ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа №757/37460/17-а
адміністративне провадження № К/9901/63546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (колегія у складі суддів Епель О.В., Кузьменка В.В., Сорочка Є.О.)
у справі № 757/37460/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України
про зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач-2), в якому просив зобов`язати відповідачів призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до постанови КМ України від 21.10.2015 №850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 14.07.2016.
2. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.02.2018 позов задоволено:
- визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції у м. Києві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
- зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 14.07.2016.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 постанову Печерського районного суду міста Києва від 21.02.2018 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні;
- у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
4. 09.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01.09.1994 по 06.11.2015 позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ.
7. 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Національної поліції України. 01.02.2016 його звільнено зі служби через хворобу.
8. На підставі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та свідоцтва про хворобу позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, пов`язана із захворюванням внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ.
9. У липні 2016 року та у червні 2017 року позивач звертався до Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявами (рапортом), в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови № 850 від 21.10.2015, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
10. Листом від 07.07.2017 № С-310/125/30/01-2017 Головне управління Національної поліції у м. Києві повідомило позивача про те, що до Закону України «Про Національну поліцію» не внесено зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які захворювання, поранення або травму отримали під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення цієї допомоги немає правових підстав.
11. Вважаючи протиправною відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, яке здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», а саме згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію».
Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції» від 21.10.2015 № 850, яка була чинною на день виникнення у нього права на отримання одноразової грошової допомоги.
13. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
14. Відповідач-2 у запереченнях зазначив про те, що поліцейські, які проходили службу в органах внутрішніх справ і з 07.11.2015 були прийняті на службу в органи Національної поліції України, за наявності підтверджуючих медичних документів, у зв`язку із втратою працездатності та/або встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, мають право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, яка передбачена ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Зазначеним Порядком встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.
Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі № 554/155/17, дійшов висновку, що оскільки останнім місцем служби позивача було ГУ НП в м. Києві, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4.
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
18. Скаржник зазначає про те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850 та обставини того, що він після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, оскільки причиною інвалідності є захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Підтвердженням цих доводів є зміст абзацу 3 пункту 15 Розділу ХІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» за яким право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
19. Посилається позивач також на те, що на нього не розповсюджуються положення ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», так як необхідною умовою для отримання поліцейським допомоги, зазначеної у цій статті, є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ.
20. Крім того, звертає увагу на те, що апеляційну скаргу відповідачем було подано на рішення, яке набрало законної сили, а тому суд апеляційної інстанції протиправно її розглянув.
21. Відповідач-1 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
23. У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4, а не згідно Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850.
24. У законодавстві була прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, оскільки не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів.
25. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.02.2019 у справі №822/764/18, відступила від правового висновку, висловленого у постанові від 13.02.2018 у справі № 806/845/16 (провадження №К/9901/10764/18), згідно якого особа, яка проходила службу в поліції у разі встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби в органах внутрішніх справ, та сформувала наступний правовий висновок:
«Поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.»
26. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається та який спростовує доводи скаржника.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.01.2016 на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу), а тому на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком №4.
28. Безпідставними є доводи скаржника про те, що відповідач оскаржив до суду апеляційної інстанції рішення, яке набрало законної сили, оскільки згідно положень КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 255 КАС України).
29. Відповідач скористався правом на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновлено йому такий строк та за наслідками апеляційного перегляду прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог, яка набрала законної сили з дати її прийняття.
30. За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
31. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. Судові витрати розподілу не підлягають так як позивач є інвалідом ІІ групи.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 757/37460/17-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб