Постанова

Іменем України

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 753/6519/19

провадження № 61-18495св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: товариство з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Елевейтор Сервіс», комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., від 19 листопада 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (далі - ТДВ «Укрліфтсервіс»), товариства з обмеженою відповідальністю «Елевейтор Сервіс» (далі - ТОВ «Елевейтор Сервіс»), комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва»), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просили стягнути з відповідачів на їх користь майнову шкоду у розмірі 43 918,75 грн; моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 268 056 грн; моральну шкоду на користь ОСОБА_2 300 456 грн; витрати за проведення експертного дослідження у сумі 7 446 грн та судові витрати.

Позивачі обґрунтовували свої позовні вимоги тим, що вони перебувають у статусі потерпілих у кримінальному провадженні № 12018100020010799 від 13 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України. Посилаються на те, що шкода, завдана їм внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, відшкодована не була, вказали, що мають право на захист судом їх цивільних прав та інтересів, порушених внаслідок вчиненого кримінального правопорушення. Послалися у позовній заяві також на Закон України «Про захист прав споживачів», зазначивши, що вони є споживачами послуг компанії, яка обслуговує ліфт, сплачують за це кошти і мають право на безпечне користування ліфтом. Вважали, що відповідачі порушили їхні права, як споживачів послуг.

Із урахуванням зазначеного, позивачі просили позов задовольнити, стягнути з відповідачів майнову та моральну шкоду, заподіяну внаслідок протиправної діяльності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Лужецької О. Р., від 11 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100020010799 від 13 грудня 2018 року триває, судове рішення (вирок, постанова), яким би було встановлено подію злочину (кримінальне правопорушення), осіб, винних у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною першою статті 272 КК України, та спричиненні внаслідок винних протиправних дій збитків позивачам, не винесено. Суд першої інстанції зазначив, що позивачі можуть реалізувати своє право на відшкодування спричиненої внаслідок кримінального правопорушення шкоди, заявивши цивільний позов в рамках кримінального провадження. Крім того, позивачі не позбавлені права на звернення до суду з позовом щодо відшкодування шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 11 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Укрліфтсервіс» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди

по 3 тис. грн кожному. В іншій частині позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ліфт є спеціальним обладнанням (механізмом) для перевезення пасажирів, в результаті його неконтрольованого руху позивачам була завдана матеріальна та моральна шкода, а тому з відповідача ТДВ «Укрліфтсервіс» на користь позивачів підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди, так як саме зазначене товариство відповідає за експлуатацію ліфта у будинку позивачів, за безпеку перевезення мешканців будинку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в результаті неконтрольованого руху ліфта був затиснутий дитячий візочок, який був повністю пошкоджений, отже завдана матеріальна шкода в результаті пошкодження дитячого візочка підлягає відшкодуванню, однак позивачі не надали суду доказів на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, не довели вартості саме пошкодженого візочка.

Враховуючи характер неправомірних дій відповідача, ступінь моральних страждань позивачів, вимоги розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про те, що з відповідача ТДВ «Укрліфтсервіс» на користь кожного з позивачів підлягає стягненню по 3 тис. грн моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 335/10235/14-ц (провадження № 6-1083цс15) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Позивачі стверджують, що у події, яка сталася, наявна вина усіх відповідачів, а не тільки ТДВ «Укрліфтсервіс», отже відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за заподіяну шкоду. Причинами, що обумовили настання нещасного випадку, є незадовільний технічний стан пасажирського ліфта, який експлуатувався з несправними механізмами безпеки та блокування, незадовільна організація і технологія технічного обслуговування ліфтів та їх безпечної експлуатації. Своїми діями відповідачі завдали матеріальної та моральної шкоди позивачам, розмір якої обґрунтований в позовній заяві, та повинні відшкодувати заподіяну шкоду солідарно.

Позивачі також наголошують на тому, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Оскільки відновити пошкоджений дитячий візочок неможливо, вони вимушені були купити новий, вартість якого становить 43 918, 75 грн. Матеріальну шкоду саме у такому розмірі повинні відшкодувати відповідачі.

Особа, яка подала касаційну скаргу, посилається на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновки експерта спілки фахівців соціологічних та психологічних досліджень № 15/2-12-2018 від 15 грудня 2018 року та № 23-12-2018 від 23 грудня 2018 року, визначено розмір відшкодування моральної шкоди у значно меншому розмірі, який не є співмірним із понесеними душевними стражданнями внаслідок події, яка сталася.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТДВ «Укрліфтсервіс», ТОВ «Елевейтор Сервіс», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У прийнятому судом відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Елевейтор Сервіс» посилається на те, що вирішуючи спір, районний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки досудове розслідування у кримінальній справі триває, винних осіб не встановлено. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування матеріальної шкоди. Також позивачами не доведено завдання моральної шкоди, зокрема не встановлено причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю ТОВ «Елевейтор Сервіс» та завданою шкодою.

У поданому відзиві на касаційну скаргу Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація посилається на те, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають до застосування, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

У прийнятому судом відзиві на касаційну скаргу ТДВ «Укрліфтсервіс» посилається на те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки судове рішення (вирок, постанова) у кримінальному провадженні не винесено. ТДВ «Укрліфтсервіс» вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачі є споживачами комунальних послуг, зокрема сплачують вартість послуг за користування ліфтом у житловому будинку.

Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 33 від 30 січня 2015 року за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на праві господарського відання було закріплено об`єкти комунальної власності, зокрема будинок АДРЕСА_1 , в якому позивачі проживали та користувались ліфтом.

12 грудня 2018 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» (замовник) та ТОВ «Елевейтор Сервіс» (виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів № 12/12-Тн/648.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги, якість яких забезпечить безперебійну та безпечну роботу ліфтів відповідно до нормативних документів.

У пунктах 5.1, 5.3 договору зазначено, що строк надання послуг: цілодобово з 12 грудня 2018 року по 11 грудня 2019 року включно. Місце надання послуг - будинки Дарницького району м. Києва.

Слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020010799 від 13 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України.

12 грудня 2018 року приблизно о 14:00 унаслідок порушення службовими особами ТДВ «Укрліфтсервіс» правил безпеки під час обслуговування та ремонту ліфту в під`їзді № 1 на 2 поверсі будинку по АДРЕСА_1 , відбувся неконтрольований рух ліфта вгору, внаслідок чого було створено загрозу життю ОСОБА_4 та малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2018 року народження.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачі зазначали, що під час вказаної події няня малолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , виходячи з ліфту, встигла витягнути дитину з дитячого візочка, проте сам візочок залишився в ліфті, внаслідок чого була повністю пошкоджена. На придбання нового візочка витрачено 43 918,75 грн

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працювала нянею малолітньої дитини ОСОБА_2 . Зазначила, що після прогулянки з дитиною, яка була у візочку, виходила з ліфта, ліфт заревів, його рвонуло догори, вона за рахунок швидкої реакції встигла витягнути дитину з візочка.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно частин першої, третьої та п`ятої до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вирішуючи спір, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ліфт є спеціальним обладнанням (механізмом) для перевезення пасажирів, в результаті неконтрольованого руху якого позивачам була завдана матеріальна й моральна шкода.

На підставі частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника і під його контролем за безпечним виконанням робіт.

При вирішенні спору апеляційним судом не було враховано, що на момент завдання позивачам шкоди був чинним договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 12 грудня 2018 року, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» (замовник) та ТОВ «Елевейтор Сервіс» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язався забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів. Протягом 2017-2018 років обслуговування ліфту у будинку № 6 по вул. Руденка у м. Києві за замовленням КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» здійснювало ТДВ «Укрліфтсервіс».

Таким чином, оскільки шкоду позивачам завдано внаслідок протиправної бездіяльності підрядника, який діяв за завданням замовника та під його контролем, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник, який до того ж є володільцем (на праві господарського відання) ліфта як джерела підвищеної небезпеки.

Вказані висновки узгоджуються з висновкам, висловленими Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1083цс15.

За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець вказує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Із урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що позивачам внаслідок використання несправного ліфта (неналежне спрацювання ліфтового механізму)? який є джерелом підвищеної небезпеки та перебуває у володінні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», завдано матеріальної шкоди (пошкоджено дитячий візок) і моральної шкоди (внаслідок протиправної поведінки створено загрозу загибелі малолітньої дитини (сина); пошкоджено майно).

Враховуючи завдані позивачам душевні страждання, характер неправомірних дій відповідача, критерії розумності та справедливості, Верховний Суд вважає, що з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на користь позивачів підлягає стягненню по 15 тис. грн в якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Постанова суду апеляційної інстанції щодо стягнення з ТДВ «Укрліфтсервіс» на користь позивачів по 3 тис. грн моральної шкоди у касаційному порядку ТДВ «Укрліфтсервіс» не оскаржена, отже у цій частині не є предметом касаційного перегляду в силу положень статті 400 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачами не надано доказів на підтвердження вартості пошкодженого дитячого візочка, а тому позовні вимоги у частині стягнення матеріальної шкоди не можуть бути визнані обґрунтованими. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому товарний чек на підтвердження вартості придбаної позивачами нової дитячої коляски не є достовірним доказом вартості пошкодженого майна.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, постанова апеляційного підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» з ухваленням нового судового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на користь кожного з позивачів по 15 тис. грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що таке судове рішення призводить до справедливого по своїй суті вирішення спору між сторонами у справі, ефективного захисту прав позивачів, попередження вчинення правопорушень у майбутньому, ґрунтується на вищенаведених нормах закону з врахуванням таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність, що відповідає принципу верховенства права, який, як зазначається в частині першій статті 8 Конституції України, визнається і діє в Україні, і яким, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, судді керуються, здійснюючи правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У зв`язку із частковим задоволення касаційної скарги, враховуючи наявні у матеріалах справи докази оплати вартості послуг адвоката Гарницького П. П., співмірність, розумність й дійсність понесених витрат, колегія суддів дійшла висновку, що з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на користь кожного із позивачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» (код ЄДРПОУ 39604270)на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) по 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн кожному в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» (код ЄДРПОУ 39604270)на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) по 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович