Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 756/657/19

провадження № 61-1527св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі судді Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом» (далі - ТОВ «Управ-Дом») звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 1 391,16 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 18,54 грн, та інфляційні втрати у розмірі 100,93 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Управ-Дом» є управителем житлового комплексу по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . 01 лютого 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Позивач зобов`язання виконує належним чином. Відповідач свої зобов`язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з листопада 2015 року, яка складає 1 391,16 грн.

22 листопада 2018 року Оболонським районним судом міста Києва було видано судовий наказ № 2-н/756/542/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Управ-Дом» заборгованість за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року в справі № 756/14598/18 судовий наказ скасовано за заявою боржника та одночасно роз`яснено право учасникам звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада

2019 року позовні вимогиТОВ «Управ-Дом» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управ-Дом» заборгованість у розмірі 1 510,63 грн, яка складається з: 1 391,16 грн - заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води з водовідведенням; 100,93 грн - інфляційні втрати; 18,54 грн - 3 % річних від суми заборгованості та 1 921,00 грн судового збору.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з листопада по грудень 2015 року відповідач не оплачувала послуги з централізованого опалення, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача. Також на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати, оскільки отримавши послугу з централізованого опалення, у відповідача виник обов`язок по його оплаті, а тому невиконання такого обов`язку призводить до настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання у відповідності з положеннями статті 625 ЦК України.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року повернуто без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції, оскільки не створено і не функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Узагальнені доводи касаційної скарги

21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно правового висновку, викладеного Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17, провадження № 61-12112сво18, застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи

№ 756/657/19 з Оболонського районного суду міста Києва.

У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 756/657/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 06 грудня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня

2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України (в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зробив висновок, що скарга ОСОБА_1 на рішенням Оболонського районного суду міста Києва

від 06 листопада 2019 року подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з огляду на положення підпункту 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Разом з цим згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

Станом на час звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала і не функціонує на цей час.

Відсутність на цей час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (пункт 45 рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, як визначено у статті 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

З огляду на вказане висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції щодо застосування вказаної норми права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження

№ 14-549цс19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. Судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

У частинах третій, четвертій статті 406 ЦПК України зазначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У такому випадку розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не проводиться.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило