ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 754/41/24

провадження № 61-16714св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року у складі судді Галась І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2024 року ОСОБА_1 як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні бойового завдання в районі ведення бойових дій у Херсонській області.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюючи заходи із захисту Батьківщини під час виконання бойового завдання на бойовій позиції в Херсонській області, на лівому березі річки Дніпро, помер від поранень.

Отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ встановлено зразка. Встановлення факту смерті необхідне для належного оформлення документів.

У зв`язку із цим заявниця просила заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 22 січня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20 березня 2024 року, заяву задовольнив. Встановив факт загибелі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луко Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні бойового завдання в районі ведення бойових дій у Херсонській області.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги заяви є обґрунтованими, оскільки заявниця не має можливості встановити факт смерті ОСОБА_5 в інший спосіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, оскаржила його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд ухвалою від 17 квітня 2024 року відкрив провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року.

Київський апеляційний суд постановою від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що саме по собі встановлення факту смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 як законного представника дітей загиблого, а не за заявою його батьків чи інших членів сім`ї, не впливає на обсяг прав ОСОБА_2 . За таких обставин посилання ОСОБА_2 на те, що розгляд справи відбувся без залучення її як заінтересованої особи, не може бути підставою для скасування рішення суду.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У грудні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення вказувала те, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_6 є заінтересованими особами у справі про встановлення факту смерті їх сина, ОСОБА_5 , однак вони не були залучені до розгляду цієї справи. Оскільки судовим рішенням вирішено питання про їх права та інтереси без їх залучення до розгляду справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

28 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 . У шлюбі народились діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законним представником яких вона є. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання у зоні ведення бойових дій.

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується Актом службового розслідування від 18 листопада 2023 року № 374. Матеріалами службового розслідування за фактом загибелі старшого розвідника 4 групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 особовий склад роти потрапив у засідку, в результаті чого старший матрос ОСОБА_5 отримав поранення, несумісне з життям, та загинув на місці. У зв`язку з вогневим контролем противника відповідного району, постійними мінометними обстрілами та роботою ворожих аерозасобів в подальшому не вдалося здійснити евакуацію тіла ОСОБА_5 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів відповідають не вовною мірою.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

У цій справі ОСОБА_1 як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця посилалася на те, що для дітей загиблого встановлення вказаного факту є необхідним для державної реєстрації факту смерті в державних органах, оскільки від цього залежить виникнення їх особистих, сімейних цивільних, соціально-правових та майнових прав, зокрема, щодо спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї військовослужбовця.

За змістом пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Заінтересованою особою заявниця вказала Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Київський апеляційний суд ухвалою від 10 вересня 2024 року залучив до участі у справі Міністерство оборони України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 вказувала, що вона і її чоловік ОСОБА_6 (батьки ОСОБА_5 ) не залучені до розгляду цієї справи.

Тобто, ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, неправильно визначилася з учасниками справи.

Відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. прави окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, провадження № 61-6732св24, від 13 листопада 2024 року у справі № 308/14160/21, провадження № 61-5293св24.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду, на зазначене не звернув належної уваги, не вирішив питання про залучення всіх заінтересованих осіб. При цьому помилково вважав, що саме по собі встановлення факту смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 як законного представника дітей загиблого, а не за заявою його батьків чи інших членів сім`ї, не впливає на обсяг прав ОСОБА_2 , оскільки очевидним є те, що встановлення факту смерті сина впливає на права та обов`язки його батьків.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд взяв до уваги тривалий час розгляду цієї справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням норм матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані докази, дати правову оцінку доводам і запереченням учасників справи та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

При цьому суду слід звернути увагу на висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23), від 02 квітня 2025 року у справі № 753/11685/24 (провадження № 61-16778св24) у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов