Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 756/8643/19

провадження № 61-18066 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3 ,

третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року у складі судді Жука М.В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Гуля В.В., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні.

Позовна заява мотивована тим, що з 10 серпня 2012 року по 06 жовтня 2017 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2019 року у справі № 756/10850/18 позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з нього аліменти на користь останньої на утримання дітей у розмірі 5 000 грн на кожну дитину щомісячно. Заборгованість по аліментах у нього відсутня.

На момент ухвалення вищевказаного судового рішення він з відповідачкою проживали разом, до визнання ним позовних вимог про стягнення аліментів у них існувала усна домовленість про те, що ОСОБА_2 не буде перешкоджати йому у спілкуванні з дітьми та його участі у вихованні і їх розвитку у разі погіршення між ними стосунків й окремого проживання.

Проте після початку їх окремого проживання відповідачка створює йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, обмежує у зустрічах з ними. Добровільно вони не можуть дійти згоди щодо його участі у вихованні дітей.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визначити йому порядок спілкування та участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , встановивши наступний графік побачень, а саме: кожні вівторок та четвер місяця з 19 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.; кожної першої і третьої п`ятниці місяця з 13 год. 00 хв. до неділі 18 год. 00 хв.; кожного 26 травня непарного року з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування народження дитини - ОСОБА_4 ; починаючи з 2020 року, кожного 22 грудня непарного року з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування дня народження дитини - ОСОБА_1 ; починаючи з 2019 року, кожного 16 лютого з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження хрещеної; кожного 30 березня з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження бабусі; кожного 26 квітня з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження брата батька; кожного 08 червня з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування дня народження батька; кожного 19 серпня з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження дідуся; у літній період з 01 липня по 31 липня кожного року; у зимній період - 7 днів в грудні кожного парного року з 24 грудня по 31 грудня включно та 7 днів в січні непарного року - з 1 січня по 7 січня включно; три дні кожного року під час весняних та осінніх канікул, починаючи з третього по п`ятий день канікул включно; у перших три дні «травневих свят» в Україні, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зазначав, що усі зустрічі мають відбуватися в його присутності й без присутності ОСОБА_2 у попередньо обумовлених між сторонами місцях виключно в інтересах із дотриманням усіх прав дитини. У визначений день зустрічі він має право самостійно забирати дітей з місця їх проживання або перебування, повернення дітей має відбуватись за адресою їхнього проживання з ОСОБА_2 , яка зобов`язана не пізніше як за добу до його зустрічі з дітьми надати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дітей в день його зустрічі з ними.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено час спілкування ОСОБА_1 з малолітніми дочками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щовівторка та щочетверга, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 17:00 до 19:00 години з обов`язковим інформуванням ОСОБА_2 про місце і час зустрічі; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 10:00 до 19:00 години з обов`язковим інформуванням ОСОБА_2 про місце і час зустрічі; а у разі відміни зустрічі з ініціативи ОСОБА_2 із збереженням права ОСОБА_1 на таку зустріч з дітьми із дотриманням визначеного порядку наступної суботи чи неділі після зустрічі, що не відбулась. У інші дні, у тому числі святкові, вихідні дні чи дні родинних свят дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей, не менше двох годин у період часу з 10:00 до 19:00 години, за попередньою згодою дітей та обов`язковим попередженням не менше, ніж за три дні ОСОБА_2 , а також її обов`язковим інформуванням про місце і час зустрічі. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після розірвання шлюбу між сторонами у них склались неприязні стосунки, їх малолітні доньки проживають з відповідачкою, яка створює перешкоди дітям у спілкуванні з батьком. Рішення органу опіки та піклування від 09 грудня 2019 року щодо визначених часів спілкування позивача з дітьми не виконує. Відсутні докази протиправних дій позивача щодо своїх малолітніх дітей, відповідачки, чи його негативний вплив на їх фізичний і психоемоційний стан.

Таким чином, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, а також складні стосунки між позивачем та відповідачкою, з метою забезпечення прав та інтересів дітей, слід визначити порядок спілкування батька з дітьми без присутності матері.

У решті позову відмовлено за необґрунтованістю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з дітьми. У ОСОБА_1 заборгованість по аліментам відсутня, відомості про те, що останній визнавався винним у вчиненні домашнього насильства, чи його було притягнуто до відповідальності за такі дії по відношенню до відповідачки, малолітніх дітей також відсутні. Позивач під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визначення порядку спілкування батька з дітьми без присутності матері, з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Доводи відповідачки суд визнав безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції у частині встановлення порядку та часу спілкування позивача з дітьми скасувати й ухвалити у цій частині нове рішення, яким встановити порядок та час спілкування позивача з дочками, наступним чином: зустрічі протягом двох годин, кожні два тижні у денний час, у вихідні дні, у присутності матері, з урахуванням бажання дітей, їх самопочуття і погодних умов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 756/8643/19 з Оболонського районного суду м. Києва.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що попередньо сторони у добровільному порядку дійшли згоди щодо спілкування батька з дітьми у присутності матері, проте з серпня 2019 року ці зустрічі стали приводом для з`ясування відносин між відповідачкою та позивачем, унаслідок чого у присутності дітей відбулась сварка, що налякало малолітніх дітей. Позивач на очах у дітей агресивно поводив себе по відношенню до ОСОБА_2 .

Отже, як сама конфліктна ситуація між сторонами, агресивна поведінка батька дітей, значний для віку малолітніх дітей проміжок часу, протягом якого діти проживали окремо від батька, так і те, що ними прямо виказується про небажання залишатися із позивачем наодинці, свідчить про те, що судом встановлено значні та часті проміжки часу для такого спілкування без умови щодо присутності матері. Проведення зустрічей позивача з малолітніми дітьми без участі матері може негативно вплинути на їх психоемоційний стан.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 10 серпня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року у справі № 756/9948/17 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9, т. 1).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2019 року у справі № 756/10850/18 позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з подальшою індексацією, починаючи з 23 серпня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 10, т. 1).

Заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_1 відсутня, що сторонами не заперечується.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 вересня 2002 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам її сім`ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у рівних частках (а.с. 7, т. 1).

Відповідно до інформації щодо проведення роботи психолога з ОСОБА_1 , наданої Центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 04 листопада 2019 року, з позивачем у період з 01 жовтня 2019 року по 29 жовтня 2019 року проведено сім психологічних консультацій на базі центру. Клієнт завжди був пунктуальним, відповідальним та зацікавленим в роботі з психологом. Під час проведення консультацій був уважним та зосередженим, сумлінно відносився до рекомендацій спеціаліста. На даний момент клієнт консультації відвідує та продовжує роботу над своїм особистим зростанням (а.с. 113, т. 1).

Згідно з відповіддю Міського центру дитини від 04 листопада 2019 року ОСОБА_2 15 жовтня 2019 року повідомила через додаток Viber про свою відмову від участі у процесі медіації, оскільки дізналася про звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, а тому вона не бачить сенсу домовлятися з останнім мирним шляхом. Враховуючи принцип добровільності участі сторін та відмову ОСОБА_2 продовжувати медіацію, її процес наразі припинено (а.с. 114, т. 1).

Відповідно до довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 , 1988 року народження, за інформацією облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а.с. 115, т. 1).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у справі 756/12068/19 у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про видачу обмежувального припису відмовлено (а.с. 156-158, т. 1).

Цим судовим рішенням установлено, що ОСОБА_1 не є кривдником щодо своїх малолітніх дітей та ОСОБА_2 , жодного насильства він не вчиняв та не створював ризики для шкоди їх здоров`ю.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 04 грудня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 знаходився ОСОБА_1 , який повідомив, що здає квартиру в оренду, а сам проживає за іншою адресою, проте у будь-який момент може сюди повернутися. Квартира охайна, чиста, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови для всебічного розвитку, навчання, проживання та виховання дітей (а.с. 171, т. 1).

11 червня 2019 року ОСОБА_2 зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням допомогти встановити порядок побачень батька з дітьми, враховуючи та беручи до уваги стать, вік та прив`язаність дітей до матері (а.с. 178-181, т. 1).

Відповідно до висновку Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 грудня 2019 року № 104-11271 про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендовано батькам дітей відмежувати свої минулі особисті відносини в якості колишніх чоловіка та дружини від відносин теперішніх в якості батьків дитини, не налаштовувати дітей проти одного з батьків, не давати негативні оцінки один одному при дітях, так як їх рояль як батьків для дітей є однаково важливою; батькам дітей вирішити конфлікти, що стосується батьківства, зокрема графіку зустрічей із дітьми батька, на залучаючи до цього процесу дітей, за необхідності - скористатися послугою сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації в питаннях батьківства; батькові при спілкуванні з дітьми не тиснути на них, чути їх позицію, враховувати бажання, налагоджувати своє спілкування поступово, на перших етапах важлива присутність матері при таких зустрічах та її підтримка; матері не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком, сприяти налагодженню його спілкуванню з дітьми, адже на її позицію діти орієнтуються, вона є абсолютним авторитетом для них; батькам не залучати дітей у конфлікт дорослих, не обговорювати при них конфлікті питання, а тим більше не сваритися при дітях (а.с. 116-118, т. 1).

Зазначеним висновком рекомендовано визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у такому порядку: щовівторка та щочетверга з 17:00 до 19:00 години; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю з 10:00 до 19:00 години; дні народження дітей проводити разом, а також рекомендовано матері дітей не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141 150 153 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (частини перша, друга статті 159 СК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались неприязні стосунки після розірвання шлюбу, відповідачка створює перешкоди позивачу у спілкуванні з малолітніми дітьми, які проживають з нею. ОСОБА_2 не виконує рішення органу опіки та піклування щодо визначених часів спілкування позивача з дітьми.

Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що у ОСОБА_1 заборгованість по аліментам відсутня, останній не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом. Докази протиправних дій позивача щодо своїх малолітніх дітей, відповідачки, чи його негативний вплив на їх фізичний і психоемоційний стан відсутні, що також підтверджується рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року у справі 756/12068/19 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису (а.с. 156-158, т. 1). Вказане судове рішення оцінено судами у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Таким чином, з урахуванням прецедентної практики Європейського суду

з прав людини, а також фактичних обставин у справі, наданих сторонами доказів, у тому числі неприязних стосунків між позивачем та відповідачкою, перешкод останньої у спілкуванні ОСОБА_1 з дітьми, суди попередніх інстанцій, з метою як найбільшого забезпечення прав та інтересів дітей, дійшли правильного та обґрунтованого висновку про визначення порядку спілкування батька з дітьми без присутності матері на підставі висновку про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей, складеного Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією від 09 грудня 2019 року № 104-11271 (а.с. 116-118, т. 1).

Доводи касаційної скарги про те, що судами незаконно встановлено значні проміжки часу для спілкування батька з дітьми без умови щодо присутності матері на увагу не заслуговують, оскільки порядок спілкування батьком з малолітніми дітьми визначено згідно з вищевказаним висновком органу опіки і піклування та з урахуванням найбільшого забезпечення прав та інтересів дітей, що відповідає положенням частини першої статті 3 Конвенції про права дитини.

Посилання касаційної скарги на те, що проведення зустрічей позивача з малолітніми дітьми без участі матері може негативно вплинути на їх психоемоційний стан, є безпідставними, так як належними та допустимими доказами не підтверджені.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець