ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 757/48987/18-а

адміністративне провадження № К/9901/2018/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Бортницька В.В. )

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (головуючий суддя - Губська О.А., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.)

у справі №757/48987/18-а

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського 1 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гавронського Олександра Сергійовича, Департаменту патрульної поліції,

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , скаржник) звернувся до Печерського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до поліцейського 1 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гавронського Олександра Сергійовича (далі - відповідач 1, Гавронський О.С.), Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 2, ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №672953 від 28.08.2018.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гавронського Олександра Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій зазначили, що поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення йому пропущеного строку, є його звернення із заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №672953 від 28.08.2018 до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві в адміністративному порядку. Суди зазначили, що зазначена позивачем обставина носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення. Суди звернули увагу на те, що зі скаргою до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві позивач звернувся 29 серпня 2018 року, а з адміністративним позовом лише 05 жовтня 2018 року. Посилання позивача на ч.4 ст.122 КАС України, відповідно до якої якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала необґрунтованими та безпідставними, оскільки, в даному випадку звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Також, безпідставними суд апеляційної інстанції визнав посилання апелянта на те, що в самому рішенні т.в.о. начальника УПП в м. Києві щодо залишення постанови по справі про адміністративне порушення без змін, а скарги без задоволення, вказано про можливість оскарження вказаного рішення у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян», а саме до суду в термін, передбачений законодавством України, з огляду на те, що зазначена вказівка у рішення стосується порядку оскарження саме цього рішення, а не постанови по справі про адміністративне порушення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

15 січня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ним було застосовано процедуру досудового вирішення спору шляхом оскарження постанови до вищестоячого органу - начальника КПП у м.Києві, що виключило можливість звернення до суду із позовом у десятиденний строк з дня вручення постанови. Ці підстави пропуску строку, на думку скаржника, є поважними, а відтак, строки підлягають поновленню. Вказане також підтверджується приписами частини 4 статті 122 КАС України. Окрім того, скаржник стверджує, що пропуск десятиденного строку не є суб`єктивною причиною, оскільки позивач не мав можливості впливу на т.в.о.начальника УПП в м.Києві щодо прискорення винесення ним рішення по суті скарги. Саме невчасне вирішення питання даною посадовою особою спричинило пропуск позивачем строків звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

Відповідачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Пункт 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП): Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Стаття 289 КУпАП: Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд (далі - Суд) виходить з того, що за приписами частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.08.2018 поліцейським 1 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Гавронським Олександром Сергійовичем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №672953, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Адміністративний позов подано позивачем до суду 05 жовтня 2015 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Печерського районного суду м. Києва, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення йому пропущеного строку, є його звернення 29.08.2018 із заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №672953 від 28.08.2018 до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві в адміністративному порядку.

Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення тримісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом.

Аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №522/14986/19.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349-356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 757/48987/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова