Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 754/3882/19

провадження № 61-17622св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у складі судді Скрипки О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з останньої 30 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана з дотриманням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Предметом поданого позову є відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована у Деснянському районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_1 , відтак вона правомірно звернулася з позовом до Деснянського районного суду м. Києва.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в частині недотримання правил підсудності та ухвалити рішення про направлення справи за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси за місцем її реєстрації або до Суворовського районного суду м. Одеси за місцем її фактичного проживання.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували положення частини першої статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За фактом скоєння нею дорожньо-транспортної пригоди 01 січня 2018 року її визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивачу не заподіяно каліцтво або смерть, тому відсутні підстави для застосування положень частини третьої статті 28 ЦПК України.

У мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції не зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновку про підсудність справи Деснянському районному суду м. Києва.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають розгляду за місцем реєстрації або фактичного проживання відповідача.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

30 жовтня 2019 року справа № 754/3882/19 надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю, та зазначила, що вона отримала тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винною в якій визнано ОСОБА_2 .

Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до частини третої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Встановлено, що місцем проживання позивача ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Деснянського району м. Києва.

Ураховуючи наведене, при відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дотримався правил альтернативної підсудності, оскільки позов подано до суду за місцем проживання позивача відповідно до положень частини третьої статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до власного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства, переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишитибез змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук