ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 752/9416/23
провадження № 61-12924св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосіївська, 2Л»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосіївська, 2Л», на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Приходька К. П.,Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» (далі - ОСББ «Феодосійська, 2Л») про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність ОСББ «Феодосійська, 2Л» в особі голови правління Славгородської Н. Л. щодо ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення та можливості зняти копії з документів за заявами від 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року.
Зобов`язано ОСББ «Феодосійська, 2Л» надати ОСОБА_1 в місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду документи для ознайомлення та зняття з них копій, укладених/вчинених за період з 20 жовтня 2020 року по день набрання рішенням законної сили, а саме:
договори з надавачами послуг і виконавцями робіт у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ; договори оренди нежитлових приміщень, укладені ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідними суб`єктами;договори надання телекомунікаційних послуг у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ; договір про управління цим будинком, укладений ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідним суб`єктом господарювання;
накази, пов`язані з діяльністю ОСББ «Феодосійська, 2Л»; виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Феодосійська, 2Л» у банківських установах;табелі, відомості по нарахуванню, утриманню та виплаті заробітної плати працівникам, членам правління та голови ОСББ «Феодосійська, 2Л»;
документи фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Феодосійська, 2Л»: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії, фінансові звіти про суми коштів, зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, у яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників цього багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ «Феодосійська, 2Л»; документи, які відображають суму зарахованих коштів по внескам, сплачених співвласником ОСОБА_2 на рахунок ОСББ «Феодосійська, 2Л»; бухгалтерські документи, у тому числі, оборотно-сальдові відомості за всіма рахунками; штатний розклад; накази про призначення посадових осіб, про затвердження штатного розкладу; кошториси ОСББ «Феодосійська, 2Л», які затверджені загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку; договори про найманих працівників на виконання робіт (послуг) на замовлення ОСББ «Феодосійська, 2Л»;
рішення засідань правління ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлені протоколами, а також рішення правління, яким обмежено ОСОБА_1 у вільному користуванні ліфтами шляхом відключення електронного ключа, який є засобом доступу до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ;
протокол поіменного голосування присутніх на загальних зборах ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлених протоколом від 20 жовтня 2021 року № 1, а також протокол підрахунку голосів лічильною комісією, листки опитування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які не були присутні на цих зборах.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСББ «Феодосійська, 2Л» на користь ОСОБА_1 2 147,20 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року скасовано, провадження у справі закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1 положення частини четвертої статті 377 ЦПК щодо права звернення до Київського апеляційного суду із заявою про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ «Феодосійська, 2Л» витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 7 000,00 грн та 6 248,81 грн судового збору.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Стягуючи на користь ОСББ «Феодосійська, 2Л» судові витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт понесення відповідачем цих витрат доведений.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У вересні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, а в жовтні 2024 року доповнення до неї, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в частині стягнення з нього судових витрат та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що він не отримував заяви відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати заперечення проти стягнення таких витрат.
Відповідач не зазначив, а суд апеляційної інстанції не встановив, які його дії в цій справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із закриттям провадження у справі.
Спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому справедливим і таким, що відповідає обставинам справи, є покладення на нього сплаченого судового збору.
У жовтні 2024 року ОСББ «Феодосіївська, 2Л» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить змінити постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, збільшивши суму стягнутих судових витрат на правничу допомогу до 30 000,00 грн.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, яке відповідач подав 16 вересня 2024 року, до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції. Не дослідив надані докази понесення судових витрат, не здійснив їх оцінку та безпідставно зменшив заявлену до відшкодування суму.
Зміст касаційних скарг свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині розподілу судових витрат. Постанова суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі сторонами не оскаржується, тому в цій частині Верховним Судом не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року та від 14 жовтня 2024 року відкриті касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 жовтня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, у якій просить залишити її без задоволення.
Також ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання, у якому просить постановити окрему ухвалу щодо адвоката Халупного А. В. при виявленні порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Київський апеляційний суд постановою від 17 вересня 2024 року закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України та роз`яснив позивачу право подати заяву про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи. Постанова в цій частині набрала законної сили та не оскаржується сторонами.
Водночас, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на таке.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
На підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто, у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями постановити за заявою позивача ухвалу про її передачу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, тому її розгляд не закінчується і продовжується компетентним судом, за результатом якого буде здійснено розподіл судових витрат.
Відповідно в разі, якщо справу направлено для продовження розгляду до належного суду першої інстанції, то розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції не здійснює.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 травня 2024 року в справі № 760/30077/19 зробила висновок про те, що в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.
Водночас у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув та передчасно, до закінчення строку на подання позивачем заяви про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією, вирішував питання про розподіл судових витрат у цій справі.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали
Відповідно до частин першої та другої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Верховний Суд не встановив порушень, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали в цій справі, тому клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосіївська, 2Л» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов