№ 755/7758/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 755/7758/19

провадження № 61-17748св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом дотовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Морган Кепітал»), ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що 18 грудня 2006 року між ним та акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), було укладено кредитний договір № 418/06/01-І, згідно з яким банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 289 966, 00 доларів США строком до 18 грудня 2016 року зі сплатою 13 % річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 05 лютого 2008 року між ним та АКБ «Форум» було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 254,2 кв. м.

18 січня 2016 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» були укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, за умовами яких первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 .

У цей же день, 18 січня 2016 року, ТОВ «ФК «Морган Кепітал» на підставі договору про відступлення права вимоги відступило фізичній особі ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором від 18 грудня 2006 року, а 21 січня 2016 року - право вимоги за договором іпотеки від 05 лютого 2008 року.

Вказані договори фактично є договорами факторингу, оскільки за їх умовами відступлення права вимоги здійснено на платній основі.

Позивач зазначав, що згідно з чинним законодавством фактором можуть бути лише банки та фінансові установи, які мають ліцензію на здійснення фінансових послуг та включені до державного реєстру фінансових установ, а ТОВ «ФК «Морган Кепітал» станом на момент укладення спірних договорів таких дозволів не мало. Крім того, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи також суперечить законодавству.

Посилаючись на викладене, позивач просив:

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 18 січня 2016 року № 42-Ф, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал»;

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», посвідчений 18 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрований у реєстрі за № 64;

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 18 січня 2016 року, укладений між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С. А. 05 лютого 2008 року за реєстровим № 386, укладений між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ОСОБА_2 , посвідчений 21 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрований у реєстрі за № 85;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 13119022);

- витребувати у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 18 січня 2016 року № 42-Ф, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал».

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С. А. 05 лютого 2008 року за реєстровим № 386, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», посвідчений 18 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрований у реєстрі за № 64.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 18 січня 2016 року, укладений між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С. А. 05 лютого 2008 року за реєстровим № 386, укладений між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ОСОБА_2 , посвідчений 21 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрований у реєстрі за № 85.

Скасовано запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Витребувано у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ТОВ «ФК «Морган Кепітал» не мало правових підстав на укладення договору про відступлення прав вимоги від 18 січня 2016 року у зв`язку з відсутністю в нього відповідної ліцензії. Крім того, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме: кредитором має бути банк або інша фінансова установа.

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Морган Кепітал» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося, а тому в силу статті 367 ЦПК України колегією суддів апеляційної інстанції не перевірялося.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 42-Ф від 18 січня 2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал»; визнання недійним договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С. А. 05 лютого 2008 року за реєстровим № 386, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», посвідченого 18 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрованого в реєстрі за № 64; стягнення з ТОВ «ФК «Морган Кепітал» на користь ОСОБА_1 судових витрат скасовано і ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Морган Кепітал» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Морган Кепітал» судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що 17 листопада 2015 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» видано свідоцтво серії ФК № 656 про реєстрацію фінансової установи та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 листопада 2015 року № 2781 товариство внесено до Державного реєстру фінансових установ як таке, що може надавати фінансові послуги без отримання ліцензії, зокрема щодо факторингу. При цьому, ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема щодо факторингу, були введені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» за № 913 лише з 07 грудня 2016 року. Таким чином, станом на момент укладення спірних договорів про відступлення права вимоги (18 січня 2016 року) ТОВ «ФК «Морган Кепітал» мало право на укладення спірних правочинів без отримання відповідної ліцензії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2021 року справу № 755/7758/19 передано до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції не застосовано Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, та не враховано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 19 лютого 2020 рок у справі № 639/4836/17.

Також скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України і зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, реєстраційний номер НОМЕР_1 серії ФК № 656 від 17 листопада 2015 року з додатком до нього та копію розпорядження Нацкомфінпослуг № 2781 від 17 листопада 2015 року.

Доводи інших учасників справи

У березні 2021 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» подало заяву про закриття провадження в справі з тих підстав, що висновок щодо застосування норми права, який викладений в постанові Верховного Суду та на який посилався заявник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», укладено кредитний договір № 418/06/01-І, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 289 966,00 доларів США, на строк до 18 грудня 2016 року зі сплатою 13 % річних (том 1, а. с. 12-15).

У забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 05 лютого 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 16-24).

В подальшому АКБ «Форум» реорганізовано в ПАТ «Банк Форум».

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 49 з 16 червня 2014 року розпочалася процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Під час здійснення процедури ліквідації банку в результаті проведення електронних торгів (аукціону) з продажу активів банку 18 січня 2016 року між ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ларченко І. М. та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 42-Ф.

Відповідно до умов цього договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі кредитного договору, а новий кредитор зобов`язується прийняте зазначене право вимоги та перерахувати первісному кредитору кошти у сумі ціни відступлення. Станом на дату укладення сторонами цього договору загальний розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором складає 88 102,92 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 2 148 210,06 грн.

Згідно з пунктом 5 вказаного договору ціна відступлення права вимоги становить 1 554 426,00 грн. Ціна відступлення сплачена первісному кредитора до моменту укладення договору в розмірі 1 428 344,78 грн та зараховано кошти у розмірі 126 081,22 грн (залишок гарантійного внеску, сплаченого новим кредитором Українській універсальній біржі після вирахування з нього винагороди за проведення аукціону) (том 1, а. с. 33-35).

Пунктом 1.4 договору відступлення сторони домовилися та зобов`язуються укласти відповідний договір (відповідні договори) про відступлення прав вимоги за договором забезпечення (заставою/іпотекою).

У зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором 18 січня 2016 року між ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ларченко І. М. та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки від 05 лютого 2008 року, за яким ТОВ «ФК «Морган Кепітал» набуло статус іпотекодержателя. За цим договором новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодерателя одержати переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у порядку, визначеному договором іпотеки, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов кредитного договору та/або договору іпотеки, за рахунок іпотечного майна.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Верховним Судом переглядається постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладених між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», оскільки рішення суду першої інстанції в іншій частині не переглядалося апеляційним судом та не оскаржується заявником.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У частині першій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як зазначено у частині першій статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає в тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, вякому виникло таке зобов`язання.

Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1, пункту 11 частини першої статті 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2664-ІІІ)фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг вважається фінансовою послугою.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатися відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 639/4836/17 (провадження № 61-21697св19).

Апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов висновку про те, що укладені 18 січня 2016 року ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» договори про відступлення права вимоги (незважаючи на їх назву) є договорами факторингу, оскільки за договором про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Морган Кепітал» передало грошові кошти ПАТ «Банк Форум» як клієнту, за що отримало право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а банк як клієнт, отримавши грошові кошти, передав право вимоги до боржника і сплатив за отримані кошти. Цією платою є різниця між розміром заборгованості 2 148 210,06 грн і сплаченою фактором сумою 1 554 426,00 грн, тобто розмір грошової вимоги значно перевищує ціну її відступлення.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 5 Закону № 2664-ІІІ передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов`язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов`язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред`явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 вказаного закону юридичні особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Статтею 34 Закону № 2664-ІІІ встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18).

17 листопада 2015 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» видано свідоцтво серії ФК № 656 про реєстрацію фінансової установи та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17 листопада 2015 року № 2781 товариство внесено до Державного реєстру фінансових установ як таке, що може надавати фінансові послуги без отримання ліцензії, зокрема щодо факторингу (том 1, а. с. 56, 57, том 2, а. с. 137, 138, 139).

При цьому ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема щодо факторингу, були введені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» за № 913 лише з 07 грудня 2016 року (пункт 4 Постанови).

Так, вказаною постановою було затверджено, що Ліцензійні умови в частині, що стосується суб`єктів господарювання, які провадять діяльність з надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств, надання послуг факторингу та довірчого управління фінансовими активами та внесені до дня набрання чинності цією постановою до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, застосовуються через шість місяців з дня набрання чинності цією постановою.

Таким чином, станом на момент укладення спірних договорів про відступлення права вимоги (18 січня 2016 року) ТОВ «ФК «Морган Кепітал» мало право на укладення оспорюваних правочинів без отримання відповідної ліцензії.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням вимог статей 12 81 ЦПК України, встановивши, що ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було включено до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та мало право на укладення оспорюваних правочинів без отримання відповідної ліцензії, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладених між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» 18 січня 2006 року.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Доводи касаційної інстанції про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 (в частині застосуванняпункту 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку), не заслуговують на увагу з огляду на таке.

В постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 зазначено, що відповідно до пункту 10 частини першої та пункту 1 частини п`ятої статті 12, а також на виконання пункту 13 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила затвердити Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (рішення від 05 липня 2012 року № 2). Пунктом 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку встановлено, що право брати участь в проведенні конкурсу з реалізації майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами мають право виключно банки та фінансові установи, які мають ліцензії на право надання кредитів. З врахуванням наведених положень, зокрема пункт 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку містить загальнообов`язкову норму права про обов`язковість наявності ліцензії як умови участі фінансової установи у конкурсі з реалізації майна банку. За своєю правовою природою наведене правило є нормою цивільного законодавства, що має імперативний характер та виключає можливість відступлення від такого правила, порушення якого призводить до порушення загальних вимог чинності правочинів за статтею 203 ЦК України. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містить жодних виключень щодо того, що учасник конкурсу може не мати ліцензії на право надання кредитів чи цей документ може бути замінений іншим.

З викладеного вбачається, що висновок про наявність ліцензії, як обов`язкової умови для участі фінансової установи у конкурсі з реалізації майна банків під час проведення ліквідаційної процедури, судами зроблений на підставі пункту 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Вказаним пунктом Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку було доповнено 21 травня 2016 року, а тому Верховний Суд погодився з його застосуванням до правовідносин, що виникли між сторонами 29 липня 2016 року.

В той же час, у справі, яка переглядається, правовідносини виникли 18 січня 2016 року та на момент їх виникнення Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містило ні пункт 5.11 у розділі V, ні іншого положення, яке б передбачало необхідність наявність ліценції як обов`язкової умови для участі фінансової установи в конкурсі з реалізації майна банків під час проведення ліквідаційної процедури.

За таких обставин, посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 639/4836/17, є безпідставними, оскільки фактичні обставини в цій справі є відмінними від обставин у справі, яка переглядається.

Крім того, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 листопада 2016 року № 2526 «Про внесення змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» у пункті 5.11 глави 5 розділу V цього Положення виключені слова «між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок)».

Таким чином, положення нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банку, допускають продаж майна банку, який перебуває в стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання на конкурсних засадах будь-яким суб`єктам правовідносин, у тому числі без статусу банку або фінансової установи.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 640/14873/19 (провадження № 61-6649св20).

З урахуванням того, що Верховний Суд встановив необґрунтованість заявлених в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, доводи касаційної скарги про недослідження судами наявних в матеріалах справи доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), не заслуговують на увагу та не підлягають перевірці відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін з підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо заяви ТОВ «ФК «Морган Кепітал» про закриття касаційного провадження

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Враховуючи, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені як пунктом першим, так і четвертим частини другої статті 389 ЦПК України, то підстави для закриття касаційного провадження в справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України відсутні.

Керуючись статтями 396 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» про закриття касаційного провадження в справі відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. А. Калараш Є. В. Петров О. С. Ткачук