ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 757/25314/19-ц

провадження № 61 -16690св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік 0. М„ ФаловськоїІ. М., учасники справи:

позивач- Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року в складі суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. 0.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору пайової участі № 29 від 06 лютого 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30червня 2021 року у задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій відмовлено.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції'

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 27 вересня 2023 року Департамент економіки та інвестицій засобами електронного зв`язку подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від ЗО червня 2021 року, на підставі частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга заявника подана після спливу більше ніж одного року з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення і в ній не зазначено виключних випадків для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2023 року Департамент економіки та інвестицій звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року поновлено Департаменту економіки та інвестицій строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року, відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою, витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року, справу № 757/25314/19-ц призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М. та суддям, які входять до складу колегії: Ситнік О. М., Фаловська І. М.

15 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив заявнику у відкритті апеляційного провадження у справі. Заявник вважає, що дотримався процесуальних строків, встановлених для подачі апеляційної скарги та подав апеляційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від ЗО червня 2021 року в межах такого строку.

Крім цього, вважає, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 лютого 2022 року у справі № 522/12743/19, від 04 травня 2022 року у справі № 164/2138/19.

Позиція інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або)

обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на частину другу статті 358 ЦПК України, мотивуючи висновки тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 30 червня 2021 року, а апеляційну скаргу подано 27 вересня 2023 року, тобто більше, ніж через рік після його ухвалення. При цьому, представник позивача була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, була присутньою у судовому засіданні ЗО червня 2021 року, коли було постановлено рішення, отримала того ж дня копію вступної та резолютивної частини рішення. Докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, з огляду на таке.

За загальним правилом, викладеним у частині першій статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Із загального правила щодо початку перебігу строку встановлено виняток: якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У частині другій статті 358 ЦПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи.

Сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Такі висновки сформульовані в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року в справі № 9 53/5340/21 (провадження № 61-16122св23), від 28 лютого 2024 року в справі № 733/112/20 (провадження № 61-16703св23), від 06 листопада 2024 року у справі № 940/1064/21.

У цій справі представник позивача Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мельниченко К.Г. брала активну участь під час розгляду справи в суді першої інстанції, була присутньою в судовому засіданні ЗО червня 2021 року, коли ухвалено рішення, отримала копію вступної та резолютивної частин вказаного рішення, тобто достовірно знала про результати розгляду справи та мала об`єктивну можливість отримати копію повного тексту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 червня 2021 року. У вступній та резолютивній частинах рішення суду, копію якого отримала представник позивача, була зазначена дата складання повного тексту - 12 липня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу. «Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України) не можна вважати особу, яка ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.

Отже, під час поновлення пропущеного процесуального строку на вчинення певної процесуальної дії, суд повинен враховувати, що на позивача як ініціатора судового розгляду покладається обов`язок цікавитися перебігом розгляду його справи з метою, зокрема, належного користування своїми процесуальними правами.

Така позиція кореспондує висновку ЄСПЛ у рішенні від 16 лютого 2017 року в справі «Каракуця проти України», де зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (параграф 53).

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (параграф 41).

Як свідчать матеріали справи позивач, достовірно знаючи про наявність справи, яку він сам ініціював, та про результати її розгляду, не вживав жодних заходів, щоб отримати копію повного тексту судового рішення, що й призвело до порушення строку на апеляційне оскарження ухвали. Доводи, викладені представником позивача у касаційній скарзі щодо звернення до суду першої інстанції із заявою від 17 серпня 2021 року про направлення копії рішення суду, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей на підтвердження вказаних обставин. Натомість, у відповідь на заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 серпня 2023 року, тобто заяву, яка вже подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, в тому числі преклюзивного, Голосіївським районним судом м. Києва була направлена на адресу позивача копія судового рішення.

Позивач своєчасно не скористався правом на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу 27 вересня 2023 року, тобто більше ніж через рік після постановлення оскаржуваної ухвали.

Процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні, як і докази, що свідчили б про добросовісну реалізацію позивачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення в справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Апеляційний суд обґрунтовано виснував про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки заявником не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська