ вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

ЄСПЛ у рішенні від 02 червня 2016 року у справі «Інститут економічних реформ проти України» (заява № 61561/08), розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У зазначеному рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

У рішенні від 31 липня 2007 року у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» ЄСПЛ зазначив: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 Конвенції вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».

З аналізу вказаних рішень вбачається, що ЄСПЛ вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії, обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_1 є публічною особою, а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою як з боку активістів, так і пересічних громадян. Крім того, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 2015 року у справі «Карпюк та інші проти України», заяви № 30582/04, 32152/04, § 188).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (рішення ЄСПЛ від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України», заява № 16695/04, § 46).

У пункті 43 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що «фундаментальною вимогою права дифамації (the law of defamation) є те, що для виникнення підстави для подання позову про дифамацію необхідно, щоб дифамація була звернена до конкретної особи. Якби усім державним посадовцям було б дозволено звертатися до суду з позовами про дифамацію через будь-яку заяву критичного характеру стосовно ведення державних справ, навіть у ситуаціях, коли до посадовця не зверталися на ім`я або в інший (такий, що може бути ідентифікований) спосіб, журналісти були б завалені позовами. Це не лише вилилося б у накладення надмірного і непропорційного тягаря на засоби масової інформації, що здійснювало б тиск на їхні ресурси та затягло б їх у нескінченні судові тяжби. Безсумнівно, це мало б ефект стримування, яке відчувала б преса, виконуючи роль рупора інформації та громадського охоронця порядку (watchdog)».

Отже, під час ухвалення оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач є публічною особою, відомим у суспільстві державним службовцем правоохоронного органу, а отже, межа допустимої критики стосовно нього є значно ширшою, а його діяльність є об`єктом значного суспільного інтересу, який, зокрема, втамовується, з одного боку, продукуванням інформації стосовно такої особи засобами масової інформації, а з іншого - її сприйняттям та поглинанням суспільством як результат реалізації інтересу.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач у позовній заяві просив зобов`язати ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію шляхом повідомлення у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_16» на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення із зачитуванням тексту спростування, текст якого не відповідає змісту тієї інформації, яку просив спростувати позивач.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до пункту 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, порушення норм процесуального права допущені обома судами, які не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином дослідити наявні у справі докази, дати відповідну правову оцінку оспорюваній інформації, про спростування якої просив позивач, та визначити характер поширеної інформації.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк