Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 757/21764/19-ц

провадження № 61-23378св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Правекс Банк» про стягнення доплати за виконану роботу при суміщенні професій (посад) та компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - акціонерне товариство «Правекс Банк»,

представник відповідача - Мельник Вікторія Валеріївна,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства «Правекс Банк» (далі - АТ «Правекс Банк», банк) з позовом, у якому просив стягнути оплату за час тимчасового виконання обов`язків директора Мельниковського відділення з 23 лютого 2007 року по 25 червня 2010 року в розмірі 464 351,77 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 464 447,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що у 2004 році позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до АТ «Правекс Банк» на посаду стажера менеджера департаменту управління діяльністю, після чого працював на різних посадах. Наказом відповідача від 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади менеджера з питань комерційної діяльності та управління Роздрібного київського регіонального центру департаменту роздрібного бізнесу головного управління бізнесу за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників з 31 жовтня 2016 року.

3. Позивач указував, що в період із 23 лютого 2007 по 25 червня 2010 року він тимчасово виконував обов`язки директора Мельниковського відділення АТ «Правекс Банк», проте жодного разу йому не було виплачено доплату за виконання ним додаткових обов`язків, що є порушенням статті 105 КЗпП України, яка передбачає доплату за суміщення професій (посад).

4. Оскільки посадові оклади у Мельниківському відділенні (ІІ клас) не встановлювалися, то розмір доплати має бути розрахований із заробітку, отриманого ним за аналогічний період на посаді директора Політехнічного відділення банку.

5. Позивач також вважав, що доплата має бути стягнута з урахуванням компенсації втрати частини доходів з огляду на порушення строків її виплати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року у складі судді Вовк С. В. позов задоволено. Стягнуто із АТ «Правекс Банк» на користь ОСОБА_1 доплату за час виконання обов`язків директора Мельниковського відділення у розмірі 464 351,77 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати в розмірі

464 447,50 грн та судові витрати.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач на порушення вимог закону не здійснював позивачу доплату за час виконання останнім обов`язків директора Мельниковського відділення банку, а відтак вимоги про стягнення доплати ґрунтуються на законі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ «Правекс Банк» задоволено частково.

9. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення доплати змінено. Стягнуто з АТ «Правекс Банк» на користь ОСОБА_1 доплату за час тимчасового виконання обов`язків директора Мельниковського відділення у розмірі 31 194,42 грн без утримання податку та інших обов`язкових платежів, витрати на правничу допомогу у розмірі 700 грн.

10. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Сплачений АТ «Правекс Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 000 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково погодився із розрахунком позивача щодо розміру доплати в сумі 464 351,77 грн, який є необґрунтованим, оскільки розрахований не від окладу, а від заробітку, який в тому числі включає премії, що суперечить положенням колективних договорів про обрахування доплат у процентах саме до окладу працівника. Крім того, суд не врахував доводи відповідача щодо незначної складності, характеру та обсягу роботи у Мельниковському відділенні, яке знаходилося у приміщенні автосалону і включало робоче місце касира, який лише приймав платежі та виконував пов`язаний з цим обмін валют, а інших стандартних операцій відділення не виконувало.

12. Відмовляючи у стягненні компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд не звернув уваги на безпідставний та надуманий розрахунок такої компенсації, оскільки він суперечить Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України

від 21 лютого 2001 року № 159 (з послідуючими змінами). Суд першої інстанції не звернув уваги, що у наданому позивачем розрахунку компенсації взагалі відсутній період її нарахування у календарному обчисленні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята без повного і всебічного з`ясування обставин щодо обсягу, складності виконуваної роботи позивачем за час суміщення посад. Висновки апеляційного суду фактично ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим.

15. Заявник наголошує на тотожному обсязі посадових обов`язків на посадах директора Мельниківського та Політехнічного відділеннях банку.

Доводи інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу АТ «Правекс Банк» заперечило проти доводів скарги. Зазначило, що скарга є безпідставною та необґрунтованою, аргументи скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів. Зазначено, що банк належним чином виконував обов`язки щодо доплати за тимчасове виконання обов`язків, які здійснювалися шляхом виплати премій, що встановлено колективними договорами. У період виплати премій до ОСОБА_1 застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, що виключає можливість виплати премій за особливі досягнення в роботі. Крім того, обсяг роботи за основною та суміщуваною посадою були абсолютно різними, оскільки робота відділення в автосалоні була спрямована на обслуговування клієнтів автосалону та прийом платежів від них.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

18. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

19. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

20. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

23. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

24. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. З 2004 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «Правекс Банк», працюючи на різних посадах.

26. У період з 23 лютого 2007 року по 25 червня 2010 року на ОСОБА_1 було тимчасово покладено обов`язки директора Мельниковського відділення в м. Києві.

27. Наказом з особового складу від 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера з питань комерційної діяльності та управління Роздрібного київського регіонального центру департаменту Роздрібного бізнесу головного управління бізнесу на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме скороченням штату працівників з 31 жовтня 2016 року.

28. Згідно з вказаним наказом від 25 жовтня 2016 року позивачу виплачено компенсацію за 46 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки, вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку.

29. За відомостями довідки від 14 травня 2018 року № 0602/223, виданої

АТ «Правекс Банк»про те, що позивач працював в банку з 26 січня 2004 року по 31 жовтня 2016 року на посаді директора «Політехнічного» відділення, за період, під час якого на нього було тимчасово покладено обов`язки директора «Мельниковського» відділення, останній отримував премії, а доплати за суміщення посад не нараховувалися.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення доплати за виконану роботу при суміщенні професій (посад) та компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати.

31. Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

32. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оплату праці» та статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

33. Статтею 105 КЗпП України встановлено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

34. У тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника.

35. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 23 лютого 2007 року по 25 червня 2010 року на позивача було тимчасово покладено обов`язки директора Мельниковського відділення з правом користування контрольним електронно-цифровим підписом без звільнення від своєї основної роботи - директора Політехнічного відділення, що сторонами не заперечувалось, то таке виконання обов`язків позивача поряд зі своєю основною роботою є виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розумінні статті 105 КЗпП України.

36. Накази про встановлення конкретного розміру надбавки за виконання позивачем обов`язків директора Мельниковського відділення не видавалися.

37. Відповідно до частини другої статті 105 КЗпП України розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

38. У період тимчасового виконання позивачем обов`язків директора Мельниковського відділення АТ «Правекс Банку» діяли колективні договори від 28 лютого 2006 року та від 15 травня 2008 року.

39. У розділі ІІІ колективного договору від 28 лютого 2006 року, зокрема, у пунктах 3.6, 3.7 визначено поняття додаткової заробітної плати як винагородження за роботу понад встановлені норми, в тому числі, доплата за суміжність професій та посад, доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, тощо. Конкретний розмір премій, який не може перевищувати 100 посадових окладів, та перелік працівників, які підлягають преміюванню, визначаються наказом по банку залежно від особистого трудового внеску працівника у загальні результати роботи та погоджуються з профспілковим органом.

40. Зміст наведених пунктів вказує на те, що умовами оплати праці у колективному договорі не встановлено розмір доплат за суміщення, а визначено лише преміювання за виконання таких робіт.

41. Колективним договором від 15 травня 2008 року в пункті 3.6 визначено, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до посадових окладів за: суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

42. У пункті 3.8 наведеного колективного договору встановлено, що премії, надбавки та доплати можуть бути загальнобанківськими, індивідуальними, систематичними та разовими та встановлюються відповідним наказом. Розмір надбавок та доплат за суміщення професій (посад) та виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи встановлюється відповідним наказом по підприємству, визначається в кожному випадку індивідуально та може складати до 100% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника. У випадку виконання роботи тимчасово відсутнього працівника зі звільненням від виконання основних обов`язків (заміщення) - надбавка (доплата) встановлюються у розмірі різниці між посадовими окладами. Розмір премії не може перевищувати ста п`ятидесяти посадових окладів.

43. З наведених пунктів договору слідує, що колективним договором також визначено, що конкретний розмір доплат за суміщення встановлюється відповідним наказом по підприємству та визначається в кожному випадку індивідуально.

44. Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконував роботу тимчасово відсутнього працівника.

45. Відповідно до статі 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

46. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

47. Визначаючи позивачу доплати у розмірі 10 % від посадового окладу, отриманого ним за кожен місяць роботи на посаді директора Політехнічного відділення в цей же період, яка складає 31 194,42 грн, апеляційний суд проаналізував обсяг роботи, яка виконувалась позивачем на посаді директора Мельниковського відділення АТ «Правекс Банку», складність виконуваної роботи позивачем за час суміщення посад, характер і ступінь використання робочого часу.

48. Так, суд апеляційної інстанції врахував, що позивач виконував обов`язки директора Мельниковського відділення, яке було розташоване в приміщенні автосалону «Тайм-Авто» і складалося із робочого місця касира, який виконував лише операції по прийому платежів від осіб та обміну валют. Оскільки приміщення не належало банку, а відтак, не потребувало від директора організаційних дій по забезпеченню охорони приміщення, обладнання сигналізацією та укладання відповідного договору на його охорону, прибирання приміщення, в тому найняття на роботу для цього працівників, забезпечення належного технічного стану, ремонту, організації робочих місць працівників (забезпечення меблями, стільцями, тощо), в тому числі їх доступу до інтернету та побутових умов, які забезпечувалися власником цього приміщення автосалону.

49 . Апеляційний суд також узяв до уваги, що у підпорядкуванні позивача був лише касир (касири), який здійснював безпосередній прийом платежів в автосалоні, що не потребувало зусиль директора для організації роботи значної кількості працівників. Окрім того, відділення не виконувало стандартних функцій банківського відділення, зокрема не видавало кредити і не укладало пов`язані з цим кредитні договори, не приймало депозити і відповідно не укладало договори вкладу, не займалося обслуговуванням клієнтів, зокрема відкриттям чи закриттям рахунків клієнтів, а також безготівковим чи готівковим перерахуванням коштів за їх розпорядженням, не приймало комунальні та інші платежі від населення.

50. Апеляційний суд також урахував, що при звільненні ОСОБА_1 було виплачено 134 325 грн додаткової компенсації.

51. Ураховуючи те, що жодних документів (наказів, розпорядження), які б визначали розмір доплат позивачу за відповідне тимчасове виконання обов`язків директора Мельниковського відділення АТ «Правекс Банку» банком не видавалась, а позивач не довів належними та допустимими доказами факт виконання ним значного обсягу обов`язків на посаді директора Мельниковського відділення АТ «Правекс Банку», апеляційний суд, при визначенні доплати у розмірі 10 % від посадового окладу, отриманого ним за кожен місяць роботи на посаді директора Політехнічного відділення в цей же період, у повній мірі встановив фактичні обставини справи та дав належну оцінку, доказам наданим сторонами.

52. Посилання в касаційній скарзі на те, що згідно штатного розпису Мельниковського відділення АТ «Правекс Банку» у вказаному відділенні, окрім начальника, працювало 5 осіб, не спростовує того, що робоче місце касира було одне та не потребувало будь-яких зусиль щодо організації робочого місця працівника, а за своєю суттю зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

54. З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

55. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська