№ 757/33358/18-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 757/33358/18-ц

провадження № 61-16585св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,стягувач - ОСОБА_2 ,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокатка Кухаренко Ольга Володимирівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у складі колегії суддів

Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу № 757/33358/18-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 12 жовтня 2018 року, за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, в частині стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що Печерський районний суд судовим наказом

від 12 жовтня 2018 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітку (доходу), але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 липня 2018 року до досягнення дітьми повноліття. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

06 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення аліментів у примусовому порядку.

Відповідно до свідоцтва про народження станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

Відтак, з моменту набуття повноліття старшою дитиною, примусове виконання мало здійснюватися на 2 неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі з вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, після досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 лютого 2019 року аліменти мають стягуватись вже на двох дітей з вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, і становити 1/3 частину всіх доходів боржника. Проте, з боржника здійснюється стягнення половини заробітку.

Посилаючись на вказане вище, ОСОБА_1 просив суд визнати судовий наказ № 757/33358/18-ц, виданий Печерським районним судом міста Києва

12 жовтня 2018 року, за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, в частині стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 16 липня 2024 року

(у складі судді Соколова О. М.) заяву ОСОБА_1 задовольнив.

Судовий наказ у справі № 757/33358/18-ц, виданий 12 жовтня 2018 року Печерським районним судом міста Києва в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 липня 2018 року, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визнав таким, що не підлягає виконанню з 25 лютого 2019 року (дата досягнення дитиною ОСОБА_5 повноліття).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що донька боржника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, обов`язок боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини до досягнення донькою повноліття відсутній. Тому наявні правові підстави для визнання судового наказу у справі № 757/33358/18-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва, таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд ухвалою від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185 357 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана адвокаткою не за допомогою підсистеми «Електронний суд» або у письмовому вигляді через засоби поштового зв`язку, а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що заявниця (адвокатка) використала спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством. Тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги на підставі статей 185,

357 ЦПК України. Разом з тим, апеляційний суд роз`яснив заявниці, що вона (як адвокат, яка повинна зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системів обов`язковому порядку) не позбавлена права на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у встановлений законом спосіб (шляхом формування документа у системі «Електронний суд» або у паперовій формі (засобами поштового зв`язку)).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій 12 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд», ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокатка Кухаренко О. В., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що представниця ОСОБА_2 - адвокатка Кухаренко О. В. звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, яка підписана електронним цифровим підписом, шляхом направлення її на офіційну електронну пошту суду (inbox@kia.court.ua), у зв`язку із технічними проблемами у роботі підсистеми «Електронний суд». Неможливість подання апеляційної скарги за допомогою підсистеми «Електронний суд» зумовлена проблемами у роботі системи та неможливістю приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення», про що адвокатка зазначала у супровідному листі до апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції не перевірив вказані обставини, зокрема те, чи справді поданню апеляційної скарги через систему «Електронний суд» перешкодили технічні проблеми, та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року про повернення апеляційної скарги

ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва

від 16 липня 2024 року.

Суди встановили, що Печерський районний суд судовим наказом

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу № 757/33358/18-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва від 12 жовтня 2018 року, за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, в частині стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не підлягає виконанню

(а. с. 1-4).

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 16 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 задовольнив.

13 серпня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокатка Кухаренко О. В., подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду (inbox@kia.court.ua) (а. с. 67-77). До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частини перша, третя статті 406 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року

№ 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року

№ 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Апеляційний суд установив, що апеляційна скарга в цій справі надіслана представником ОСОБА_2 - адвокаткою Кухаренко О. В. на офіційну електронну адресу суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі адвокатка Кухаренко О. В. вказала про наявність в неї електронного кабінету ЄСІТС.

До апеляційної скарги додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження

№ 14-48цс22) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду».

Отже, адвокатка Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , могла подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

У справі, що переглядається, адвокатка Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, яка підписана електронним цифровим підписом, шляхом направлення її на офіційну електронну пошту Київського апеляційного суду (inbox@kia.court.ua). Неможливість подання апеляційної скарги за допомогою підсистеми «Електронний суд» обґрунтувала технічними проблемами у роботі підсистеми та неможливістю приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення», про що адвокатка зазначала у супровідному листі до апеляційного суду.

Отже, надіславши апеляційну скаргу електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокатка Кухаренко О. В., яка діє в інтересах

ОСОБА_2 , використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Встановивши, що апеляційна скарга подана адвокаткою Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до апеляційного суду в електронному вигляді шляхом направлення на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду, а не шляхом формування документа у системі «Електронний суд» чи у письмовому вигляді через засоби поштового зв`язку, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз`яснив заявниці, що вона, як адвокат, не позбавлена права звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом спосіб (шляхом формування документа у системі «Електронний суд» або у паперовій формі (засобами поштового зв`язку)).

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги про те, що неможливість подання апеляційної скарги за допомогою підсистеми «Електронний суд» зумовлена технічними проблемами у роботі системи колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

З посиланням на практику Європейського суду з прав людини адвокатка Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , зазначила, що право на доступ до суду має бути ефективним, тому заявниця скористалася альтернативним шляхом скерування апеляційної скарги через офіційну електронну адресу апеляційного суду, підписавши її електронним цифровим підписом.

Однак варто зауважити, що альтернативою зверненню з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником.

Що стосується наявності технічних проблем підсистеми «Електронний Суд», що завадило заявниці звернутися до апеляційного суду зі скаргою, Верховний Суд зазначає, що істинність твердження про технічні проблеми підсистеми «Електронний Суд» має бути доведена суду доказами відповідно до

частини першої статті 76 ЦПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 77-79 ЦПК України щодо достовірності, належності і допустимості.

Жодних доказів несправності системи Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми, а також жодних звернень до адміністратора - Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо наявності технічних проблем у роботі підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи адвокатка

Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до суду апеляційної інстанції не надала та матеріали справи не містять.

Лише усні посилання на технічні проблеми у підсистемі «Електронний суд», за відсутності будь-яких доказів, не є підставою для подання апеляційної скарги електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису адвокатки Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , оскільки подання електронного документа на офіційну електронну адресу суду з накладенням електронного підпису без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не допускається для адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, осіб.

Адвокатка Кухаренко О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , не надала належних та допустимих доказів, що мали місце технічні проблеми у роботі підсистеми «Електронний Суд», у зв`язку з чим Верховний Суд відхиляє ці доводи.

З огляду на викладене вище доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року).

На думку судової колегії судове рішення є достатньо мотивованим.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вказаного вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокатка Кухаренко Ольга Володимирівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк