Постанова

Іменем України

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 755/14848/16-ц

провадження № 61-13355св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2018 року у складі суддів: Левенця Б. Б., Лапчевської О. Ф., Соколової В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мейсон Ентертеймент»,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,

третя особа - ОСОБА_5 ,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мейсон Ентертеймент» (далі - ТОВ «Мейсон Ентертеймент») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про захист майнових авторських прав, на обґрунтування якого зазначено, що згідно договору про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичні твори від 03 жовтня 2012 року із додатковими угодами ТОВ ««Мейсон Ентертеймент» належать виключні майнові авторські права використовувати та/або надавати дозвіл іншим особам використовувати слова і музику музичних творів: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор слів /тексту і музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (автор слів/тексту і музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (автори слів/тексту і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (автор слів/тексту ОСОБА_12 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автори слів/тексту і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автор слів/тексту і музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_7» (автори слів/ тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_8» (автор слів/тексту і музики ОСОБА_5 ). 24 серпня 2016 року відповідачі, позиціонуючи себе як музичний колектив «ІНФОРМАЦІЯ_9» («ІНФОРМАЦІЯ_9»), здійснили публічне виконання зазначених музичних творів у м. Калуші Івано-Франківської області у парку культури і відпочинку ім. І. Франка на концерті з нагоди дня Незалежності України, без отримання дозволу на таке виконання від позивача.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 компенсацію за порушення майнового авторського права на музичні твори із кожного по 116 тис. грн, що становить 80 мінімальних заробітних плат, зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 опублікувати у будь-якому на власний розсуд друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, щоденний тираж якого становить понад 100 тис. примірників, повний текст рішення суду у даній справі протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили, а також накласти на відповідачів штраф у розмірі по 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача, зі стягненням його в дохід Державного бюджету України.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Мейсон Ентертеймент», в якому просив визнати договір про передачу виключних авторських прав на музичні твори від 03 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 , ним та ТОВ «Мейсон Ентертеймент» недійсним з моменту його укладення.

Зустрічний позов мотивовано тим, що між ОСОБА_5 , ним та ОСОБА_17 досягнуто згоди на підтримку з боку ОСОБА_17 творчого колективу «ІНФОРМАЦІЯ_10» в частині захисту їхніх прав, здійсненні організаторської, фінансової та інших видів діяльності. Наслідком домовленості став договір, укладений 03 жовтня 2012 року, який мав бути гарантом інтересів ОСОБА_17 . Під час переговорів йшла мова про надання останньому ліцензії на використання об`єкта права інтелектуальної власності. Підписавши вказаний договір у 2012 році, він до цього часу не фігурував у їхній спільній діяльності з відповідачем, жодних сумнівів до нього протягом цих років не виникало. Колектив «ІНФОРМАЦІЯ_10» гастролював без жодного авторського договору на виконання пісень, жодної претензії з боку ТОВ «Мейсон Ентертеймент» протягом періоду дії договору не було. Зазначав, що його введено в оману з боку ТОВ «Мейсон Ентертеймент» щодо обставин, які мають істотне значення для укладення вказаного вище правочину. За умовами договору від 03 жовтня 2012 року виплата авторської винагороди здійснюється щороку в розмірі 1 тис. грн, проте є незрозумілим, це платіж за всі пісні (паушальний) чи відрахування за кожне використання твору (роялті). Такий розмір суперечить засадам розумності, оскільки він визначений в сталій сумі, без будь-яких посилань на його перегляд, індексацію, крім того, є очевидно меншим, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 року, тому безумовно погіршує становище ОСОБА_18 як автора та співавтора музичних творів. Також ОСОБА_1 зазначає, що спірний договір укладено формально, оскільки жодної виплати - авторської винагороди в сумі 1 тис. грн на рік за чотири роки він не отримав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року позов ТОВ «Мейсон Ентертеймент» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Мейсон Ентертеймент» компенсацію за порушення авторського права на музичні твори в розмірі по 116 тис. грн з кожного. У решті заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мейсон Ентертеймент» про визнання договору недійсним відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що музичні твори виконані відповідачами за первісним позовом без отримання дозволу на їх виконання від ТОВ «Мейсон Ентертеймент» як особи, якій належить виключне право надавати дозвіл на використання зазначених музичних творів. Враховуючи те, що всіма відповідачами виконано вісім музичних творів, авторські права на які належать ТОВ «Мейсон Ентертеймент» без відповідного дозволу, незважаючи на наявну заборону здійснювати використання музичних творів, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (автори слів/тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (автор слів/тексту ОСОБА_12 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автори слів/тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (автори слів/ тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_8» (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ), це виконання свідомо здійснено на концерті публічно перед великою кількістю глядачів, враховуючи наміри відповідачів умисно порушити авторські права за наявності заборони виконання музичних творів, суд вважає що із кожного з відповідачів на користь позивача ТОВ «Мейсон Ентертеймент» слід стягнути компенсацію за порушення авторського права у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожне порушення (на час подачі позову), що становить 116 тис. грн, з розрахунку, що станом на день подачі позову мінімальна заробітна плата відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становила 1 450 грн. Позовні вимоги ТОВ «Мейсон Ентертеймент» у частині зобов`язання відповідачів опублікувати у будь-якому на власний розсуд друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, щоденний тираж якого становить понад 100 тис. примірників, повний текст рішення суду протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили та накладення на відповідачів штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача, задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо неодноразового порушення відповідачами авторських прав позивача, тому виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи характер і обсяг допущених відповідачами порушень прав позивача та намірів відповідачів, тривалість і обсяг порушення суд вважає, що стягнення грошової компенсації у вищевказаному розмірі на користь ТОВ «Мейсон Ентертеймент» є достатньою мірою відповідальності за порушення авторських прав. Щодо зустрічного позову, то зміст норм спірного договору є зрозумілим, договір не містить невизначених положень його умов. Крім того, після укладення спірного правочину ще було підписано ряд додаткових угод до договору, якими пердавались авторські та суміжні права на інші музичні твори. Суду не надано жодних доказів в підтвердження введення ОСОБА_1 в оману. Посилання позивача за зустрічним позовом на неотримання щорічних виплат авторської винагороди за договором суд не може прийняти до уваги як підставу для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки це стосується виконання умов договору та не має правового значення для визнання договору недійсним, так як при цьому мають доводитись та досліджуватись судом події, що в часі передували укладенню спірного правочину.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши, що 24 серпня 2016 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як музичний колектив «ІНФОРМАЦІЯ_9» («ІНФОРМАЦІЯ_9») здійснили публічне виконання музичних творів у м. Калуші Івано-Франківської області у парку культури і відпочинку ім. І.Франка на концерті з нагоди дня Незалежності України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з кожного із відповідачів на користь позивача по 116 тис. грн компенсації за порушення авторського права. Оскільки відповідачами здійснено використання восьми аудіотворів, виключні майнові авторські та суміжні права на використання яких належать позивачу, та факт використання кожного з вищевказаних аудіо творів може бути визнаний підставою для ухвалення судового рішення про виплату компенсації, мінімальний розмір якої на час ухвалення оскаржуваного рішення становив 32 тис. грн, тобто 10 мінімальних заробітних плат, суд погоджується із визначеним районним судом розміром такої компенсації за порушення авторського права.Посилання апелянта на відсутність факту отримання відповідачами винагороди за використання вищевказаних творів, благодійність виступу відповідачів на концерті в м. Калуш, Івано-Франківської області, як і молодість музичного колективу відповідачів, з огляду на вищевказані вимоги законодавства, не можуть бути визнані підставою для задоволення скарги. Рішення районного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову апелянти не оскаржували, тому доводи скарги, що розмір виплати авторської винагороди щорічно в сумі 1 тис. грн є необґрунтованим та погіршує становище ОСОБА_1 як автора та співавтора музичних творів, є безпідставними.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд при визначенні розміру компенсації за порушення майнового авторського права помилково застосував багаторазове порушення та стягнув десять мінімальних заробітних плат за кожну відтворену публічно пісню та з кожного із відповідачів. Розмір компенсації не співрозмірний виступу, який відбувся із нагоди святкування дня Незалежності України та був благодійним. Експертний висновок надано неналежною особою. Крім того, справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки договір про виконання пісенних творів колективом «ІНФОРМАЦІЯ_9» 24 серпня 2016 року укладено між приватним підприємцем ОСОБА_22 та управлінням культури Калуської міської ради.

Справа переглядається колегією суддів лише в частині задоволення позову ТОВ «Мейсон Ентертеймент», оскільки в іншій частині справа не переглядалася в апеляційному порядку.

(2) Позиція позивача

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Мейсон Ентертеймент» зазначає, що відтворення музичних творів відповідачами підтверджується відеозаписом концерту, факт виступу на концерті усіх відповідачів визнано їх представником у судовому засіданні. Судову експертизу у справі проведено судовим експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України Соповою К. А., яка згідно з реєстром атестованих судових експертів має дійсне свідоцтво № НОМЕР_1 від 27 травня 2016 року за видом експертної спеціалізації 13.1.1. - дослідження, пов`язані з літературними, художніми творами, та інші. Присуджений судом розмір компенсації є мінімальним. Авторські права на музичні твори порушено кожним із трьох відповідачів як фізичною особою, а тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що 03 жовтня 2012 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (Ліцензіари), що складають творчий колектив під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», та ТОВ «Мейсон Ентертеймент»(Ліцензіат) укладено договір про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичні твори, за умовами якого ОСОБА_5 та ОСОБА_1 передали ТОВ «Мейсон Ентертеймент»виключні майнові авторські та суміжні права на музичні твори, серед яких: «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автори слів і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 ); « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (автор слів і музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (автор слів ОСОБА_25 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 ); « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (автори слів і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 )

Відповідно до пункту 1.2. договору ліцензіари передають на весь строк та територію дії цього договору виключні майнові авторські та суміжні права на твори, що означає виключне право ліцензіата, на власний розсуд, здійснювати наступні дії: використовувати твори виконання способами, визначеними у пункті 2.1 цього договору; дозволяти іншим особам використовувати твори способами, визначеними у пункті 2.1. цього договору; забороняти іншим особам неправомірне використання творів та перешкоджати такому використанню; збирати винагороду за використання творів; отримувати від організації колективного управління та інших осіб кошти, зібрані у якості винагороди за використання творів; особливо обумовлюється, що ліцензіат має право отримувати винагороду, визначену в п. 1.2.5 цього договору, яку було зібрано протягом періодів, передуючих укладанню цього договору.

Додатковою угодою № 3 від 27 лютого 2013 року, сторони вирішили доповнити пункт 1.1. Договору про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (автор слів та музики ОСОБА_5 ).

Додатковою угодою № 4 від 11 травня 2013 року, сторони вирішили доповнити пункт 1.1. Договору про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_8» (автор слів і музики ОСОБА_5 ).

Додатковою угодою № 5 від 14 жовтня 2013 року, сторони вирішили доповнити пункт 1.1. Договору про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор слів і музики ОСОБА_5 ).

Додатковою угодою № 9 від 26 травня 2014 року, сторони вирішили доповнити пункт 1.1. Договору про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (автори слів ОСОБА_5 та ОСОБА_26 , автор музики ОСОБА_5 ).

Листами від 15 серпня 2016 року ТОВ «Мейсон Ентертеймент»повідомлено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про заборону будь-якого використання торгової марки «ДЗІДЗЬО ІНФОРМАЦІЯ_10» та/або будь-яких творів (іншого контенту), які перебувають у власності (користуванні) ТОВ «Мейсон Ентертеймент», зокрема аудіо творів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор тексту і музики ОСОБА_5 ); «ІНФОРМАЦІЯ_2» (автор тексту і музики ОСОБА_5); « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (автори тексту і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 ); « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (автор тексту ОСОБА_25, автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 ); «ІНФОРМАЦІЯ_5 » (автори тексту і музики ОСОБА_5 та ОСОБА_24 ); «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автор тексту і музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (автори тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_27 , автор музики ОСОБА_5 ); «ІНФОРМАЦІЯ_8 » (автор тексту і музики ОСОБА_5 ).

Сторони не заперечували, що 24 серпня 2016 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як музичний колектив «ІНФОРМАЦІЯ_9» («ІНФОРМАЦІЯ_9») здійснили публічне виконання музичних творів у м. Калуші Івано-Франківської області у Парку культури і відпочинку ім. І. Франка на концерті з нагоди Дня Незалежності України.

За змістом статей 435 440 441 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

Згідно із частиною першою статті 13 вищевказаного Закону, у разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за яке згідно з пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи те, що відповідачами виконано вісім музичних творів, авторські права на які належать ТОВ «Мейсон Ентертеймент», без відповідного дозволу, незважаючи на наявну заборону здійснювати використання музичних творів, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (автори слів/тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (автор слів/тексту ОСОБА_12 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автори слів/тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , автори музики ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ); «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (автори слів/ тексту ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , автор музики ОСОБА_5 ); « ІНФОРМАЦІЯ_8» (автор слів/тексту ОСОБА_5 , автор музики ОСОБА_5 ), це виконання здійснено публічно, правильними є висновки судів щодо стягнення із кожного з відповідачів на користь ТОВ «Мейсон Ентертеймент» компенсації за кожне порушення авторського права у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 116 тис. грн, з розрахунку, що станом на день подачі позову мінімальна заробітна плата відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становила 1 450 грн.

При визначенні розміру компенсації за порушення авторського права судами не допущено порушень норм матеріального права, в цій частині доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із розміром присудженої суми та оцінки судами характеру допущеного порушення, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Висновок № 1148 комплексної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності складений судовим експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України ОСОБА_28 (свідоцтво № НОМЕР_1 від 27 травня 2016 року) та фахівцем-музикознавцем ОСОБА_29 , який працює звукорежисером Національного президентського оркестру, диригентом, аранжувальником, має вищу музичну освіту, стаж роботи у сфері культури 33 роки. Вищевказані особи, якими складений експертний висновок, мають відповідну вищу освіту, кваліфікацію і стаж роботи, залучені до проведення експертизи ухвалою суду від 11 травня 2017 року та попереджені про кримінальну відповідальність.

Суди визнали експертний висновок належним доказом у справі, а суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Щодо посилань у касаційній скарзі на те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки договір про виконання пісенних творів колективом «ІНФОРМАЦІЯ_9» 24 серпня 2016 року укладено між приватним підприємцем ОСОБА_22 та управлінням культури Калуської міської ради, необхідно зазначити таке.

За змістом частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що авторські права на музичні твори порушено кожним із трьох відповідачів як фізичною особою, спір є цивільно-правовим.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Доводи касаційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судове рішення в частині задоволення позову ТОВ «Мейсон Ентертеймент» - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2018 року в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мейсон Ентертеймент» залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко