№ 753/16750/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 753/16750/17

провадження № 61-14071св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В.О.,

суддів: Жданової В.С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В.М., Карпенко С.О., Тітова М.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Ольга Леонідівна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», подану представником - адвокатом Крижовим Денисом Васильовичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року в складі судді Трусової Т.О. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів: Іванченка М.М., Желепи О.В., Рубан С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Ольга Леонідівна, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати припиненим іпотечний договір від 16 грудня 2010 року № 3039И/1210, укладений між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», вилучити записи про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо чотирнадцяти об`єктів нерухомого майна, а саме квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, розташованих в АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що 01 грудня 2010 року між ТОВ «Техніка Мрії» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 687v-01-10 на суму 16 000 000 доларів США строком до 30 червня 2011 року.

В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Техніка Мрії» за договором про відновлювальну кредитну лінію від 01 грудня 2010 року № 687v-01-10 16 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений іпотечний договір № 3039И/1210, відповідно до умов якого позивачем було передано в іпотеку вищевказане нерухоме майно.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25 лютого 2016 року по справі № 910/1221/16 ТОВ «Техніка Мрії» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 18 липня 2017 року, затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 23 лютого 2017 року та ліквідовано ТОВ «Техніка Мрії».

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 18 липня 2017 року вбачається, що кредиторами банкрута серед інших визнано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 189 899 567 грн 43 коп.

10 березня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про ліквідацію ТОВ «Техніка Мрії».

Посилаючись на те, що внаслідок ліквідації ТОВ «Техніка Мрії» припинилися усі зобов`язання товариства, в тому числі і зобов`язання за договором про відновлювальну кредитну лінію від 01 грудня 2010 року № 687v-01-10 (основне зобов`язання), в забезпечення виконання якого ним було передане в іпотеку нерухоме майно, а відтак припинилася і іпотека як похідне зобов`язання, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненим іпотечний договір № 3039И/1210 від 16 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Фінанси та кредит». Вилучено записи про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, а саме квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , розташованих в АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався частиною 1 статті 593 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» та виходив з того, що 10 березня 2017 року внаслідок ліквідації ТОВ «Техніка Мрії», яке було стороною основного зобов`язання, припинилося і іпотечне зобов`язання, яке виникло на підставі іпотечного договору № 3039И/1210 від 16 грудня 2010 року.

При цьому місцевим судом враховано, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за весь час дії іпотечного договору не заявляв позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а направлення в липні 2015 року в позасудовому порядку вимоги про усунення порушень основного зобов`язання не дає підстав вважати, що банк вчинив дії, передбачені Законом України «Про іпотеку», спрямовані на захист свого права для погашення боргу за рахунок іпотечного майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», подану представником - адвокатом Крижовим Д.В., залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2019 року представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - адвокат Крижовий Д.С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що подача до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки не є єдиним способом реалізації свого права на повернення кредитних коштів за рахунок іпотечного майна. Вважає, що до даних правовідносин має бути застосована частина 4 статті 593 ЦК України, якою встановлено, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що якщо вимогу про усунення порушень основного зобов`язання та іпотечного договору надіслано засобами поштового зв`язку, то днем пред`явлення такої вимоги є дата оформлення даного повідомлення. Факт направлення вказаного повідомлення є підтвердженням того, що банк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений договором іпотеки.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на безпідставність доводів відповідача, оскільки ним не надано доказів щодо вчинення дій, передбачених законом, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що посилання відповідача на положення частини 4 статті 593 ЦК України є помилковим та безпідставним, оскільки вказана норма закону введена в дію 04 лютого 2019 року тобто після припинення правовідносин між сторонами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова О.Л., про визнання припиненим іпотечного договору, вилучення записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна, призначена до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 01 грудня 2010 року між ТОВ «Техніка Мрії» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 687v-01-10 на суму 16 000 000 доларів США строком до 30 червня 2011 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором 16 грудня 2010 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 3039И/1210, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 1218.

Відповідно п. 1 договору ОСОБА_1 передав в заставу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» тридцять три об`єкти нерухомого майна (предмет іпотеки), що знаходяться на території Автономної Республіки Крим, в тому числі чотирнадцять квартир за АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, розташованих в АДРЕСА_1 .

Згідно з умовами даного договору предмет іпотеки передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ТОВ «Техніка Мрії» за договором про відновлювальну кредитну лінію № 687v-01-10 від 01 грудня 2010 року на суму 16 000 000 доларів США строком до 30 червня 2011 року, сплати процентів за користування кредитними ресурсами, комісійної винагороди за цим договором та кредитним договором, включаючи відшкодування збитків, завданих прострочкою за кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Договором від 19 жовтня 2011 року сторони виклали пункт 1 іпотечного договору у новій редакції, погодивши, що у заставі (іпотеці) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишаються лише вищевказані квартири у м. Алушта.

Відомості про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Дедушевою Світланою Георгіївною, а саме:

- по квартирі АДРЕСА_1 - номер запису про іпотеку: 2395263; номер запису про обтяження: 2395258, 16 грудня 2010 року 22:21:04; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5645958 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625156, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_2 - номер запису про іпотеку: 2393378; номер запису про обтяження: 2393365, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5641826 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625156, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_3 - номер запису про іпотеку: 2384280; номер запису про обтяження: 2384239, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5619587 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625157, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_4 - номер запису про іпотеку: 2392898; номер запису про обтяження: 2392899, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 5640726 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625158, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_5 - номер запису про іпотеку: 2392327; номер запису про обтяження: 2392283, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5639429 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625159, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_6 - номер запису про іпотеку: 2389776; номер запису про обтяження: 2389740, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5632777 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625160, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_7 - номер запису про іпотеку: 2388487; номер запису про обтяження: 2388469, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 5628470 від 06 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625161, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_8 - номер запису про іпотеку: 2384808; номер запису про обтяження: 2384788, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5620928 від 05 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625162, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі АДРЕСА_9 - номер запису про іпотеку: 2456805; номер запису про обтяження: 2456803, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5791134 від 05 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625163, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі № АДРЕСА_10 - номер запису про іпотеку: 2456578; номер запису про обтяження: 2456573, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5790630 від 11 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625164, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі № АДРЕСА_11 - номер запису про іпотеку: 2456251; номер запису про обтяження: 2456254, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5789912 від 11 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625165, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі № АДРЕСА_12 - номер запису про іпотеку: 2455406; номер запису про обтяження: 2455343, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5787870 від 11 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625167, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі № АДРЕСА_13 - номер запису про іпотеку: 2455733; номер запису про обтяження: 2455756, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5788830 від 11 вересня 2013 року 17:17:50, реєстраційний номер обтяження: 10625168, 16 грудня 2010 року;

- по квартирі № АДРЕСА_14 - номер запису про іпотеку: 2459674; номер запису про обтяження: 2459282, 16 грудня 2010 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 5796177 від 12 вересня 2013 року, реєстраційний номер обтяження: 10625169, 16 грудня 2010 року.

10 березня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення ТОВ «Техніка Мрії».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судами встановлено, що до 10 березня 2017 року (час існування основного зобов`язання), іпотекодержатель не вчинив дії, передбаченні частиною 1 статті 590 ЦК України, статті 33 Закону України «Про іпотеку», щодо погашення кредитного боргу за рахунок іпотечного майна.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходили з того, що запис про припинення ТОВ «Техніка Мрії» був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 березня 2017 року і зцього часу припинилось основне зобов`язання ТОВ «Техніка Мрії» як боржника за договором про відновлювальну кредитну лінію № 687v-01-10 від 01 грудня 2010 року.

Одночасно з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором припинилося і додаткове (похідне) зобов`язання ОСОБА_1 за договором іпотеки № 3039И/1210 від 16 грудня 2010 року.

Такий висновок є вірним, оскільки припинення основного зобов`язання є підставою для припинення іпотеки за умови, що до цього часу заставодержатель (іпотекодержатель) не реалізував своє право на звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно відповідно до положень статті 590 ЦК України, статті 33 Закону України «Про іпотеку».

Доводи касаційної скарги про направлення іпотекодавцю засобами поштового зв`язку у липні 2015 року вимоги про усунення порушень основного зобов`язання не свідчать про те, що іпотекодержатель скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки у передбачений законом спосіб і в даному випадку не мають юридичного значення для привального вирішення спору по суті.

При цьому посилання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 березня 2018 року по справі № 910/8698/17, з приводу того, що ліквідація боржника за кредитним договором не є підставою для припинення договору застави (іпотеки), якщо заставодержатель реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги, є безпідставним, оскільки вказана постанова не містить жодного посилання на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень основного зобов`язання. Навпаки, п. 27 вказаної постанови містить правий висновок, що іпотека не припиняється, якщо до часу припинення юридичної особи заставодержателем (іпотекодержателем) було реалізовано його право на звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно відповідно до положень статті 590 ЦК України ( за рішенням суду), статті 33 Закону України «Про іпотеку» (на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог).

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду України від 10 лютого 2016 року по справі № 2-216цс14 та постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 2011/16284/12, від 20 червня 2018 року по справі № 381/3209/16, від 14 листопада 2018 року по справі № 464/4703/14, від 20 листопада 2019 року по справі № 403/13005/12, від 18 грудня 2019 року по справі № 750/297/14, від 18 грудня 2019 року по справі №495/2782/13.

Доводи касаційної скарги в частині застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 593 ЦК України, якою встановлено, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Стаття 593 ЦК України доповнена частиною 4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 04 лютого 2019 року.

Частиною 2 розділу ІІ цього ж Закону визначено, що він застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Отже, на переконання Верховного Суду, положення частини 4 статті 593 ЦК України не можуть бути застосованими, оскільки спірні правовідносини припинилися 10 березня 2017 року до введення в дію (04 лютого 2019 року) вказаної норми закону.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», подану представником - адвокатом Крижовим Денисом Васильовичем, залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов