Постанова
Іменем України
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/13376/17
провадження № 61-41583св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року в складі судді Катющенко В. П. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року в складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех» (далі - ТОВ «ФК «Мітех») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
(далі - ПАТ «Банк Форум»), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (далі - ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс»), про припинення правовідносин та визнання договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2007 року між ТОВ «ФК «Мітех» і ОСОБА_1 був укладений договір про участь у Фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), відповідно до умов якого останній зобов`язався передати кошти у довірче управління з метою отримання у власність квартири загальною площею 128,83 кв. м за будівельним
номером АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язався прийняти кошти на рахунок ФФБ та передати у подальшому замовнику вищевказану квартиру. Довірителю ( ОСОБА_1 ) було видано свідоцтво про участь у ФФБ.
Умовами вищевказаного правочину передбачено, що довіритель може отримати у власність закріплений за ним об`єкт інвестування після введення цього об`єкта будівництва в експлуатацію на умовах, визначених Правилами ФФБ. Після введення в експлуатацію змінено адресу спірного об`єкта інвестування на квартиру АДРЕСА_2 та збільшено загальну площу квартири до 130,6 кв. м, тому ОСОБА_1 необхідно було доплатити 20 231,10 грн.
Оскільки довіритель проживає на території Автономної Республіки Крим, до якої не надсилається поштова кореспонденція, то позивач неодноразово під час телефонної розмови повідомляв ОСОБА_1 про необхідність з`явитися до офісу ТОВ «ФК «Мітех» з метою здійснити остаточні розрахунки за договором, отримати правовстановлюючі документи, підписати акт прийому-передачі об`єкту інвестування, проте такі вимоги залишилися без належного реагування. Довіритель з 2007 року не з`являвся, не цікавився про свій об`єкт інвестування та не здійснив остаточних розрахунків, не обміняв свідоцтво на довідку про набуття у власність об`єкту інвестування, не з`явився до забудовника та не підписав акт прийому-передачі об`єкту інвестування, не повідомляв про причини своєї неявки.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав належним чином свої зобов`язання за договором про участь у ФФБ, то позивач відповідно до пункту 2.1.2 вказаного правочину 09 лютого 2015 року прийняв рішення про відкріплення об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_2 , від довірителя та припинення управління майном.
Отже, з 09 лютого 2015 року договір про участь у ФФБ від 16 листопада
2007 року є розірваним (припиненим), а ОСОБА_1 втратив право на майнові права на вищевказане майно, про що останнього було належним чином повідомлено.
У подальшому позивач дізнався, що з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, останній передав в іпотеку Акціонерному комерційному банку «Форум» (далі -
АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», майнові права на квартиру за будівельним номером
АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_1 було відкріплено від об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_1 , то він втратив права іпотекодавця, а договір іпотеки підлягає припиненню у зв`язку з неможливістю виконання цього договору. Крім того, сторонами іпотечного договору порушено вимоги статті 5 Закону України «Про іпотеку» під час укладення цього правочину.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Мітех» просило: визнати припиненими правовідносини між ним і ОСОБА_1 за договором про участь у ФФБ типу «А» № 185 від 16 листопада 2007 року; визнати ОСОБА_1 таким, що не набув майнових прав на об`єкт інвестування - на трикімнатну квартиру загальною площею 130,6 кв. м. на 12 поверсі секції «Б» з будівельним номером 32 (поштовий номер № 120 ) в адміністративно-житловому комплексі на АДРЕСА_3 ; визнати недійсним договір іпотеки, який укладений між ОСОБА_1 та
АКБ «Форум» 16 листопада 2007 року, з моменту укладення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів направлення ОСОБА_1 листа-повідомлення або телефонограми щодо необхідності здійснити остаточний розрахунок за договором, про введення об`єкту інвестування в експлуатацію, про відкріплення об`єкту інвестування, тому відсутні правові підстави вважати, що останньому було відомо про вказані факти та він навмисне не повідомив позивача про неможливість підписання акта прийому-передачі спірного об`єкта та про продовження терміну підписання цього акта.
Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушено вимоги щодо графіку внесення коштів та (або) недотримання вимог щодо підписання акта прийому-передачі об`єкта інвестування.
Оскільки ОСОБА_1 не втратив права на спірну квартиру, за яку він сплатив кошти позивачу, ТОВ «ФК «Мітех» не є стороною договору іпотеки,
то права останнього не порушені внаслідок укладення договору іпотеки
з АКБ «Форум».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що безпідставним є посилання позивача на лист від 04 вересня 2014 року, в якому зазначено про необхідність проведення остаточних розрахунків, отримання об`єкта інвестування у власність та підписання акта прийому-передачі, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення та вручення цього листа ОСОБА_1 .
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів під час укладення спірного договору іпотеки, не надано доказів порушення його прав та інтересів, внаслідок чого для нього настали негативні наслідки укладенням договору іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Мітех» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що після введення об`єкта будівництва в експлуатацію ОСОБА_1 без поважних причин не було підписано акт прийому-передачі закріпленого за ним об`єкта інвестування та не здійснено остаточних розрахунків за договором, тому ТОВ «ФК «Мітех» обґрунтовано прийнято рішення від 09 лютого 2015 року про відкріплення спірного об`єкту інвестування від довірителя. При цьому ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до позивача із заявою про повернення фактично сплачених коштів за договором про участь у ФФБ.
Суди дійшли помилкового висновку, що договором іпотеки не порушені права та інтереси позивача, оскільки саме ТОВ «ФК «Мітех» уклало
з ОСОБА_1 договір про участь у ФФБ. При цьому спірна квартира не стала власністю ОСОБА_1 .
Крім того, сторонами договору іпотеки під час його укладення порушено вимоги статті 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки в іпотеку було передано майнові права на квартиру, а не сам об`єкт нерухомого майна. Майнові права на об`єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
01 жовтня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 листопада 2007 року між ТОВ «ФК «Мітех» і ОСОБА_1 укладено договір про участь у ФФБ, відповідно до умов якого останній дає згоду на участь у ФФБ, бере зобов`язання виконувати правила ФФБ, передає кошти позивачу у довірче управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій фінансової компанії з управління цими коштами, а ТОВ «ФК «Мітех» приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному правилами ФФБ.
Сторони договору про участь у ФФБ погодили, що за ОСОБА_1 закріплюється квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 128,83 кв. м, житловою площею 68,10 кв. м. Загальна вартість об`єкта інвестування на день укладання даного договору складає 1 398 772 грн. Довіритель може отримати у власність закріплений за ним об`єкт інвестування після введення об`єкта будівництва в експлуатацію на умовах, визначених правилами ФФБ.
Пунктом 3.3 розділу 3 договору про участь у ФФБ встановлено, що після внесення довірителем коштів до ФФБ позивач закріплює за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці об`єкта інвестування на дату проведення розрахунків та видає свідоцтво про участь у ФФБ, яке є невід`ємною частиною цього договору.
ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» як оператор за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30 січня 2004 року щодо будівництва на АДРЕСА_3 направило 30 березня 2012 року на адресу позивача листа про визначення поточної ціни, відповідно до якого з 01 квітня 2012 року поточна ціна 1 кв. м на 1-26 поверхах складає 11 430 грн.
Згідно з пунктом 5.4.1 розділу 5 правил ФФБ після внесення довірителем коштів на рахунок ФФБ ТОВ «ФК «Мітех» закріплює за довірителем ( ОСОБА_1 ) відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування з урахуванням поточної ціни, вимірної одиниці об`єкта інвестування.
Після закріплення об`єкта інвестування за довірителем в останнього виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому (пункт 5.3.1
розділу 5 правил ФФБ).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
23 квітня 2012 року видано сертифікат серії КВ № 16412062060 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта - будівництво адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на
АДРЕСА_3 , проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації. Вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 05 квітня
2012 року.
Після введення в експлуатацію змінено адресу спірного об`єкта інвестування на квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , вказана квартира складається з трьох кімнат, загальна площа квартири становить 130,6 кв. м.
Умовами пункту 5.5 розділу 5 правил ФФБ передбачено, що після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, забудовник надає фінансовій компанії дані БТІ щодо фактичної загальної площі кожного конкретного об`єкта інвестування у цьому об`єкті будівництва. Довірителю, для отримання у власність відповідного інвестування, необхідно здійснити остаточні розрахунки з фінансовою компанією за наданими забудовниками даними БТІ на таких умовах: у разі, якщо фактична загальна площа об`єкта інвестування більша, ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 0,5 кв. м, довіритель вносить до ФФБ кошти у сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць об`єкта інвестування, на яку збільшилась загальна площа об`єкта інвестування. Остаточні розрахунки за даними БТІ здійснюються за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування, закріпленого за довірителем. Довіритель протягом 20-ти днів після введення будівництва в експлуатацію здійснює остаточні розрахунки за даними БТІ та обмінює у фінансовій компанії свідоцтво про участь у ФФБ на довідку. Довідка є документом, підписаним уповноваженою особою фінансової компанії, що підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта будівництва. Отриману довідку довіритель надає забудовнику для подальшого оформлення права власності довірителя на закріплений за ним об`єкт інвестування.
Позивачем додано до матеріалів справи листа від 04 вересня 2014 року на адресу ОСОБА_1 , в якому роз`яснено, що для отримання у власність спірного об`єкта інвестування останньому необхідно: здійснити остаточні розрахунки з фінансовою компанією за наданими забудовником даними БТІ; обміняти свідоцтво про участь у ФФБ на довідку про право набуття у власність об`єкта інвестування; підписати акт прийому-передачі об`єкта інвестування. При цьому, зазначено, що ним не було проведено остаточних розрахунків з фінансовою компанією, не прибуто для підписання акта прийому-передачі об`єкту інвестування, а також не повідомлено про поважність причин неможливості підписання акту прийому-передачі, а також повідомлено, що у разі неприбуття в обумовлений у листі час до позивача, фінансовою компанією буде проведено відкріплення від довірителя об`єкту інвестування.
ТОВ «ФК «Мітех» 09 лютого 2015 року винесено розпорядження, яким від ОСОБА_1 відкріплено об`єкт інвестування - квартиру
АДРЕСА_2 , та складено відповідний акт.
Згідно з пунктом 9.6 розділу 9 договору про участь у ФФБ будь-які повідомлення, що надсилаються сторонами цього договору одна одній, повинні бути складені у письмовій формі російською або українською мовою і повинні передаватися особисто уповноваженими представниками сторін, кур`єром, факсом або рекомендований поштовим відправленням за адресою, зазначеною (або за іншою адресою, яка може бути визначена з цією метою в окремому письмовому повідомлення). Повідомлення вважаються дійсними з моменту їх одержання адресатом. Повідомлення вважаються одержаними: при передачі уповноваженим представником сторони - з моменту фактичної передачі такого повідомлення уповноваженому представнику іншої сторони; при доставці кур`єром або рекомендованим поштовим відправленням - з моменту, коли адресат або його уповноважений агент розписався
у прийнятті; при передачі факсом - з моменту електронного підтвердження прийняття, за умови, що одержувач дійсно одержав чіткий текст факсу.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази отримання вказаних вище листа, розпорядження та акта ОСОБА_1 . Також у матеріалах справи відсутні докази направлення вищевказаних документів або будь-яких інших повідомлень довірителю телефонограмою або іншим зв`язком.
Суди також встановили, що 04 грудня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум»), і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 235 436 дол. США на придбання нерухомості зі сплатою
11,5 % річних строком до 01 грудня 2017 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між АКБ «Форум»
і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.9 іпотечного договору передбачено, що після закінчення будівництва нерухомості іпотекодержатель реєструє в установленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим
майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами є Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
З метою отримання довірителями у власність житла фінансова установа, як управитель, створює ФФБ, управління яким здійснює відповідно до затверджених правил фонду та договору управління майном.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (в редакції, чинній на час укладення договору про участь у ФФБ) правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя та інші умови функціонування ФФБ.
Як встановлено судами, згідно з пунктом 9.6 розділу 9 договору про участь у ФФБ будь-які повідомлення, що надсилаються сторонами цього договору одна одній, повинні передаватися особисто уповноваженими представниками сторін, кур`єром, факсом або рекомендований поштовим відправленням за адресою, зазначеною (або за іншою адресою, яка може бути визначена з цією метою в окремому письмовому повідомлення). Повідомлення вважаються дійсними з моменту їх одержання адресатом.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази отримання
ОСОБА_1 вказаних у позовній заяві листа, розпорядження та акта. Також у матеріалах справи відсутні докази направлення вищевказаних документів або будь-яких інших повідомлень довірителю телефонограмою або іншим зв`язком.
Порядок та підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 ЦК України.
Згідно з частинами першої та другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже суди дійшли правильного висновку, що ТОВ «ФК «Мітех» не подало до суду належних та допустимих доказів повідомлення довірителя про його (управителя) додаткові вимоги за цим правочином (доплатити кошти внаслідок збільшення об`єкту інвестування після введення будинку в експлуатацію; здійснити остаточні розрахунки; обміняти свідоцтво про участь у ФФБ на довідку про право набуття у власність об`єкта інвестування; підписати акт прийому-передачі об`єкта інвестування тощо), тому безпідставними є викладені у позовній заяві доводи, що ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх зобов`язання з цим договором, відповідно, відсутні правові підстави для припинення правовідносин між сторонами договору про участь у ФФБ від 16 листопада 2007 року.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Так, статтею 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки) був визначений вичерпний перелік об`єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.
Предметом іпотеки могли бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом також міг бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», що набрав чинності 14 січня 2009 року, якими були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».
Майнове право, що є предметом застави (іпотеки) - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
Разом з тим, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положення статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки) передбачали, що предметом іпотеки може виступати об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.
Пунктом 1.2 договору іпотеки та додатковим договором до цього договору визначено, що предметом іпотеки є майнові права на квартиру
АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.9 іпотечного договору передбачено, що після закінчення будівництва нерухомості іпотекодержатель реєструє в установленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.
Сам по собі факт того, що на час укладення спірного договору іпотеки
стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.
При цьому колегія суддів виходить з того, що іпотекодацем виступив не забудовник житла, а позичальник кредиту і особа, яка в силу статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) подала докази того, що нерухоме майно стане її власністю після укладення договору іпотеки.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає відсутність передбачених статтями 203 215 ЦК України підстав для визнання недійсним вищевказаного договору іпотеки та додатковий договір до нього.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18).
На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору іпотеки, який укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» 16 листопада 2007 року, з моменту укладення.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що після введення об`єкта будівництва в експлуатацію ОСОБА_1 без поважних причин не було підписано акт прийому-передачі закріпленого за ним об`єкта інвестування та не здійснено остаточних розрахунків за договором, тому ТОВ «ФК «Мітех» обґрунтовано прийнято рішення від 09 лютого 2015 року про відкріплення спірного об`єкту інвестування від довірителя, оскільки у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем
ОСОБА_1 про необхідність вчинення вищевказаних дій. При
цьому, ОСОБА_1 , уклавши договір про участь у ФФБ та сплативши кошти за цим правочином ТОВ «ФК «Мітех», мав обґрунтоване право очікувати виконання останнім умов цього правочину, зокрема щодо належного повідомлення сторін цього правочину про необхідність вчинення додаткових дій.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що внаслідок передачі в іпотеку спірного майна порушено права та інтереси позивача, оскільки
ОСОБА_1 не втратив права на спірну квартиру, за яку він сплатив кошти позивачу, а ТОВ «ФК «Мітех» не є стороною договору іпотеки. Отже на час розгляду справи позивачу не належать майнові права на передане в іпотеку майно, також він не є власником спірного нерухомого майна.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 липня 2019 року ПАТ «Банк Форум» припинено без правонаступництва.
Відповідно до частини третьої статті 414 ЦПК України якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
Оскільки суди ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, то підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех»залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
В. В. Сердюк