№ 755/1571/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 755/1571/18

провадження № 61-1601св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фонд соціального страхування України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фонду соціального страхування України на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року у складі судді Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметам спору, - ОСОБА_2 , про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні 18 липня 2019 року представник позивача заявив клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, а саме: відомостей, які надано додатком до наказу виконавчої дирекції фонду соціального страхування України від 26 жовтня 2017 року № 603.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року клопотання представника позивача про призначення судової технічної експертизи документів задоволено.

У грудні 2019 року фонд соціального страхування України звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року апеляційну скаргу фонду соціального страхування України на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року про призначення експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу повернуто без розгляду.

Апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ ЦПК України, оскільки функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочате, а тому наявні правові підстави для повернення апеляційної скарги без розгляду особі, яка її подала.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фонду соціального страхування України.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі фонд соціального страхування України, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що при поверненні апеляційної скарги без розгляду, апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги правовий висновок, який викладено, серед іншого, в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18). Вказує, що відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Такі правові висновки щодо можливості подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18), в постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, зокрема в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 152/355/17 (провадження № 61-11439св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 752/4619/18 (провадження № 61-2152св19), від 22 травня 2019 року у справі № 755/8517/18 (провадження № 61-156св19), від 05 червня 2019 року у справі № 760/10908/13-ц (провадження № 61-6св19), а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19).

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги без розгляду ґрунтується на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Разом із тим, аналіз матеріалів справи свідчить, що постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу фонду соціального страхування України на ухвалу Дніпровського районного суду від 18 липня 2019 року задоволено.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин підстав для направлення справи для вирішення апеляційним судом питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою фонду соціального страхування України на ухвалу Дніпровського районного суду від 18 липня 2019 року немає.

Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фонду соціального страхування України задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року скасувати.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 рок втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович