ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа №757/24265/15-а

адміністративне провадження №К/9901/14620/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління державного нагляду Департаменту державного нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Клименка Олександра Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за касаційною скаргою начальника управління державного нагляду Департаменту державного нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва у складі судді Остапчук Т.В. від 21.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., Лічівецького І.О. від 22.12.2015,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до начальника управління державного нагляду Департаменту державного нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі -НКРЗІ) ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2015 №6/пос/13-6 за частиною другою статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень (далі - спірна постанова).

2. У позовній заяві ОСОБА_1 наголошував на помилковості позиції членів комісії з перевірки діяльності ПАТ «Укртелеком», яка, на думку позивача, прямо суперечить висновкам Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з зазначеного питання.

3. У зв`язку з цим позивач наполягав на незаконності та протиправності спірної постанови, оскільки вважає, що у даному випадку фактично відсутній склад правопорушення, передбачений частиною другою статті 145 КУпАП.

4. При цьому, позивач також зазначав, що накладення на нього адміністративного стягнення саме за частиною другою статті 145 КУпАП є незаконним, адже вказана правова норма вимагає наявності повторності протягом року порушення, однак, до цього часу ПАТ «Укртелеком» жодного разу не порушував пункту 4.7. Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджені рішенням НКРЗІ від 10.12.2009 №1789, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за №19/17314 (далі - Ліцензійні умови №1789).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015, позов задоволено та скасовано спірну постанову відповідача.

6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 145 КУпАП, а притягнення позивача до відповідальності на підставі частини другої цієї ж статті є незаконним, оскільки зазначена правова норма, як одну з кваліфікуючих ознак, передбачає наявність факту вчинення правопорушення повторно, чого у межах спірних правовідносин не встановлено і відповідачем не доведено.

7. Зокрема, суди зазначали, що, виходячи з матеріалів наданих у листі НКРЗІ, канали електрозв`язку телекомунікаційної мережі надавалися в користування Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух») для власних потреб без права використання сторонніми організаціями, а тому канали транспортної телекомунікаційної мережі ПАТ «Укртелеком», які надаються у користування ДП «Украерорух», не є складовою телефонної мережі загального користування.

8. Суди відзначали, що основним нормативним актом, який врегульовує спірні правовідносини, є Ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з надання в користування каналів електрозв`язку, затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 07.12.2007 №1017, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.12.2007 за №1401/14668 (далі - Ліцензійні умови №1017).

9. Вказані Ліцензійні умови №1017 були чинними станом на час виникнення спірних правовідносин та підлягали застосуванню учасниками телекомунікаційного ринку.

10. Водночас, під час проведення та з`ясування обставин, що склалися, комісія з перевірки до правовідносин між ПАТ «Укртелеком» та ДП «Украерорух» застосувала положення Ліцензійних умов №1789, де міститься пряме послання на телефонну мережу загального користування як кваліфікуючу обставину.

11. Разом з тим, суди попередніх інстанцій зауважили, що як встановлено судовим розглядом справи і підтверджується наявними у ній матеріалами, канали, що надаються у користування ДП «Украерорух» не є складовою телефонної мережі загального користування, оскільки доступ до них не відкритий усім споживачам (доступ до каналів має лише їх замовник - тобто лише ДП «Украерорух»), а отже до правовідносин, що склалися між ПАТ «Укртелеком» та ДП «Украерорух» мають застосовуватися саме Ліцензійні умови №1017, що не мають вимог стосовно резервування каналів.

12. На підтримку такої позиції суди посилались, зокрема, на те, що під час проведення останньої планової перевірки ПАТ «Укртелеком», яка мала місце у жовтні 2014 року, питання дотримання положень Ліцензійних умов детально досліджувалось НКРЗІ протягом всього строку проведення вказаного заходу державного нагляду. За результатами планової перевірки, жодних порушень або зауважень щодо відсутності резервних каналів та альтернативних маршрутів саме на телефонній мережі загального користування, що є власністю ПАТ «Укртелеком», не було виявлено. Про вказане свідчить відповідний Акт, складений за результатами останньої планової перевірки ПАТ «Укртелеком».

13. Насамкінець, в оскаржуваних судових рішеннях наведено мотиви про те, що положення Ліцензійних умов №1017 не містять обов`язкової вимоги до операторів телекомунікацій щодо резервування каналів, однак вони не виключають можливості існування домовленостей про резервування каналів у договорі, у разі порушення умов якого винні сторони несуть відповідальність відповідно до наявних у правочині положень та приписів законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як випливає з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, відповідно до виданої ПАТ «Укртелеком» ліцензії серії АВ №583386 ПАТ «Укртелеком» здійснює надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: міжнародного, міжміського на всій території України.

16. ПАТ "Укртелеком" надає у користування канали електрозв`язку "Украерорух" на підставі укладених договорів: договору про надання у користування виділених некомутованого каналу (тракту) електрозв`язку від 01.08.2002 № 361/8, договору про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв`язку від 12-03.2013 № 21/т (м. Дніпропетровськ) та договору про надання у користування виділених міжнародних некомутованих каналів (трактів) електрозв`язку від 27.01.2003 №49М.

17. Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 розділу 3 договору від 01.08.2002 №361/8 ПАТ "Укртелеком" зобов`язується не допускати перерв в роботі каналу (тракту), оперативно надавати заміну каналам (трактам) при пошкодженнях або планових профілактиках згідно з графіком обходів та замін.

18. Схожі положення містяться й у підпункті 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 договору від 27.01.2003 №49М, згідно з яким ПАТ «Укртелеком» зобов`язується при пошкодженнях або планових профілактиках оперативно надавати заміну каналам (трактам) згідно з графіком обходів та замін.

19. Комісія з уповноважених посадових осіб НКРЗІ (далі - Комісія) у строк з 03.06.2015 по 15.06.2015 провела позапланову перевірку суб`єкта ринку телекомунікацій - ПАТ «Укртелеком».

20. Предмет перевірки стосувався дотримання вимог законодавства, стандартів у сфері телекомунікацій при наданні телекомунікаційних послуг споживачам.

21. Однією з підстав для проведення перевірки слугували письмові звернення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 04.02.2015 № 1.15-42 та від 19.05.2015 5-210 щодо відмови орендованих каналів зв`язку ПАТ "Укртелеком", які надавались підприємству для забезпечення аеронавігаційного обслуговування на території України, а саме - не було своєчасно надано заміну згідно з графіком оперативного резервування ПАТ «Укртелеком».

22. За інформацією ПАТ "Укртелеком" окремий додаток до договору щодо графіків обходів та замін або графіків оперативного резервування каналів при аваріях та ушкодженнях мережі сторонами підписано не було.

23. ПАТ "Укртелеком" не надав Комісії зразок графіка обходів та замін при пошкодженнях або планових профілактиках та наказ про його затвердження, тому відповідач, проводячи перевірку, прийшов до висновку, що ПАТ «Укртелеком» не забезпечило резервування технічних засобів телекомунікацій, фрагментів телекомунікаційних мереж і не створило альтернативні маршрути в разі пошкодження технічних засобів телекомунікацій при наданні у користування каналів електрозв`язку ДП «Украерорух», що є порушенням вимог пункту 4.7 розділу 4 Ліцензійних умов №1789.

24. За результатами вказаної позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання законодавства про телекомунікації від 15.06.2015 №6/пос/13-3 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення вимог законодавства про телекомунікації з боку ПАТ «Укртелеком», а також протокол про адміністративне правопорушення №6/пос/13-3 від 16.06.2015.

25. Уповноваженою посадовою особою НКРЗІ, начальником управління державного нагляду Департаменту державного нагляду НКРЗІ Клименком О.В., винесено спірну постанову, якою на позивача - посадову особу ПАТ «Укртелеком", директора департаменту регуляторного забезпечення ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, у зв`язку з наявністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 145 КУпАП.

26. Відповідно до вищезгаданої постанови ПАТ «Укртелеком» порушило норми чинного законодавства України, а саме: «... не забезпечило резервування технічних засобів телекомунікації, фрагментів телекомунікаційних мереж і не створило альтернативні маршрути в разі пошкодження технічних засобів телекомунікацій при наданні у користування каналів зв`язку при наданні у користування каналів електрозв`язку Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух»).

27. У Постанові також зазначалося про те, що вказане є порушенням вимог пункту 4.7 розділу 4 Ліцензійних умов 1789.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначається, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права, а їх висновки не відповідають обставинам справи.

29. Так, скаржник наводить аргументи про те, що надані відповідно до договорів у користування ДП «Украерорух» канали електрозв`язку є складовою телефонних мереж загального користування, а отже, позивач повинен був дотримуватись Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджені рішенням НКРЗІ від 10.12.2009 №1789, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за №19/17314 (далі - Ліцензійні умови №1789).

30. Натомість, як встановлено перевіркою, позивач, в порушення пункту 4.7 розділу 4 Ліцензійних умов №1789, не забезпечив резервування технічних засобів телекомунікацій, фрагментів телекомунікаційних мереж і не створив альтернативні маршрути в разі пошкодження технічних засобів телекомунікацій при наданні у користування каналів електрозв`язку «Украерорух».

31. Спираючись на такі доводи, скаржник вважає, що у даному випадку позивачем допущено правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 145 КУпАП, а тому спірна постанова є законною.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Так, правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює закон від 18.11.2003 №1280-IV «Про телекомунікації» (далі - Закон №1280-IV в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

33. Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1280-IV телекомунікації є невід`ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

34. Сфера дії Закону №1280-IV визначена його статтею 5, відповідно до приписів частин першої, другої якої дія цього Закону поширюється на відносини суб`єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Дія цього Закону не поширюється на телекомунікаційні мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними мережами загального користування, за винятком їх використання в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

35. Правовий статус телекомунікаційної мережі загального користування визначений статтею 27 Закону №1280-IV, частинами першою-п`ятою якої передбачено таке.

36. Розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування України здійснюється відповідно до Концепції розвитку телекомунікацій України із застосуванням новітніх технологій у сфері телекомунікацій, які відповідають міжнародним стандартам, з урахуванням технологічної цілісності всіх мереж та засобів телекомунікацій, підвищення ефективності та сталості функціонування. Головною метою Концепції розвитку телекомунікацій України є гармонійний та динамічний розвиток телекомунікаційних мереж на всій території країни, насамперед у регіонах з недостатнім рівнем насиченості місцевих мереж загального користування.

Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб`єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.

Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

Відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

При будівництві та обладнанні телекомунікаційних мереж загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості зазначених мереж.

37. За приписами пункту 1 частини сьомої статті 42 Закону №1280-IV ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого; міжміського; міжнародного.

38. Ліцензію, у розумінні статті 1 Закону №1280-IV є документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов.

39. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов`язкових для виконання при здійсненні виду діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню (частина друга статті 44 Закону №1280-IV).

40. У відповідності з пунктом 1.1 Ліцензійних умов №1789 ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.

41. Пунктом 1.3 вищезгаданих Ліцензійних умов передбачено, що такі поширюються на суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність або звернулись із заявою про видачу ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого, міжміського, міжнародного.

42. Крім того, за змістом пунктів 3.4, 3.6 Ліцензійних умов №1789 ліцензіат зобов`язаний забезпечити можливість надання телекомунікаційних послуг "з кінця в кінець" телекомунікаційної мережі загального користування (далі - ТМЗК).

Ліцензіат зобов`язаний передбачити організацію альтернативного та резервних маршрутів викликів своїх абонентів до абонентів ТМЗК.

43. В свою чергу, пунктом 4.7 Ліцензійних умов №1789 встановлено, що ліцензіат повинен забезпечити резервування технічних засобів телекомунікацій, фрагментів телекомунікаційних мереж і створювати альтернативні маршрути в разі пошкодження технічних засобів телекомунікацій, при надзвичайних ситуаціях у ТМЗК.

44. В той же час, Ліцензійні умови №1017 є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов`язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню. Ліцензійні умови поширюються на всіх суб`єктів господарювання, які здійснюють або звернулись із заявою про видачу ліцензії на здійснення діяльності з надання в користування каналів електрозв`язку (пункти 1.2, 1.3 цих Ліцензійних умов).

45. При цьому, згідно з термінологією, наведеною у статті 1 Закону №1280-IV, телекомунікаційна мережа загального користування - телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів.

46. У цій же статті наведено визначення таких термінів: телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням; телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної мережі між пунктом закінчення телекомунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром) комутації включно; телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу; фіксований зв`язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання; канал електрозв`язку - сукупність технічних засобів, призначених для перенесення електричних сигналів між двома пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою частот та/або швидкістю передачі.

47. Поряд із цим, як встановлено статтею 18 Закону №1280-IV Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, серед іншого, забезпечує державний нагляд за додержанням суб`єктами ринку законодавства про телекомунікації.

48. Державний нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом, в тому числі, контролю за додержанням суб`єктами ринку телекомунікацій законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері телекомунікацій (пункт 4 частини першої статті 19 Закону №1280-IV).

49. Пунктами 2, 4 частини третьої вищевказаної статті Закону №1280-IV також передбачено, що для здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій уповноважені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадові особи мають право, зокрема, перевіряти дотримання вимог законодавства про телекомунікації суб`єктами ринку телекомунікацій, їх відокремленими підрозділами, застосовувати в установленому законодавством порядку санкції за порушення законодавства про телекомунікації до суб`єктів ринку телекомунікацій.

50. Державний нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок, інших заходів відповідно до законодавства, спрямованих на запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства суб`єктами ринку телекомунікацій. Позапланові перевірки проводяться за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, щодо питань, зазначених у цих рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається, окрім іншого, на підставі письмового звернення про порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері телекомунікацій. За результатами перевірок складається акт у двох примірниках. Один примірник акта видається суб`єктові ринку телекомунікацій, який перевірявся, другий зберігається в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (частини перша, третя, п`ята статті 19-1 Закону №1280-IV).

51. Відповідальність за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, встановлена статтею 145 КУпАП.

52. Вищевказаною правовою нормою передбачено, що порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

53. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

54. Отже, такий вид діяльності у сфері телекомунікацій як надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого; міжміського; міжнародного, підлягає ліцензуванню, а при здійсненні такої діяльності оператори зв`язку зобов`язані дотримуватися вимог, зокрема, Закону №1280-IV і Ліцензійних умов №1789, які є нормативно-правовим актом.

55. За порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері телекомунікацій до суб`єктів ринку телекомунікацій уповноважені НКРЗІ посадові особи мають право застосовувати в установленому законодавством порядку санкції, в тому числі накладати штраф на підставі статті 145 КУпАП.

56. Однак, відповідно до приписів статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

57. Статтею ж 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

58. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ПАТ «Укртелеком» на договірних засадах надавало у користування ДП «Украерорух» канали міжміського та міжнародного електрозв`язку, й саме на такий вид діяльності ПАТ «Укртелеком» отримано ліцензію серії АВ №583386.

59. При цьому, як випливає з обставин цієї справи, підтверджених дослідженими у судах попередніх інстанцій доказами, канали електрозв`язку, які надавались ДП «Украерорух», перебували у структурі телекомунікаційної мережі, що взаємодіє з телекомунікаційними мережами загального користування.

60. Отже, ураховуючи положення вищенаведених норм законодавства, в силу приписів статті 5 Закону №1280-IV і пункту 1.3 Ліцензійних умов №1789, яким передбачено, що ці Ліцензійні умови поширюються на суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність, в тому числі, з надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого, міжміського, міжнародного, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме вищезгадані Ліцензійні умови, пункт 4.7 розділу 4 яких зобов`язує ліцензіата забезпечити резервування технічних засобів телекомунікацій, фрагментів телекомунікаційних мереж і створювати альтернативні маршрути в разі пошкодження технічних засобів телекомунікацій, при надзвичайних ситуаціях у ТМЗК.

61. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія Ліцензійних умов №1789 та про відсутність у ПАТ «Укртелеком» обов`язку стосовно виконання у даному конкретному випадку пункту 4.7 цих Ліцензійних умов є помилковими і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

62. Проте, як зафіксовано Комісією НКРЗІ в акті перевірки, позивач, будучи посадовою особою підприємства - суб`єкта ринку телекомунікацій, не забезпечив виконання умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій, зокрема, передбачених пунктом 4.7 Ліцензійних умов №1789, і це свідчить про факт порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері телекомунікацій, а відтак може зумовити накладення штрафу на підставі частини першої статті 145 КУпАП.

63. Разом з тим відповідач, приймаючи спірну постанову, дійшов висновку про вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 145 КУпАП, і керуючись саме цією частиною статті застосував до ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі, визначеному названою нормою.

64. Втім, кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, визначеного частиною другою статті 145 КУпАП, є наявність факту вчинення порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті.

65. У даному ж випадку позивач не вчиняв порушення, про які зазначено у частині першій статті 145 КУпАП повторно протягом року, що не заперечується учасниками справи, а тому в такому разі відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною другої вказаної статті цього Кодексу.

66. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд констатує, що спірна постанова є незаконною, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він у дійсності не вчиняв, про що правильно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій в цілому правильно вирішили цей спір, однак виходили з помилкових мотивів, які не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

68. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

69. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частини перша, четверта статті 351 КАС України).

70. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, а мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень змінити, виклавши її відповідно до цієї постанови.

71. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу начальника управління державного нагляду Департаменту державного нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 змінити, виклавши їх мотивувальну частину відповідно до цієї постанови Верховного Суду.

В решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа