ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №756/13362/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» (далі - ПАТ) на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року (ухвалену судом у складі судді Шумейко О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - управління ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;
- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 11 березня 2015 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд міста Києва від 12 січня 2017 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов`язав управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, починаючи з 09 березня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що , як убачається з матеріалів справи, у період з 12 травня 1992 року по 01 лютого 1994 року та з 01 липня 1997 року по 10 листопада 2008 року позивач працював повний робочий день на ЗАТ «Київський склотарний завод». При цьому, з 26 січня 1995 року по 25 листопада 1998 року позивач працював на посаді «оператор склоформуючих машин ІІІ розряду» та з 25 листопада 1998 року по 10 листопада 2008 - на посаді «оператор склоформуючих машин ІV розряду».
Такі дані підтверджені записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23 травня 2016 року № 105, копією наказу ЗАТ «Київський склотарний завод» від 07 листопада 2008 року № 923-к.
Посада «Оператор склоформувальних машин» віднесена до списку № 2 (пункт «а» підрозділ 1 розділ XVIII) виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, та до списку № 2 (пункт «а» підрозділ 1 розділ XVIII) виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Посилання відповідача на те, що назва посади позивача не відповідає списку посад, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, як зазначив суд, не є обґрунтованим, оскільки наявна лише різниця у написанні та перекладі назви посади, що не впливає на суть виконуваної позивачем роботи та не заперечує факту виконання позивачем роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Також у довідці зазначено, що позивач працював на вказаній посаді повний робочий день.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 червня 2017 року ПАТ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що суди не врахували, що за період роботи ОСОБА_1 на посадах, що передбачені Списком № 2, а саме з 26.01.1995 по 10.11.2008 він відпрацював в умовах повного робочого дня на роботах зі шкідливими умовами праці 2873 робочі дні, що при переведенні в роки складає 7 років 10 місяців 18 днів.
Пільговий стаж, вказаний у довідці № 105 від 23.05.2016 є безпосередньо тим стажем, який позивач набув, працюючи в умовах повного робочого дня на ПАТ, та який підтверджений первинними документами, що зберігаються на підприємстві.
Судом не з`ясовано в повному обсязі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, чинним законодавством встановлена одна форма документа, в якому можуть міститися відомості про результати атестації робочого місця, що є обов`язковим при обчисленні стажу роботи працівника для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах, і таким документом є карта умов праці. Карти умов праці в оригіналі зберігаються у ПАТ і ні позивач, ні суд запиту щодо такого документу не подавали.
Звертає у скарзі увагу на те, що позивач працював на посаді «оператор склоформуючих машин», а за списком № 2 віднесена посада «оператор склоформувальних машин». Отже, назва посади позивача не відповідає списку посад.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року № 884/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді-доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 55 років.
05 червня 2015 року позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком за списком № 2 на пільгових умовах.
Управління ПФУ листом від 12 червня 2015 року відмовило позивачу у призначенні пенсії, оскільки керівництво ПАТ «Київський склотарний завод» повідомило управління про недійсність довідок про пільгову роботу, виданих до 05 травня 2013 року. Оскільки позивач надав довідку від 22 травня 2009 року, то йому було відмовлено у призначенні пенсії.
На підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року, позивач отримав від ПАТ «Київський склотарний завод» пільгову довідку від 23 травня 2016 року.
30 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якої долучив пільгову довідку від 23 травня 2016 року № 105, видану ПАТ «Київський склотарний завод».
Листом від 09 вересня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Свою відмову управління ПФУ обґрунтувало тим, що стаж роботи ОСОБА_1 зі шкідливими умовами праці за списком № 2 складає 7 років 10 місяців 18 днів, що не є достатнім для набуття права на призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, на довідці відсутній третій підпис посадової особи. У довідці та у записах трудової книжки зазначена посада «оператор склоформуючих машин», а у списку № 2, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, зазначена посада «оператор склоформувальних машин».
Позивач, вважаючи дії управління ПФУ неправомірними, звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
За приписами статті 100 Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Як встановили суди, у період з 12 травня 1992 року по 01 лютого 1994 року та з 01 липня 1997 року по 10 листопада 2008 року позивач працював повний робочий день на ЗАТ «Київський склотарний завод». При цьому, з 26 січня 1995 року по 25 листопада 1998 року позивач працював на посаді «оператор склоформуючих машин ІІІ розряду» та з 25 листопада 1998 року по 10 листопада 2008 - на посаді «оператор склоформуючих машин ІV розряду».
Такі дані підтверджені записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23 травня 2016 року № 105, копією наказу ЗАТ «Київський склотарний завод» від 07 листопада 2008 року № 923-к.
Посада «Оператор склоформувальних машин» віднесена до списку № 2 (пункт «а» підрозділ 1 розділ XVIII) виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, та до списку № 2 (пункт «а» підрозділ 1 розділ XVIII) виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій, зазначили, що посилання відповідача на те, що назва посади позивача не відповідає списку посад, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, не є обґрунтованим, оскільки наявна лише різниця у написанні та перекладі назви посади, що не впливає на суть виконуваної позивачем роботи та не заперечує факту виконання позивачем роботи з шкідливими і важкими умовами праці.
Також у довідці зазначено, що позивач працював на вказаній посаді повний робочий день.
Тривалість робочого часу передбачена розділом IV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Згідно зі статтею КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
За приписами статті 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 23 травня 2016 року № 105 вказано, що стаж позивача на роботах із шкідливими умовами праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, становить 7 років 10 місяців 18 днів з урахуванням неритмічної роботи підприємства, значної кількості зупинок виробництва на ремонт. Також у довідці зазначено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві повний робочий день, доказів встановлення за угодою працівника і власника або уповноваженого ним органу неповного робочого дня або неповного робочого тижня до довідки не долучено, посилань на такі не зазначено.
Відтак, суди дійшли висновку про те, що у ПАТ «Київський склотарний завод» були відсутні підстави для зменшення стажу позивача на роботах із шкідливими умовами праці з 13 років 9 місяців 15 днів до 7 років 10 місяців 18 днів.
З огляду на викладене, суди належним чином проаналізували матеріальні норми права, ретельно дослідили докази у справі та, встановивши, що стаж роботи позивача, який дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, становить більше 13 років, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає більше ніж 25 років, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги були предметом перевірки судом апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець