Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 754/5129/15-ц

провадження № 61-38365св18

Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач)

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на постанову Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхування»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») про відшкодування шкоди в порядку регресу.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 07 вересня 2012 року у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням

ОСОБА_1 , та автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер

НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , унаслідок чого автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно наданого ТОВ «Ніколь Моторс» рахунку від 14 вересня 2012 року № НМРФ-20064, становить 37 543,01 грн.

На підставі укладеного між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 , як власником автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , договору добровільного страхування та страхового акта від 12 жовтня 2010 року № 1.002.12.01968/VESKO26854, позивач здійснив виплату страхувальникові страхового відшкодування у розмірі 36 866,48 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Уніка» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс від 14 березня 2012 року № АВ/2837849), яке у межах ліміту його відповідальності за заявленим страховим випадком, виходячи з розміру завданих збитків, визначеного з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, відшкодувало ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування у розмірі 26 984,94 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 різницю між виплаченим ним ОСОБА_3 страховим відшкодуванням та відшкодованою йому ПрАТ «СК «Уніка» сумою страхового відшкодування, що становить 9 881,54 грн (36 866,48 грн - 26 984,94 грн).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 лютого

2016 року, позов ПрАТ «СК «АХА Страхування»задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» матеріальні збитки у розмірі 9 881,54 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Києва

від 22 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 лютого

2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанційта передаючи справу на новий розгляд до цього суду першої інстанції, касаційний суд виходив з того, що ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача страхового відшкодування, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не врахував, що відповідальність особи, яку визнано винною у спричиненні шкоди, за умови наявності у неї полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, наступає лише у разі недостатності страхової виплати, тобто коли розмір завданої шкоди, що підлягає відшкодуванню, перевищує розмір страхового ліміту передбаченого умовами договору страхування.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року позов ПрАТ «СК «АХА Страхування»задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» матеріальні збитки у розмірі 9 881,54 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положення статті 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» дозволяє дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2017 року у справі

№ 6-2969цс16. Оскільки на вимогу позивача про відшкодування шкоди у розмірі 36 866,48 грн, ПрАТ «СК «Уніка» у порядку регресу виплатило ПрАТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування, з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, у розмірі 26 984,94 грн, обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить

9 881,54 грн, належить покласти на винну особу - відповідача.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Деснянського районного суду

м. Києва від 24 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ «СК «АХА Страхування» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що страховий ліміт відповідно до полісу від 14 березня 2012 року № АВ/2837849, яким застраховано відповідальність ОСОБА_1 , за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн, тоді як розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування на відновлювальний ремонт автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 36 866,48 грн, тобто не перевищує розміру страхового ліміту, що згідно вимог статті 1194 ЦК України, виключає відповідальність відповідача перед позивачем. Крім того, при визначенні розміру страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Уніка» повторно застосувало коефіцієнт фізичного зносу 0,44, який вже було застосовано експертом при складенні висновку від 13 вересня 2012 року № 474/12 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного на замовлення ПрАТ «СК «АХА Страхуванння».

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПрАТ «СК «АХА Страхування», у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд не врахував, що різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності повинна сплачувати особа з вини якої настав страховий випадок, оскільки страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов`язаний відшкодувати лише вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим ліміту своєї відповідальності, може бути оспорений винною у заподіянні шкоди особою, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі і частково відшкодувала шкоду відповідно до положень статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснивши потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не у повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоду) відповідальності.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково виходив з того, що при здійсненні визначенні розміру страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Уніка» повторно застосувало коефіцієнт фізичного зносу, що був урахований у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, виконаного на замовлення ПрАТ «СК «АХА Страхування», оскільки згідно з рахунком від 14 вересня 2012 року № НМРФ-20064, наданим ТОВ «Ніколь Моторс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 37 543,01 грн, з яких: вартість складових, що підлягають заміні - 23 995,62 грн, вартість виконаних робіт та ремонту складових - 13 547,39 грн, а тому сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» визначена правильно: 13 547,39 + 23 995,62 * (1-0,44) = 26 984,94 грн.

При цьому апеляційний суд не звернув увагу на викладений Верховним Судом України у постанові від 21 грудня 2016 року правовий висновок, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування. Аналогічні за змістом правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року № 760/4117/16-ц, від 14 лютого

2018 року № 344/10730/15-ц, від 07 лютого 2018 року № 344/7069/15-ц,

від 29 березня 2018 року № 911/2589/17.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що16 вересня 2011 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3571027/05АВ, за умовами якого страховик зобов`язався компенсувати страхувальникові будь-яке пошкодження або знищення автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Франшиза за вказаним договором становить 676,52 грн.

07 вересня 2012 року у місті Києві по проспекту Червонозоряному, 71, відбулася ДТП за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , унаслідок чого автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП України.

На момент ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 березня 2012 року № АВ/2837849.

Відповідно до висновку від 13 вересня 2012 року № 474/12 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 , вартість матеріальної збитку, завданого власникові автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження у ДТП становить 53 763,25 грн, з урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу - 38 939,67 грн.

Згідно з рахунком від 14 вересня 2012 року № НМРФ-20064, наданого ТОВ «Ніколь-Моторс», вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 37 543,01 грн.

16 жовтня 2012 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило на користь ТОВ «Ніколь-Моторс» страхове відшкодування на ремонт автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 36 866,48 грн (37 543,00 грн вартість відновлювального ремонту - 676,52 грн франшизи).

28 березня 2013 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулось до ПрАТ «СК «Уніка» з претензією провідшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі

36 866,48 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 15 травня 2013 року ПрАТ «СК «Уніка» сплатило на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 26 984,94 грн (вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля).

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ «СК «АХА Страхування» підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу (пункт 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика)).

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі сплати страхового відшкодування.

Зокрема, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПрАТ «СК «АХА Страхування», апеляційний суд виходив з того, що ПрАТ «СК «Уніка» не мало правових підстав для застосування коефіцієнта фізичного зносу 0,44 при визначенні страхового відшкодування, який був урахований позивачем при визначенні розміру страхового відшкодування для виплати потерпілому, яке, крім іншого, не перевищувало розмір ліміту страхового відшкодування згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 березня 2012 року № АВ/2837849, що виключає відповідальність ОСОБА_1 .

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою.

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Установивши, що виплачений позивачеві ПрАТ «СК «Уніка» розмір страхового відшкодування 26 984,94 грн, не покривав реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що становить 36 866,48 грн, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що різниця невідшкодованої позивачу суми збитків у розмірі 9 881,54 грн підлягає стягненню з винної особи.

Оскільки розрахунок розміру страхового відшкодування, згідно зі страховим актом від 08 травня 2013 року № 00099355/1, виконаний на підставі рахунку

від 14 вересня 2012 року № НМРФ-20064, наданого ТОВ «Ніколь-Моторс», а не висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 13 вересня

2012 року № 474/12, висновок апеляційного суду про повторне застосування ПрАТ «СК «Уніка» коефіцієнта фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, постанова Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року підлягає скасуванню, із залишенням в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи, що касаційна скарга ПрАТ «СК «АХА Страхування» підлягає задоволенню, сплачений заявником за її подання судовий збір у розмірі

487,20 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року скасувати, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Азербайджану, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: квартира АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса місцезнаходження: вулиця Іллінська, 8, місто Київ) судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 487,20 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. І. Усик

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко