Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 753/1991/19-ц

провадження № 61-20633 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»;

представник заявника (стягувача) - Наумов Сергій Володимирович ;

суб`єкти оскарження: головний державний виконавець Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворський Олександр Миколайович; заступник начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нечипоренко Юрій Іванович,

боржник - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» на постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У січні 2019 року публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі - ПАТ «Піреус Банк МКБ») звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського О. М. та заступника начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Черкаській області Нечипоренка Ю. І., в якій просило визнати вчинені дії неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця Яворського О. М. від 06 грудня 2017 року й постанову заступника начальника державної виконавчої служби Нечипоренка Ю. І. від 06 грудня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 54109400.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Черкаському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Черкаській області перебував виконавчий лист № 2602/5104/12, виданий

17 січня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення

з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» кредитної заборгованості у розмірі 95 224 грн13 коп.

19 червня 2017 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54109400 та накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржникові.

19 червня 2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби винесено постанову про накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер: 7124986000:04:004:0149, розташовану

за адресою:

АДРЕСА_1 , що належить боржникові. 05 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис і арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 , згідно з якою описано та накладено арешт

на вищевказане нерухоме майно.

06 грудня 2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби винесено дві постанови про закінчення виконавчого провадження

№ 54109400 майже ідентичного змісту, у зв`язку із фактичним виконанням

у повному обсязі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2013 року.

Відділом державної виконавчої служби було перераховано на рахунок стягувача ПАТ «Піреус Банк МКБ» грошові кошти у національній валюті, тоді

як зазначеним судовим рішення стягнуто кошти у сумі 11 913 доларів США

44 центи, тобто в іноземній валюті із зазначенням гривневого еквіваленту.

Банк зазначав, що судове рішення про стягнення коштів на їхню користь

виконано не у повному обсязі, тому просив суд задовольнити скаргу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Заставенко М. О. від 28 березня 2019 року скаргу ПАТ «Піреус Банк МКБ» задоволено.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського О. М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 54109400

від 06 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 95 224 грн 13 коп.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нечипоренка Ю. І. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 54109400 від 06 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 боргу у сумі 11 913 доларів США 44 центи за гривневим еквівалентом 95 224 грн 13 коп.

Скасовано постанову головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського О. М. про закінчення виконавчого провадження № 54109400 від 06 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 95 224 грн 13 коп.

Скасовано постанову заступника начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Черкаській області Нечипоренка Ю. І. про закінчення виконавчого провадження № 54109400 від 06 грудня 2017 року про стягнення

з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 боргу в сумі 11 913 доларів США 44 центи

за гривневим еквівалентом - 95 224 грн 13 коп.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії головного державного виконавця та заступника начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Черкаській області щодо винесення постанов від 06 грудня 2017 року про закінчення виконавчого провадження №54109400 неправомірні, оскільки судове рішення про стягнення заборгованості виконано не в повному обсязі, так як стягувачу мала бути перерахована грошова сума в іноземній валюті, яка стягнута судовим рішенням, а не в співвідношенні до гривні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ПАТ «Піреус Банк МКБ» відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи скаргу ПАТ «Піреус Банк МКБ», суд першої інстанції не звернув уваги на те,

що її подано з пропуском встановленого статтею 449 ЦПК України строку без клопотання про його поновлення, наслідком чого стало ухвалення судом помилкового судового рішення про задоволення скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «Піреус Банк МКБ» просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 25 листопада 2019 року касаційне провадження у справі відкрито

та витребувано її із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу за скаргою

ПАТ «Піреус Банк МКБ», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, головний державний виконавець Яворський О. М., заступник начальника відділу Нечипоренко Ю. І., на дії головного державного виконавця та заступника начальника відділу державної виконавчої служби, скасування постанов про закінчення виконавчого провадженняпризначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення,

не вважається належним виконанням судового рішення. При цьому послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений

у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, провадження

№ 14-134цс18. Також, зазначено що у матеріалах справи відсутні докази направлення двох оскаржуваних постанов про закінчення виконавчого провадження, а тому строк для оскарження дій державних виконавців

не пропущено.

Доводи особи, яка подала відзив

У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції

є законною і обґрунтованою. Просила касаційну скаргу залишити

без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість у розмірі 11 913 доларів США 44 центи

за кредитним договором № К/08-54 від 18 червня 2008 року, що становить

за курсом Національного банку України за гривневим еквівалентом станом

на 18 червня 2012 року 95 224 грн 13 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат (а. с. 6-7).

17 січня 2014 року на виконання вищезазначеного судового рішення судом першої інстанції видано виконавчий лист (а. с. 8).

06 грудня 2017 року головним державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворським О. М. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 95 224 грн 13 коп.

(а. с. 9).

06 грудня 2017 року заступником начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління

юстиції у Черкаській області Нечипоренком Ю. І. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_3 ,

ОСОБА_2 боргу в сумі 11 913 доларів США 44 центи за гривневим еквівалентом 95 224 грн13 коп. (а. с. 10).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ «Піреус Банк МКБ» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції

не відповідає.

Згідно зі статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права,

у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до положень статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною першою та другою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у постанові від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснив судам,

що відповідно до статті 385 ЦПК України (2004 року) скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій -

у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 -оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України (2004 року).

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав

до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження

і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що скаржник дізнався про винесення державними виконавцями оскаржуваних постанов про закінчення виконавчого провадження не 17 січня 2019 року,

як зазначено про це у скарзі, а у грудні 2017 року, що підтверджується листом ПАТ «Піреус Банк МКБ» від 15 грудня 2017 року за № 2245/12-ІІІ, в якому банк повідомляє державного виконавця, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 прийнято

до відома. Даний лист є належним підтвердженням тієї обставини, що про існування постанов про закінчення виконавчого провадження банку було відомо ще у грудні 2017 року. При цьому, скаржникзвернувся зі скаргою

на рішення та дії державних виконавців 23 січня 2019 року (а. с. 1), а про закінчення виконавчого провадження дізнався 15 грудня 2017 року (а. с. 120), тобто минуло більше року. Клопотання про поновлення процесуального строку банком не порушено.

Проте суд апеляційної інстанції не дослідив, чи є докази отримання банком двох оскаржуваних постанов про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, пославшись на пропуск строку для оскаржуваних постанов державних виконавців, зазначивши саме такі норми процесуального права, суд апеляційної інстанції у резолютивній частині не залишив скаргу

ПАТ «Піреус Банк МКБ» без розгляду, а відмовив у її задоволенні по суті. Разом з тим ухвалу суду першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості

не перевірив.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції є суперечливою, як за змістом, так

і за результатом її розгляду, а тому підлягає скасуванню.

Прохання касаційної скарги про залишення в силі ухвали суду першої інстанції передчасне, так як апеляційний суд судове рішення першої інстанції

на предмет законності і обґрунтованості не перевірив, а з урахуванням процесуальних підстав, які є невірними, скасував ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та прийнята з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України

є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк