Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 754/16029/19
провадження № 61-3287св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Грошова Світлана Василівна, державний реєстратор Петришин Василь Михайлович,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в складі судді Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк»), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Грошової С. В., державного реєстратора Петришина В. М., третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів та скасування рішення державного реєстратора.
Разом із позовною заявою від адвоката ОСОБА_1 - Калька Д. О., надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання користуватися нерухомим майном, з приводу якого виник спір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року заяву про забезпечення позову повернено заявнику.
Суд першої інстанції, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог пункту 6 (щодо зустрічного забезпечення) частини першої статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року.
Постановляючи вказану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду,
у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що заява про усунення недоліків містила обґрунтування та посилання на відповідне законодавство щодо дотримання строків звернення до суду, однак цей факт апеляційний суд не взяв до уваги.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
не надали.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 754/16029/19, витребувано її з Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року залучено до участі у справі Калька Д. О. як правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справу № 754/16029/19 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, роз`яснено, що в разі неусунення недоліків у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. В ухвалі зазначено, що для усунення цих недоліків необхідно протягом 10 днів з дня вручення ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
15 січня 2020 року до апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Д. О. надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача посилався на частину першу статті 293, статтю 295, частин тринадцятої, чотирнадцятої статті 171 КАС України, зазначав,
що представник позивача одержав ухвалу Деснянського районного суду
м. Києва від 08 листопада 2019 року лише 20 листопада 2019 року, а апеляційну скаргу подано 02 грудня 2019 року, тобто строки, визначені КАС України, він порушив з поважних причин. Просив вважати усуненими недоліки апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада
2019 року у справі № 754/16029/19.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних
на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що заявник так і не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Проте з такими висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
У статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав
і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій
їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга
на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Відповідного до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції
з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Заявник зазначає, що ухвалу суду першої інстанції від 08 листопада 2019 року представник позивача отримав 20 листопада 2019 року. З апеляційною скаргою заявник звернувся 02 грудня 2019 року, тобто з дотриманням п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що особа, яка подала апеляційну скаргу звернулася з скаргою протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду першої інстанції, що відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України надавало йому право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
За викладених обставин висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованим.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції
та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. І. Крат