№ 753/4673/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 753/4673/21

провадження № 61-6170св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтомото»;

третя особа - арбітражний керуючий Шифердеккер Оксана Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року у складі судді Курічової В. М. та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В.,Болотова Є. В.,

Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» (далі - ТОВ «Арис-Юг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 05 серпня 2020 року директор ТОВ «Арис-Юг» ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7449/20/008419 з товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтомото» (далі - ТОВ «Спецавтомото»), що є значним правочином. Проте загальні збори ТОВ «Арис-Юг» відповідно до вимог частини другої статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» згоди на вчинення цього правочину не надавали, а тому він має бути визнаний недійсним у судовому порядку, оскільки це впливає на майнові права ТОВ «Арис-Юг», якому зазначеним правочином завдано майнової шкоди.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Арис-Юг» просило суд:

- визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05 серпня

2020 року № 7449/20/008419, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Спецавтомото», недійсним;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - Toyota Camry, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та визнати право власності на вказаний автомобіль за ТОВ «Арис-Юг».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. За клопотанням позивача залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ТОВ «Спецавтомото».

У подальшому судом за клопотанням позивача та за відсутності

заперечень інших учасників справи до участі у справі відповідно до

ухвал, постановлених у судових засіданнях, залучено як співвідповідача ТОВ «Спецавтомото» та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, розпорядника майна боржника - ТОВ «Арис-Юг» - арбітражного керуючого Шифердеккер О. О.

17 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні позивач заявив клопотання про передачу цієї справи № 753/4673/21 до Господарського суду м. Києва для розгляду справи по суті в межах справи № 910/1141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг».

Клопотання мотивоване тим, що у справі, яка розглядається судом, ТОВ «Арис-Юг» заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, тобто вимоги, які мають майновий характер, а тому справа повинна розглядатися у межах справи № 910/1141/21

про банкрутство ТОВ «Арис-Юг», так як задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного договору недійсним може вплинути на розподіл ліквідаційної маси ТОВ «Арис-Юг» між його кредиторами.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року

у задоволенні клопотання ТОВ «Арис-Юг» про передання справи

№ 753/4673/21 до Господарського суду м. Києва для розгляду справи

по суті у межах справи № 910/1141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг» відмовлено.

Провадження у справі за позовом ТОВ «Арис-Юг» до ОСОБА_1 ,

ТОВ «Спецавтомото», третя особа - арбітражний керуючий Шифердеккер О. О., про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним закрито.

Роз`яснено позивачеві, що розгляд справи належить до юрисдикції Господарського суду м. Києва.

Судове рішення районного суду мотивовано тим, що 21 жовтня 2019 року введено в дію КУзПБ, відповідно до положень якого розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися господарським судом в межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі № 910/11141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг» і на час розгляду цієї справи ліквідаційна процедура тримає. Отже, справа за позовом ТОВ «Арис-Юг» підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, так як не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Арис-Юг» залишено без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також пославшись на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, вказав, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник

у справі про банкрутство, з дня введення в дію КУзПБ має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. Оскільки ТОВ «Арис-Юг» перебуває на стадії ліквідації в межах справи № 910/11141/21 про його банкрутство, то на спірні правовідносини розповсюджується дія частини другої статті 7 КУзПБ і справа належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Арис-Юг». А тому районний суд правильно закрив провадження у цивільній справі та роз`яснив позивачеві, що він має право звернутися з цим позовом до Господарського суду м. Києва у межах справи № 910/11141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Арис-Юг», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати,

а справу передати до Господарського суду м. Києва для розгляду справи по суті у межах справи № 910/1141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Дарницького районного суду м. Києва.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2022 року справу за позовом ТОВ «Арис-Юг» до ОСОБА_1 , ТОВ «Спецавтомото», третя особа - арбітражний керуючий Шифердеккер О. О., про визнання

договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, за касаційною скаргою ТОВ «Арис-Юг» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва

від 03 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 15 червня 2022 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Арис-Юг» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про закриття провадження у справі, оскільки не врахували, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, тобто вимоги мають майновий характер. Ухвалою Господарського суду м. Києва

від 27 вересня 2021 року у справі № 910/11141/21 відкрито провадження про банкрутство ТОВ «Арис-Юг». Тому, враховуючи, що задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу транспортного засобу вплине на розподіл ліквідаційної маси ТОВ «Арис-Юг» між його кредиторами, ці вимоги мають розглядатися у межах справи про банкрутство позивача і правильним є не закриття провадження у справі, а передача справи відповідно до вимог частини другої статті 7 КУзПБ на розгляд до Господарського суду м. Києва. Суди попередніх інстанцій вірно послалися на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, проте неправильно їх застосували.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2021 року ТОВ «Арис-Юг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Спецавтомото», третя особа - арбітражний керуючий Шифердеккер О. О., про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

17 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні ТОВ «Арис-Юг» заявило клопотання про передачу цієї справи № 753/4673/21 до Господарського суду м. Києва для розгляду справи по суті в межах справи № 910/1141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг» (т. 2, а. с. 12-23).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27 вересня 2021 року

у справі № 910/11141/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Арис-Юг» (т. 2, а. с. 36-39).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Арис-Юг» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають

у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених

у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Судом установлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва

від 27 вересня 2021 року у справі № 910/11141/21 відкрито провадження про банкрутство ТОВ «Арис-Юг».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (№ 106798657) ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року

прийнято справу № 640/8532/20 за позовом ТОВ «Арис-Юг» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до розгляду в межах справи

№ 910/11141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг». Підготовче засідання призначено на 12 грудня 2022 року.

21 жовтня 2019 року введено в дію КУзПБ, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство,

в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження

№ 14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, провадження

№ 12-160гс19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, провадження

№ 14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, провадження

№ 14-171цс19, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18, провадження № 14-126цс19, та № 289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Суди попередніх інстанцій вірно послалися на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, проте не зрозуміли їх суть та неправильно їх застосували.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовані КУзПБ, якими встановлено критерії, за якими вирішується питання про необхідність розгляду справи у межах справи про банкрутство.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Предметом розгляду справи, яка переглядається, є вимоги ТОВ «Арис-Юг» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05 серпня 2020 року № 7449/20/008419 недійсним.

Отже, характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що

у позивача існує спір з відповідачами з приводу права власності на об`єкт рухомого майна, який позивач вважає своєю власністю, а тому може входити до ліквідаційної маси ТОВ «Арис-Юг».

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито

до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України«Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року,

з набранням чинності КУзПБ.

Відтак, можна зробити висновок, що вказаний КУзПБ передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи у тому числі й у суді касаційної інстанції, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду застосовує норми КУзПБ, які є чинними на час такого перегляду.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом

є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження

№ 14-404цс19, постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17, провадження

№ 61-18187св20, від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16, провадження № 61-10737св21, від 07 вересня 2022 року у справі

№ 727/3568/20, провадження № 61-5156св20).

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу

і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Отже, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. При цьому необхідності закриття провадження у цій справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ, а до цього - статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За таких обставин справу № 753/4673/21 необхідно передати до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа

№ 910/11141/21 про банкрутство ТОВ «Арис-Юг».

Керуючись статтями 259 265 400 402 409 411 414 416 417 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасувати.

Матеріали справи № 753/4673/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» до ОСОБА_1 , товариства

з обмеженою відповідальністю «Спецавтомото», третя особа -

арбітражний керуючий Шифердеккер Оксана Олександрівна, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним передати до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/11141/21 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк