Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 753/21685/17

провадження № 61-7299св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

третя особа - ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

Ця справа перебуває в провадженні Дарницького районного суду м. Києва

з жовтня 2013 року.

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_4 , як спадкоємця ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року вказано про необхідність залучення до участі у справі спадкоємців померлого відповідача ОСОБА_6 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, зобов`язання не чинити перешкод

у користуванні нежитловими приміщеннями, визнання права постійного безоплатного користування нежитловими приміщеннями ОСОБА_4 як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_6 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом розгляду цієї справи є вимоги покупців (співвласників) до продавців (співвласників) об`єкта нерухомого майна про стягнення витрат на усунення його недоліків, усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями та встановлення сервітуту, тому ці правовідносини допускають правонаступництво.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо залучення у цій справі ОСОБА_4 як спадкоємця померлого

ОСОБА_6 відмовлено.

Апеляційний суд виходив з відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_6 на час постановлення ухвали не був стороною у справі, позовні вимоги до нього не заявлені. Ухвала суду від

04 вересня 2015 року про закриття провадження у справі щодо позовних вимог до ОСОБА_6 сторонами не оскаржувалась.

Аргументи учасників справ

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції діяв у відповідності до частини першої статті 55 та частини другої статті 258 ЦПК України, відповідно до висновків, мотивів і вказівок, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року. Проте, апеляційний суд помилково скасував законну ухвалу суду першої інстанції, чим створив процесуальну перешкоду (колізію) для подальшої участі у справі ОСОБА_4 як спадкоємця померлого при первісному розгляді справи ОСОБА_6 .

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу залишений без розгляду. Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

20 березня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що уцій справі позов був поданий ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

24 червня 2015 року ОСОБА_1 , який діяв від свого імені та за довіреністю від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подав до суду заяву про заміну відповідача ОСОБА_6 його правонаступником ОСОБА_4 .

Відповідно до журналу судового засідання від 04 вересня 2015 року

ОСОБА_1 , який діяв також як представник ОСОБА_2 , відмовився від позовних вимог до ОСОБА_6 . Зазначену заяву також підтримав

ОСОБА_3 (т. 5 а. с. 54 - 56).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року прийнято відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від позовних вимог до ОСОБА_6 та закрито провадження в цій частині позову (т. 5 а. с. 61-62).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні,

а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Разом з цим, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня

2015 року сторонами не оскаржувалась, тому справа розглядається за участю лише одного відповідача ? ОСОБА_4 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13 вересня 2017 року при скасуванні рішень судів попередніх інстанцій та направлення цієї справи на новий розгляд, зокрема зазначено, що суд не розглянув клопотання

ОСОБА_1 про залучення правонаступника ОСОБА_6 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року прийнято відмову від позову ОСОБА_2 та провадження у справі

в частині його вимог до ОСОБА_4 закрито.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_6 не є стороною у цій справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, зобов`язання не чинити перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, визнання права постійного безоплатного користування нежитловими приміщеннями.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржене рішення ? без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на

07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук