ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
додаткова
22 січня 2020року
м. Київ
справа №757/10469/15-ц
провадження №61-14265зпв18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН»,
треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 ,про ухвалення додаткового рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН», треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», з позовом, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору від 18 листопада 2011 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «ЛЄОН» у розмірі
5 619 201,87 грн шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру
АДРЕСА_1 , у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Лєон» у розмірі 5 619 201,87 грн шляхом визнання права власності за
ОСОБА_1 на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 .
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року.
Дана заява була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 152 т.1).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року залишено без задоволення.
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня
2015 року.
Дана апеляційна скарга була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 229 т.1).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року залишено без змін.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 оскаржив заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року в касаційному порядку.
Дана касаційна скарга була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 69 т. 2).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року залишено без змін.
У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернулась з касаційною скаргою на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня
2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року.
Дана касаційна скарга була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 53 т. 3).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року касаційну скаргу
ОСОБА_6 та її представників: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відхилено. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва
від 25 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва
від 07 квітня 2016 року залишено без змін.
У вересні 2016 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі заяви.
Дана заява була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 10 т. 5).
У липні 2017 року ОСОБА_6 подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, діючої на момент подачі заяви, підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Дана заява була оплачена судовим збором, що підтверджено письмовими доказами (а. с. 32 т.6).
Постановою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року заяву представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 задоволено. Заяву
ОСОБА_6 задоволено частково.
Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року та від 14 червня 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН», треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
ОСОБА_5 звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій яким вирішити питання розподілу судових витрат.
Зазначила, що скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а також ухвалюючи нове рішення, суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених
ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за перегляд справи у судах першої та апеляційної інстанціях, а також за перегляд справи у суді касаційної інстанції.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір на загальну суму розмірі 21 488 грн, із яких: 243,60 грн за подачу заяви про перегляд заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року; 4 01,409 грн за подачу апеляційної скарги;
8 268 грн за подачу касаційної скарги; 8 957 грн за подання заяви перегляд судового рішення Верховним Судом України.
Також ставить питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судовий збір на загальну суму 18 688 грн, із яких: 8 268 грн за подачу касаційної скарги; 10 400 грн за подання заяви перегляд судового рішення Верховним Судом України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду
від 01 серпня 2018 року скасовано ухвалені у справі судові рішення та прийнято нову постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН», треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Питання щодо розподілу судових витрат суд касаційної інстанції не вирішував.
Враховуючи те, що постановою суду касаційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_2 та
ОСОБА_6 у зв?язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення додаткової постанови у справі щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 21 488 грн на відшкодування судового збору, понесеного ним у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 18 688 грн на відшкодування судового збору, понесених нею за подачу касаційної скарги та заяви про перегляд судового рішення.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська