№ 754/10777/15-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 754/10777/15-ц

провадження № 61-15408св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року у складі судді Галась І. А. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - ПрАТ «СК «Інкомстрах»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов мотивовано тим, що 29 липня 2014 року в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року ДТП сталася з вини ОСОБА_1 у зв`язку з недотриманням ним Правил дорожнього руху.

Автомобіль «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належав на праві власності ТОВ «Порше Лізинг Україна», на момент ДТП був застрахований у ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно з цим договором ПрАТ «СК «Українська страхова група» зобов`язувалось виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП. На виконання умов договору страхування, ПрАТ «СК «Українська страхова група» виплатило ТОВ «Порше Лізинг Україна» страхове відшкодування у розмірі 119 202,53 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СГ «Інкомстрах» з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, у розмірі 50 000 грн.

У зв`язку з тим, що фактичний розмір завданої шкоди перевищує встановлений розмір страхової суми, ПрАТ «СК «Українська страхова група», посилаючись на положення статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, вважав, що з відповідача на його користь підлягає стягненню різниця між страховим відшкодуванням та лімітом відповідальності за полісом цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене, ПрАТ «СК «Українська страхова група» просило суд стягнути з ОСОБА_1 частину страхового відшкодування в сумі 69 202,53 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 948,43 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року позов ПрАТ «СК «Українська страхова група» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» 69 202,53 грн та судовий збір у розмірі 948,43 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що з відповідача на користь позивача, як страховика потерпілої особи у ДТП, підлягає стягненню сума в розмірі 69 202,53 грн, яка є різницею між фактичним розміром шкоди, виплаченої позивачем потерпілій особі (119 202,53 грн) як страхова виплата, та лімітом відповідальності відповідача за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду про те, що відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до ПАТ «СК «Українська страхова група» перейшло право вимоги у порядку суброгації до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані ТОВ «Порше Лізинг Україна» збитки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що на думку ОСОБА_1 , позивач у цій справі повинен був, у першу чергу, звертатись із вимогою про відшкодування майнової шкоди саме до ПрАТ «СК «Інкомстрах».

Наданий позивачем звіт дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 серпня 2014 року № 1908 щодо матеріального збитку власника автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», складений з порушенням вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» і Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092.

Суди не звернули увагу на те, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем, автомобіль «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано конструктивно знищеним, враховуючи, що вартість відновлювального ремонту складає 176 764 грн, тоді як дійсна вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила 123 869,70 грн.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2018 року, ПАТ «СК «Українська страхова група» заперечувало проти доводів ОСОБА_1 , а оскаржувані судові рішення вважало законними й обгрунтованими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2018 року та витребувано цивільну справу № 754/10777/15-ц із Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу за позовом ПрАТ «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Інкомстрах», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

29 липня 2014 року в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Указаною постановою суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 7).

На момент ДТП автомобіль «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належав ТОВ «Порше Лізинг Україна» та був застрахований в ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу від 16 грудня 2013 року № 28-0199-0157/12/0813 (а. с. 5).

Згідно з цим договором ПАТ «СК «Українська страхова група» взяло на себе зобов`язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 14 серпня 2014 року № 1908, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 176 764 грн (а. с. 10-24).

На підставі страхового акта від 15 жовтня 2014 року № ДККА-38766 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акта, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «Порше Лізинг Україна» у розмірі 119 202,53 грн відповідно до платіжного доручення від 16 жовтня 2014 року № 25277 (а. с. 25).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «Інкомстрах», на підставі полісу № АС/6037496, у якому ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, визначено у розмірі 50 000 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що сума коштів, яку просить стягнути ПАТ «СК «Українська страхова група», є різницею між розміром матеріального збитку, завданого потерпілій особі, та лімітом страхового відшкодування за полісом цивільно-правової відповідальності завдавача шкоди, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим з огляду на таке.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас, відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром шкоди, завданої його транспортному засобу у ДТП, і здійсненою йому страховиком страховою виплатою, Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц

(провадження № 61-501св18) зробив такий правовий висновок.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв`язку з пошкодженням автомобіля, з`ясуванню підлягають вартість транспортного засобу та вартість його ремонту, і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту.

Відповідно до статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (стаття 179 ЦПК України 2004 року).

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60 131-132 137 177 179 185 194 212-215 303 315-316 ЦПК України 2004 року визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій взяли до уваги звіт дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 серпня 2014 року № 1908, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 176 764 грн (а. с. 10-24).

На підставі вказаного звіту ПАТ «СК «Українська страхова група» розрахувало вартість матеріального збитку згідно з умовами договору страхування у розмірі 119 202,33 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вважав доведеним розмір позовних вимог, визначивши різницю між розміром матеріального збитку, що виплачений потерпілій особі, та лімітом страхового відшкодування за полісом завдавача шкоди.

Водночас із наданого позивачем розрахунку суми страхового відшкодування від 15 жовтня 2014 року, на підставі якого було затверджено страховий акт від 15 жовтня 2014 року № ДККА-38766 про здійснення ТОВ «Порше Лізинг Україна» страхової виплати у розмірі 119 202,53 грн, відомо, що транспортний засіб «Volkswagen Polo Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є контруктивно знищеним (пункт 26 розрахунку).

Пунктом 17 розрахунку визначено, що дійсна вартість застрахованого транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила 123 869,70 грн, а відповідно до пункту 27 розрахунку вартість залишків транспортного засобу після страхового випадку становить 45 625,77 грн.

Суди попередніх інстанцій помилково ототожнювали розмір матеріального збитку, завданого транспортному засобу унаслідок ДТП, з розміром страхового відшкодування, яке визначається з урахуванням того, чи є пошкоджений автомобіль конструктивно знищеним.

Враховуючи наявність у справі відомостей про конструктивне знищення застрахованого транспортного засобу, колегія суддів вважає, що суди неправильно визначили розмір відшкодування, який підлягає стягненню на користь позивача у цій справі з урахуванням положень статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У такому випадку розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню із завдавача шкоди на користь страховика потерпілої особи, враховуючи також ліміт страхового відшкодування за полісом відповідача у розмірі 50 000 грн, має становити: 123 869,70 грн - 45 625,77 грн - 50 000 грн = 28 243,93 грн.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості судового рішення та підлягають зміні відповідно до вимог статті 412 ЦПК України.

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні до суду апеляційної та касаційної скарг ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 043,27 грн та 1 896,86 грн відповідно.

Враховуючи положення частини першої статті 141 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 176,05 грн.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2018 року змінити в частині визначення суми страхового відшкодування, що підлягає стягненню у порядку суброгації з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 28 243 (двадцять вісім тисяч двісті сорок три) грн 93 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 1 176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн 05 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк