Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа №754/5664/15-ц

провадження №61-23393св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до Деснянської районної

у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою та зобов`язання видати правовстановлюючий документ про право користування квартирою; за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні житлом, визнання ордеру і договору оренди на жиле приміщення недійсними, скасування розпоряджень, зняття з реєстрації, виселення з жилого приміщення і вселення за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада

2019 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О.,

Оніщука М. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 ,

відповідач - Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Деснянської районної

у м. Києві державної адміністрації,

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та судового рішення суду першої інстанцій

У квітні 2015 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах недієздатної

ОСОБА_2 , звернулась з позовом до районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА в м. Києві), треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просила визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати Деснянську РДА в м. Києві видати ОСОБА_2 правовстановлюючий документ на користування квартирою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року дану справу було об`єднано в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , до Деснянської РДА

в м. Києві, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, визнання ордеру і договору оренди недійсним, скасування розпоряджень, зняття з реєстрації, виселення та вселення.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , оскаржила її в апеляційному порядку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення позовних вимог без розгляду без вирішення клопотання про зупинення провадження, яке представник позивача просила розглянути за її відсутності.

Апеляційний суд також узяв до уваги, що предметом розгляду у даній справі є житлові права недієздатної особи, справа перебуває у провадженні суду з квітня 2015 року, а тому залишення позову без розгляду може призвести до неможливості захисту позивачем своїх прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_3 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання правильності застосування судом першої інстанції положень статті 257 ЦПК України, апеляційний суд залишив поза увагою те, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не навів мотивів порушення застосування норм процесуального права, скасувавши законну ухвалу суду з формальних підстав.

Заявник також зауважив, що залишення позову без розгляду не позбавляє права повторно звернутись із позовом, про що було роз`яснено у скасованій судом апеляційної інстанції ухвалі суду першої інстанції.

Доводи інших учасників справи

Відзив Деснянської РДА в м. Києві на касаційну скаргу аргументовано тим, що апеляційний суд скасував правильну по суті ухвалу суду першої інстанції, допустивши неправильне застосування норм статей 217-223 251 257 379 ЦПК України. Просить касаційну скаргу задовольнити. Постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм процесуального закону. Просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Інші учасники справи не відзив на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Положеннями статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції указав на невиконання місцевим судом вимог частини другої статті 258 ЦПК України, а саме, не вирішення питання про зупинення провадження у справі, яке надійшло до суду 19 серпня 2019 року, тобто за 1 день до судового засідання.

Апеляційний суд також указав, що розгляд клопотання про зупинення провадження у справі представником позивача просила проводити за її відсутність, про що подала клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

Апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про те, що позивач та її представник повторно не з`явились в судові засідання, призначені на 09 липня 2019 року та 20 серпня 2019 року, проте представником позивача було повідомлено суд про поважність причин неявки, а ОСОБА_2 , у силу свого стану здоров`я, позбавлена можливості представляти свої інтереси самостійно.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції врахував, що суд першої інстанції не вирішив подане стороною позивача клопотання про зупинення провадження у справі, яке надійшло до суду 19 серпня 2019 року, тобто за 1 день до судового засідання, яке представник позивача просила розглянути за її відсутності.

При постановленні оскарженої постанови, апеляційним судом також ураховано особу позивача, яка є соціально не захищеною (особа з інвалідністю 2 групи), характер спору- житлові права недієздатної особи, значну тривалість розгляду справи - понад 4 роки.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська