№ 756/18099/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 756/18099/13-ц

провадження № 61-4978св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація,

третя особа - комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі судді Лапчевської О. Ф. у справі за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, про виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства «Керуюча компанія

з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві,

про визнання права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2013 року комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві (далі - КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві), правонаступником якого є комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва»), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,

про виселення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що будинок на АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, переданий на баланс позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва». У вказаному будинку без правової підстави проживає ОСОБА_1 із дочкою. Відповідачі не мають належним чином оформленого ордера на вселення в кімнату АДРЕСА_2 та не були зареєстровані у ній.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив виселити відповідачів із займаного житлового приміщення без надання іншого житла.

У лютому 2014 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання за ним із дочкою права користування кімнатою АДРЕСА_2 .

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він із родиною вселився до гуртожитку на АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 695 від 25 вересня 2002 року, виданого житловим управлінням «Західне» дочірнього підприємства «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд».

Понад 12 років родина проживала у гуртожитку, сплачувала комунальні платежі, здійснила ремонтні роботи.

У 2012 році ДП «ЕКОС» АТХК «Київміськбуд» зверталося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним ордеру № 695 та виселення без надання іншого житлового приміщення у справі № 2605/7611/12. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, його проживання у гуртожитку є правомірним, що підтверджено судовим рішенням, а тому просив задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Короткий зміст судових рішень

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 вересня

2014 року, позовні вимоги КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району

у м. Києві задоволено. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва

від 11 вересня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 липня 2016 року, позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» задоволено. Виселено ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , з квартири

АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07 лютого 2018 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду

м. Києва від 06 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року

у задоволенні позовних вимог КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві,

про виселення відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, про визнання права користування житловим приміщенням задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» на рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 05 жовтня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що станом на 17 лютого 2021 року

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» не виконало вимог ухвали Київського апеляційного суду

від 21 грудня 2020 року, якою апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків, не сплатило судовий збір у розмірі 1 862,10 грн, із заявами про продовження строку для усунення недоліків, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати до суду не зверталося.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2021 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду

від 17 лютого 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року поновлено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду

від 17 лютого 2021 року.

Відкрито касаційне провадження та витребувано з Оболонського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 756/18099/13-ц.

У червні 2021 матеріали справи № 756/18099/13-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» посилається на порушення судом норм процесуального права, що відповідає підставі касаційного оскарження, визначеній абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району

м. Києва» зазначає, що копія ухвали Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків підприємству не надходила. Лише 26 лютого 2021 року представнику підприємства під час ознайомлення з матеріалами справи стало відомо про те, що вказана ухвала була направлена електронною поштою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».

Разом із тим, станом на момент звернення до суду із апеляційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в порядку, визначеному Перехідними положеннями ЦПК України, не розпочала функціонування, а тому суд зобов`язаний направляти судові рішення та процесуальні документи в паперовій формі рекомендованим листом про вручення, що не було дотримано апеляційним судом.

Вирішуючи питання про повернення апеляційної скарги, суд дійшов передчасного висновку про отримання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на електронну пошту, що призвело до обмеження реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду.

Доводи інших учасників справи

У червні 2021 року ОСОБА_3 , діючий в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подав відзив на касаційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відзив мотивовано тим, що скаржник, подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування своїми процесуальними правами повинен був стежити за рухом поданої скарги та за результатом її розгляду.

Разом із тим, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» не надано доказів на підтвердження сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо змісту та форми апеляційної скарги, у тому числі, щодо сплати судового збору. Таким чином, встановивши, що апеляційна скарга подана без дотримання вимог статті 356 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

У липні 2021 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» надіслало пояснення на відзив, у яких просить суд ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що вселення ОСОБА_1 у гуртожиток на АДРЕСА_1 відбулося на підставі ордера № 695 від 25 вересня

2002 року, виданого житловим управлінням «Західне» дочірнього підприємства «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд», у кімнату № НОМЕР_1 (кімната 12 у квартирі АДРЕСА_4 ) на три ліжко-місця. ОСОБА_1 вселився до гуртожитку за домовленістю керівництва Оболонського (Мінського на той час) РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо поселення працівників МВС (а. с. 42, т. 1).

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1915

від 20 жовтня 2004 року та змін до нього за розпорядженням № 2240 від 10 грудня 2004 року статус гуртожитку на АДРЕСА_1

з 01 грудня 2004 року змінено на житловий будинок для малосімейних (а. с. 9-11,

т. 1).

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 вересня 2012 року № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд»

до комунальної власності територіальної громади м. Києва» будинок

на АДРЕСА_1 передано у комунальну власність територіальної громади м. Києва. При цьому за додатком № 4 розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації № 524 від 09 жовтня

2012 року «Про прийняття на баланс комунальних підприємств житлово-комунального господарства Оболонського району м. Києва будинків

ПАТ «ХК «Київміськбуд» вищевказаний будинок передано на баланс

КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, правонаступником якого є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (а. с. 12-13, 14-16, т. 1).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня

2020 року у задоволенні позовних вимог КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, про виселення відмовлено.

Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_3 (а. с. 52-57, т. 3).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 07 грудня 2020 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» оскаржило його в апеляційному порядку (а. с. 63-74, т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району

м. Києва» залишено без руху та надано строк протягом 10 днів із дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору (а. с. 79,

т. 3).

Копія ухвали направлена КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на електронну пошту (а. с. 80, т. 3).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 05 жовтня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику (а. с. 89, т. 3).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті

6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У справі, що переглядається, повертаючи апеляційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на 17 лютого 2021 року

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» не виконало вимог ухвали Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, якою апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків, не сплатило судовий збір у розмірі 1 862,10 грн, із заявами про продовження строку для усунення недоліків, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати до суду

не зверталося, а тому відповідно до статті 185 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, що її подала.

Колегія суддів із зазначеним висновком не погоджується, виходячи із наступного.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України. Завданням суду апеляційної інстанції як і суду першої інстанції є справедливий розгляд і вирішення справи з метою захисту порушеного права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції встановив, що подана КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 356 ЦПК України, а саме: не була оплачена судовим збором, а тому ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня

2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів із моменту отримання ухвали - сплати судового збору у розмірі 1 862,10 грн.

Згідно з частинами п`ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі

№ 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду

від 18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19, від 24 червня 2021 року у справі № 369/13653/18.

У справі, що переглядається, встановлено, що копія ухвали Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, надіслана КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на електронну пошту (а. с. 80, т. 3). Відомостей про направлення вказаної ухвали засобами поштового зв`язку та вручення скаржнику матеріали справи не містять.

Застосовуючи до поданої апеляційної скарги наслідки, встановлені частиною другою статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надіслання судового рішення на електронну адресу заявника відбулося у передбачений законом спосіб.

Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктами 15.1, 15.14 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції станом на 15 квітня 2021 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

У пункті 16 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.

Справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі.

Станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції та на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції ЄСІТС не розпочала функціонування.

Апеляційна скарга була подана у паперовій формі і містить реквізити поштової адреси КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» для листування, однак апеляційним судом не було направлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху на поштову адресу, зазначену заявником в апеляційний скарзі.

Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» заявляло вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень лише на електронну адресу.

Також у матеріалах справи відсутні докази вжиття апеляційним судом заходів повідомлення заявника про недоліки апеляційної скарги за телефоном, який зазначено в апеляційній скарзі.

Таким чином, судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення копії судового рішення у справі та відповідно передчасно застосовано наслідки, визначені частиною другою статті 357 ЦПК України щодо повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду

від 24 червня 2021 року у справі № 369/13653/18, від 26 травня 2021 року у справі № 756/13917/19, від 22 квітня 2020 року у справі № 355/1280/17, що свідчить про сталість судової практики при вирішенні вказаного процесуального питання.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що з 15 грудня 2017 року

ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову

у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі

№ 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зроблено висновок про те, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Таким чином, постановлення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги одноособово не відповідає нормам процесуального права,

а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

З урахування вказаних порушень, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, з метою забезпечення завдання цивільного судочинства,

а саме: щодо забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук