Постанова
Іменем України
13 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 756/15944/14-ц
провадження № 61-10099 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
представники ОСОБА_2 : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 065-2008-447, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 500 000 швейцарських франків, зі сплатою відсотків за користування кредитом - 9,95 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 10 лютого 2038 року.
27 лютого 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав банку в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого станом на 19 квітня 2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 542 716,80 швейцарських франків, що еквівалентно 4 715 720,53 грн, з яких заборгованість по кредиту у розмірі 454 595,01 швейцарських франків, підвищені відсотки у розмірі 8 679,49 швейцарських франків.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ «Універсал Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , який у подальшому був уточнений та банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 542 716,80 швейцарських франків.
У лютому 2012 року ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та договору поруки недійсними.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що кредитний договір № 065-2008-447, укладений 27 лютого 2008 року між нею та ПАТ «Універсал Банк» суперечить положенням статті 628 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», пунктом 8, 9 частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що у силу статей 203 215 ЦК України є правовою підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Згідно з виписним епікризом з її історії хвороби державної установи «Науковий центр радіаційної медицини» Академії медичних наук України від 10 серпня 2010 року вона страждала тяжким захворюванням та у момент підписання кредитного договору отримувала курс хіміотерапії, що спричиняє вплив на психічний стан людини.
Зазначала, що її волевиявлення під час укладення спірного кредитного договору не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, що є додатковою правовою підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Відповідно до положень частини другої статті 548 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню, що свідчить про недійсність договору поруки № 065-2008-447-Р, укладеного 27 лютого 2008 року між баном та ОСОБА_2 на забезпечення кредитного договору № 065-2008-447. Також недійсними є договір іпотеки, укладений 27 лютого 2008 року між нею та банком, за умовами якого вона передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_2 , та договір іпотеки, укладений 27 лютого 2008 року між нею та банком, за умовами якого вона передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними кредитний договір від 27 лютого 2008 року, договір поруки від 27 лютого 2008 року та два договори іпотеки від 27 лютого 2008 року.
У липні 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , як поручителя, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2008 року № 065-2008-447.
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», в якому просив визнати недійсним договір поруки від 27 лютого 2008 року № 065-2008-447-Р, укладений між ним та банком.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 січня 2013 року вищевказані справи об`єднані в одне провадження.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року, позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 27 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості останньої за кредитним договором від 27 лютого 2008 року № 065-2008-447 у сумі 4 742 958,87 грн шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на вказаний об`єкт нерухомості.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2008 року №065-2008-447 у розмірі 1 597 680,64 грн. В іншій частині позовних вимог банку відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та договору поруки недійсними відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (справа № 2605/11216/12, провадження № 6-28235 св 14).
У квітні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та договору поруки недійсними, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, а спірні правовідносини, що склалися між нею та банком щодо визнання недійсними договорів не допускають правонаступництва.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року у складі судді Луценка О. М. закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та договору поруки недійсними.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки правовідносини між сторонами не допускають правонаступництва, а згідно зі свідоцтвом про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року залучено до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_1 : чоловіка - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що після смерті позичальника - ОСОБА_1 відбулася заміна боржника у кредитному зобов`язанні на її спадкоємців: чоловіка - ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах сина ОСОБА_3 , тобто основне зобов`язання не припинилося, як і зобов`язання за іпотечними договорами, договором поруки.
При цьому, за змістом статей 1218 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язано з його особою, а отже, зобов`язання, які виникли з іпотечних договорів та договору поруки, також не є такими, що нерозривно пов`язані з ОСОБА_1 , тобто допускається правонаступництво.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 756/15944/14-ц з Оболонського районного суду м. Києва.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві посилалась на те, що при укладенні спірного кредитного договору страждала тяжким захворюванням та у момент його підписання отримувала курс хіміотерапії, що спричиняє вплив на психічний стан людини.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом про визнання кредитного договору, договорів іпотеки, поруки недійсними були нерозривно пов`язані саме зі станом здоров`я останньої, а тому вони відповідно до положень статей 271 1218 1219 ЦК України не можуть бути успадковані її спадкоємцями. Тобто предметом зустрічного позову була вимога, яка виникла з особистого немайнового права померлої - ОСОБА_1 та нерозривно пов`язана з її особою, унаслідок чого ці правовідносини не допускають правонаступництво.
Доводи особи, яка подала відзиви
У серпні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та банком щодо визнання кредитного договору, договорів іпотеки, поруки недійсними, допускають правонаступництво, тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
У серпні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Спірні правовідносини за кредитним договором, договорами іпотеки, договором поруки допускають правонаступництво, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття провадження у частині вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсними цих договорів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), наприклад, смерті фізичної особи.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Унаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком у тому числі універсального правонаступництва у випадку спадкування (стаття 1216 ЦК України). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608 609 1219 ЦК України). Зобов`язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, провадження № 14-49 цс 19; від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 провадження № 14-397 цс 19.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України). Якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, то у разі смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, суд зупиняє провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 251 ЦПК України) до залучення до участі у справі правонаступника (пункт 1 частини першої статті 253 ЦПК України). Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України). Заміна сторони правонаступником можлива також на стадії виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Судом установлено, що протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року залучено до участі у справі правонаступників померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а саме: чоловіка - ОСОБА_2 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі вищевказаних вимог закону дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що після смерті позивачки за зустрічним позовом, позичальника, - ОСОБА_1 відбулася заміна боржника у кредитному зобов`язанні на її спадкоємців: чоловіка - ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах сина ОСОБА_3 , тобто основне зобов`язання не припинилося, як і не припинилося зобов`язання за договорами іпотеки, поруки.
Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що безпідставним є висновок районного суду про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору, договорів іпотеки, поруки на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки згідно з положеннями статей 1218 1219 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 , як боржника, за спірним кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язано з її особою, як і зобов`язання за договорами іпотеки та поруки, тобто ці правовідносини допускають правонаступництво. Отже, спадкоємці боржника мають право оскаржити спірні договори. Вказані висновки спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Посилання касаційної скарги на те, що предметом зустрічного позову була вимога, яка виникла з особистого немайнового права померлої - ОСОБА_1 та нерозривно пов`язана з її особою, на увагу не заслуговують, оскільки спростовані вищевказаними положеннями ЦК України і висновками апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник