Постанова

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа 757/50386/18

провадження № 61-11223св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової В. А., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Ільєва Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г.,

Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) про захист прав споживачів та стягнення збитків.

Позовну заяву мотивував тим, що 19 вересня 2016 року між ним та ФОП ОСОБА_2 укладений договір № 30, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 прийняла на себе виконання робіт з розробки проекту «Розумного будинку» для квартири АДРЕСА_1 .

07 листопада 2016 року між ним та ФОП ОСОБА_3 укладений договір № 62, за умовами якого ФОП ОСОБА_3 прийняв на себе зобов`язання з виконання робіт з електро- та слаботочних мереж у будинку позивача.

Позивач вказував, що на виконання умов договору від 07 листопада 2016 року № 62 він сплатив кошти у загальному розмірі 679 432,00 грн.

Однак, відповідачі належним чином не виконали свої зобов`язання щодо своєчасного та якісного виконання робіт за договорами, а саме: ФОП ОСОБА_2 виготовила неякісний робочий проект № 20.09.2016-АК, ФОП ОСОБА_3 під час виконання робіт не тільки не повідомив замовника про те, що виконання робіт за проектом загрожує якості або придатності результату роботи, але і виконав роботи у порушення вимог і норм Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕЕС) та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПБЕЕС) із застосуванням під час робіт кабелю ПВС та матеріалів, що не відповідають маркуванню.

Факт неякісного виконання робіт підтверджується технічним звітом від 05 січня 2018 року № ЕТЛ 01-18/2, висновком додаткового будівельно-технічного експертного дослідження від 08 серпня 2018 року

№ ED-1702-1-1085.18.

Позивач зазначав, що вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення та подальшим відновленням квартири до існуючого технічного стану складає 839 128,00 грн.

Позивач вказував, що з урахуванням виявлених недоліків у проведених роботах за договором №62 та договором № 30 йому завдано збитки у розмірі 839 128,00 грн.

ОСОБА_1 просив суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 безоплатно переробити робочий проект № 20.09.2016-АК, який би відповідав підпункту 2.1.1 договору

від 19 вересня 2016 року № 30 протягом семи днів з моменту ухвалення рішення, що набрало законної сили; безоплатно перероблений робочий проект № 20.9.2016-АК направити за адресою: АДРЕСА_2 , у семиденний строк;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_1 збитки у сумі 884 046,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не в повній мірі довів обставини справи, на які він посилається. Суд погоджується з позицією, зазначеною відповідачем ФОП ОСОБА_2 про те, що факт укладання 07 листопада 2016 року договору № 62 та проведення передоплати у розмірі 100 % суми від вартості матеріалів відповідно до наданого робочого проекту № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт з оснащення житла системою керування освітленням та автоматизації» ФОП ОСОБА_2 є підтвердженням факту прийняття робіт за договором від 19 серпня 2016 року № 30, оскільки договори від 19 серпня 2016 року № 30 та від 07 листопада 2016 року № 62 є пов`язаними між собою, тому що саме за розробленим робочим проектом ФОП ОСОБА_2 визначалися матеріали необхідні для виконання робіт та виконувалися роботи за договором від 07 листопада 2016 року № 62.

Окрім того, відповідно до договору від 07 листопада 2016 року № 62, наявний перелік матеріалів, які відповідають цьому договору, тому позивач був обізнаний про матеріали, які мали використовувати відповідачі.

Таким чином, укладаючи ці договори, позивач прийняв умови договору, а сплативши за послуги, засвідчив його належне виконання, що підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року та постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 757/75106/17-ц.

Крім того, з матеріалів справи не встановлено, які обставини при використанні «Розумного Будинку» зумовили позивача звернутися до експертів щодо проведення експертиз. Тобто позивач не зазначив про те, чи ця система перестала працювати, чи в ній наявні збої або вона взагалі не працює. Окрім того, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок понесених збитків, оскільки бездіяльність позивача в певній мірі призвела до його додаткових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що факт укладання договору від 07 листопада 2016 року № 62 та проведення передплати у розмірі 100 % суми від вартості матеріалів відповідно до наданого робочого проекту № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації» підтверджує прийняття ОСОБА_1 робіт за договором від 19 вересня 2016 року № 30. Наявність істотних недоліків у проведених відповідачами роботах не підтверджена. Позивач не надав доказів несправного стану системи «Розумний будинок», а матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили невідповідність кабелів ПВС характеристикам і нормам ДСТУ, ПУЕ. Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2 від 05 січня 2018 року містить посилання на те, що використання кабелю ПВС не передбачено у якості елементів електророзподільної мережі житлових приміщень. Утім без зазначення конкретних норм, які встановлюють неможливість використання кабелю ПВС у житлових приміщеннях, суд апеляційної інстанції вважав зазначений звіт неналежним доказом.

Крім того, суд апеляційної інстанції, пославшись на положення частини другої статті 651, частини п`ятої статті 653 ЦК України, вказав, що договір від 19 вересня 2016 року № 30 та договір від 07 листопада 2016 року № 62 сторонами не розірвано, що позбавляє позивача права вимагати відшкодування збитків.

Натомість рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору, та встановлено, що уклавши 07 листопада 2016 року договір № 62, позивач прийняв роботи за договором № 30, а ФОП ОСОБА_2 не порушила строк розробки та передачі проекту «Розумний будинок».

При цьому суд апеляційної інстанції спростував доводи позивача про те, що свої зобов`язання щодо якісного виконання робіт за договором від 19 вересня 2016 року № 30 відповідач не виконав, чим порушив умови цього договору, вказавши, що такі обставини не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, ухвалити судове рішення про задоволення позову.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

08 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

29 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Печерського районного суду міста Києва.

У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник вказує, що у разі виявлення недоліків проектно-кошторисної документації у ході виконання робіт, позивач має право заявити підряднику вимогу про безоплатну переробку проектно-кошторисної документації, а також про відшкодування завданих збитків. Підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожують якості або придатності результату роботи.

Заявник стверджує, що ФОП ОСОБА_3 , маючи відповідну професіональну кваліфікацію в частині виконання замовлених видів робіт, був зобов`язаний поінформувати замовника про неякісне виконання Робочого проекту № 20.09.2016-АК ФОП ОСОБА_2 у частині застосування кабелю ПВС та попередити про те, що дотримання такого проекту може загрожувати якості результату робіт, що не було зроблено останнім. Крім того, заявник вказує, що в матеріалах справи міститься його лист від 04 червня 2018 року, яким він звернувся до ФОП ОСОБА_2 та вимагав протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги, безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію, яка б відповідала підпункту 2.1.1. договору від 19 вересня 2016 року № 30, у тому числі ПТЕЕС та ПБЕЕС. Безоплатно перероблений Робочий проект № 20.09.2016-АК направити на його адресу та відшкодувати завдані збитки у сумі 844 295,00 грн. Однак, у визначений вимогою строк ФОП ОСОБА_2 не направила на його адресу перероблений Робочий Проект № 20.09.2016-АК та не відшкодувала збитків.

Заявник стверджує, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його твердження про неякісне виконання робіт підрядниками.

Посилаючись на положення статей 847 849 891 ЦК України, частину третю статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що у разі наявності порушень умов договору, зокрема недоліків розробленої та складеної ним проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, які, як правило, і виявляються під час або після будівництва та у процесі експлуатації, підрядник несе відповідальність згідно з чинним законодавством і положеннями встановленими у підписаному договорі на проведення проектних та пошукових робіт. Недоліки проекту, виконаного ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору від 19 вересня 2016 року № 30 були виявлені ним уже під час виконання робіт ФОП ОСОБА_3 за договором від 07 листопада 2016 року № 62.

Заявник стверджує, що з урахуванням вимог статті 891 ЦК України, висновок апеляційної інстанції про те, що підписавши договір від 07 листопада 2016 року № 62 та провівши передплату у розмірі 100% суми від вартості матеріалів, згідно з наданим Робочим проектом № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації» він підтвердив прийняття робіт за договором від 19 вересня 2016 року № 30, є безпідставним, оскільки вищевказані обставини не свідчать про якість виконаного проекту ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що апеляційний суд поставив якість виконаних ФОП ОСОБА_2 робіт у залежність від оплати за договором від 07 листопада 2016 року № 62. При цьому не врахував, що факт оплати робіт за договором від 07 листопада 2016 року № 62 не може свідчити про належне виконання договору від 19 вересня 2016 року № 30, оскільки згідно з умовами пункту 2.2.2 договору від 07 листопада 2016 року № 62 замовник (позивач) повинен був здійснити 100% передоплати матеріалів. Таким чином, проведення вищевказаної оплати не може засвідчувати належне (якісне) виконання таких робіт.

Сам факт отримання позивачем Робочого проекту № 20.09.2016-АК, який виконувала ФОП ОСОБА_2 , не свідчить про його якісне та належне виконання, а про його недоліки позивач вправі заявити після його прийняття, протягом всього строку виконання робіт за ним, як передбачено статтею 891 ЦК України.

При цьому порушуючи вимоги статті 847 ЦК України та враховуючи специфіку замовленого проекту та робіт, що виконувалися, ФОП ОСОБА_3 , як підрядник робіт, заздалегідь мав повідомити замовника (позивача) про неякісне виконання проекту у частині використання кабелю ПВС. Натомість, ФОП ОСОБА_3 не тільки не попередив позивача про існування порушення, яке може загрожувати якості робіт або призвести до непридатності використання результату робіт, а і продовжував виконувати роботи за неякісним проектом.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження позовних вимог, а саме невідповідності кабелів ПВС характеристикам і нормам ДСТУ, ПУЕ, заявник стверджує, що належними та допустимими доказами є Технічний звіт № ЕТЛ -1-18/2, який складено ТОВ «Спецмонтажсервіс К», що має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та сертифікат визнання вимірювальних можливостей, що є належним доказом у розумінні статті 77 ЦПК України, та містить інформацію щодо предмета доказування. Цей Технічний звіт містить посилання на стандарти, що порушені ФОП ОСОБА_3 .

Визнаючи доказ (Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2) неналежним лише з підстав того, що в ньому не зазначені конкретні норми, апеляційний суд порушив вимоги статей 2 10 77 263 264 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладені норми законодавства, заявник стверджує, що ФОП ОСОБА_2 під час виконання взятих на себе зобов`язань порушила умови підпункту 2.1.1 договору від 19 вересня 2016 року № 30 та норми статей 526 857 ЦК України, а ФОП ОСОБА_3 порушив умови пункту 2.1.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62 та норми статей 526 839 847 857 ЦК України.

Отже, для проведення ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення (силовий кабель) та заміни усіх кабелів ПВС на кабелі ВВГнг замовник вимушений буде понести додаткові витрати в сумі 839 128,00 грн, що в розумінні статті 22 ЦК України є збитками позивача.

Таким чином, своїми спільними діями відповідачі завдали збитків у загальній сумі 884 046,00грн, з яких: 9 918,00 грн - витрати понесені на отримання Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/2, 35 000,00 грн - витрати понесені на отримання висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 28 березня 2018 року № ЕО-1702-1-970.18 та 839 128,00 грн - вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення (силового кабеля) та усіх кабелів ПВС на кабелі ВВГнг відповідного перерізу із подальшим відновленням квартири до існуючого технічного стану, який був визначений при первинному експертному дослідженні.

Посилаючись на статті 611 614 ЦК України, заявник вказує, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, тобто позивач не повинен доводити вину підрядників.

Заявник вважає, що наведені ним факти і обставини з посиланням на Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2 та висновок додаткового будівельно-технічного експертного дослідження від 08 серпня 2018 року № ЕР-1702-1-1085.18, що містить висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 28 березня 2018 року № ЕИ-1702-1-970.18, доводять протиправність поведінки відповідачів, що призвело до заподіяння йому збитків.

А відповідачами в свою чергу не спростовані ці факти належними і допустимими доказами. А отже, ними не доведено відсутності їх вини у заподіянні збитків позивачу.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження № 61-45595св18), від 09 червня 2021 року у справі № 712/5967/19 (провадження № 61-480св21), від 07 серпня 2019 року у справі № 910/17995/16.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року ФОП ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір № 30, предметом якого є виконання робіт по розробці проекту «Розумного будинку» для квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

07 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладений договір № 62, відповідно до якого, підрядник приймає на себе виконання робіт з електро - та слаботочних мереж квартири, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього в будинку замовника і пункт 1.1 договору.

3гідно з пунктом 1.1. договору від 19 вересня 2016 року № 30 підрядник прийняв на себе обов`язок з виконання робіт з розробки проекту «Розумного Будинку» для квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 19 вересня 2016 року № 30, об`єм та характер робіт визначається дизайн-проектом та технічним завданням, що вказане в додатку 1 до цього договору.

Строки виконання робіт вказані в додатку 1 до цього договору (пункт 1.3 договору від 19 вересня 2016 року № 30).

Додатком 1 до договору від 19 вересня 2016 року № 30 визначено технічне завдання, відповідно до якого слід розробити проект та визначені строки виконання робіт.

Технічним завданням передбачено розробку проекту за наступними позиціями: керування освітленням; керування електроприводами; клімат-контроль; безпека; WI-FI; ТВ; мультирум; SIP телефонія для дому; «Intercom».

Строки виконання робіт наступні: плани керування освітленням до 01 жовтня 2016 року; плани керування електроприводами до 01 жовтня 2016 року; плани Безпека до 01 жовтня 2016 року; плани WI-FI до 01 жовтня 2016 року; плани ТВ до 01 жовтня 2016 року; плани Мультирум до 01 жовтня 2016 року; плани керування розетками до 01 жовтня 2016 року; плани SIP телефонії для дому до 01 жовтня 2016 року; плани «Intercom» до 01 жовтня 2016 року; плани Клімат-Контроль до 01 жовтня 2016 року; плани тепла підлога до 01 жовтня 2016 року; схеми «Розумний Будинок» до 01 листопада 2016 року; однолінійні схеми до 01 листопада 2016 року; заключні креслення до 01 листопада 2016 року.

Пунктом 2.1. договору від 19 вересня 2016 року № 30 передбачено, що підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконати роботи, які є предметом цього договору керуючись будівельними ДСТУ, БНіП, іншими нормами та правилами.

Підрядник, відповідно до пункту 3.1 договору від 19 вересня 2016 року № 30, розпочинає роботи на протязі 1-го робочого дня з моменту отримання оплати, передбаченої пунктом 4.1. цього договору.

Вартість робіт з розробки проекту «Розумний Будинок» становить 53 000,00 грн. (пункт 4.1 договору від 19 вересня 2016 року № 30).

Додатковою угодою № 1 від 07 жовтня 2016 року до договору від 19 вересня 2016 року № 30 до пункту 4.3 внесено зміни, відповідно до яких при укладанні замовником договору на поставку обладнання та запуску в експлуатацію «СРБ» та здійснення робіт з програмування та запуску в експлуатацію «СРБ» в квартирі Замовника з ФОП ОСОБА_3 (Свідоцтво серія НОМЕР_1), сума в розмірі 20 000,00 грн. повертається замовнику.

На виконання умов пункту 4.3 договору від 19 вересня 2016 року № 30 ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 07 жовтня 2016 року уклали договір № 31.

Згідно з пунктом 5.1 договору від 19 вересня 2016 року № 30 замовник сплачує підряднику вартість робіт у розмірі, визначеному пунктом 4.1. цього договору не пізніше 20 вересня 2016 року.

Квитанцією від 20 вересня 2016 року № 2 підтверджено факт виконання замовником обов`язку, визначеного пунктами 5.1-5.2 договору від 19 вересня 2016 року № 30, щодо сплати 20 вересня 2016 року коштів у сумі 53 000,00 грн.

Пунктом 6.1 договору від 19 вересня 2016 року № 30 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Пунктом 1.2 договору від 07 листопада 2016 року № 62, укладеного з ФОП ОСОБА_3 передбачено, що об`єм та характер робіт, що будуть виконуватись підрядником, визначається проектом (додаток 1), встановлюються згідно специфікації (додаток 2).

Роботи здійснюються з сертифікованих матеріалів підрядника. Підрядник зобов`язаний самостійно специфікувати, визначити кількість та асортимент товару (обладнання та матеріалів) робіт та послуг необхідних для поставки матеріалів та виконання робіт (пункт 1.3 договору від 07 листопада 2016 року № 62).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62, підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконувати будівельні роботи, які є предметом цього договору керуючись будівельними нормами та правилами.

Пунктом 2.1.4 договору від 07 листопада 2016 року № 62 встановлено, що підрядник зобов`язаний передати замовнику після завершення документований проект у відповідній формі Комплексу інженерних робіт з оснащення житла системою керування освітленням та автоматизації.

Пунктом 2.2.2 договору від 07 листопада 2016 року № 62 визначено обов`язок замовника провести передоплату 100% суми від вартості матеріалів, які зазначені в проекті, що надається ФОП ОСОБА_4 згідно з умовами договору № 30 від 16 вересня 2016 року, після передачі замовнику.

Оплата робіт, згідно з пунктом 2.2.3 договору від 07 листопада 2016 року № 62 проводиться по факту виконання робіт, які підтверджуються актами прийому-здачі робіт, а саме: акт - 1 Силові мережі та Слаботочні мережі. Прокладка силових, слаботочних кабельних розподільчих коробок, підрозетників; акт - 2 Щит; акт - 3 встановлення фурнітури, світильників тощо.

Згідно з пунктом 2.2.6 договору від 07 листопада 2016 року № 62, після надання підрядником ату здачі-приймання робіт, на протязі 3 (трьох) робочих днів замовник зобов`язаний прийняти виконанні роботи та підписати акт, або в той же термін надати підрядчику письмову мотивовану відмову якщо така є. У разі ненадання мотивованих заперечень, за вказаний термін, акт вважати підписаним.

Пунктом 3.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62 передбачено, що термін виконання робіт за цим договором визначається з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, згідно з проектом та вказаними термінами у додатку 3.

Додатком 3 до договору від 07 листопада 2016 року № 62 передбачено: термін виконання силових мереж та слаботочних мереж. Прокладка силових, слаботочних кабельних мереж, розподільчих коробок, підрозетників до 06 листопада 2017 року згідно з актом 1; термін виконання Щитової до 30 листопада 2017 року згідно з актом 2; термін виконання встановлення фурнітури, світильників тощо 10 робочих днів з моменту завершення загальнобудівельних чистових робіт та наявності матеріалів та обладнання.

Відповідно до пункту 3.2 договору від 07 листопад 2016 року № 62, підрядник розпочинає роботи на протязі 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримання оплати за матеріали.

Пунктом 4.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62 передбачено, що вартість та обсяги будівельних робіт визначаються згідно з проектом (додаток 1) та Специфікацією (додаток 2) до цього договору.

Розрахунок за виконання обсягів робіт здійснюється шляхом проведення оплати суми поетапно, згідно актів здачі-приймання робіт (пункт 4.2 договору від 07 листопада 2016 року № 62).

Замовник, згідно з пунктом 5.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62, після підписання відповідних додатків до цього договору сплачує виконавцю ціну матеріалів, що зазначається в таких додатках.

Пункт 5.2 договору від 07 листопада 2016 року № 62 встановлено, що ціна робіт зазначається в додатках до цього договору. Оплата робіт проводиться частинами по факту виконання певних видів робіт після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, а саме: акт 1 - Силові мережі та Слаботочні мережі. Прокладка силових, слаботочних кабельних мереж. розподільчих коробок, підрозетників тощо; акт 2 - Щит; акт 3 - розетки світильників. Встановлення розеток, вимикачів та інше.

Оплата вартості матеріалів та робіт проводиться замовником шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок виконавця або шляхом внесення їх в касу виконавця, або шляхом передачі грошових коштів за актом прийому-передачі (пункт 5.4 договору від 07 листопада 2016 року № 62).

Пунктом 6.1 договору від 07 листопада 2016 року № 62 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством.

На виконання пунктів 2.2.2, 5.1, 5.4 договору від 07 листопада 2016 року № 62, позивач сплатив кошти, що підтверджується актами прийому-передачі грошових коштів на суму 679 432,00 грн.

Сплачена позивачем сума у розмірі 679 432,00 грн. з яких; 470 707,62 грн - стовідсоткова передоплата за матеріали та обладнання, яка була сплачена в період з 07 листопада 2016 року по 05 травня 2017 року.

Протягом строку дії Договору від 07 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_3 фактично проведено частину робіт з монтажу електричних та слаботочних мереж, однак роботи проводилися дуже кволо та з матеріалів, що не були узгоджені із позивачем, оскільки на момент виведення робіт, Специфікація, що є додатком 2 до договору, не була узгоджена із змовником. Проект, що повинен був бути додатком 1 до договору, також не був переданий вчасно позивачу.

23 листопада 2017 ОСОБА_1 направив підряднику ФОП ОСОБА_3 вимогу щодо виконання зобов`язань у натурі або повернення безпідставно отриманих грошових коштів за договором від 07 листопада 2016 року № 62.

06 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_3 направив ОСОБА_1 акт № 01 здачі-приймання поставки матеріалів та виконання робіт із силових та слаботочних мереж згідно з додатком 2 на загальну суму 456 292,00грн, з яких: 249 230,00 грн - матеріали та обладнання, 239 893,00 грн -монтажні роботи.

Цей акт ФОП ОСОБА_3 направив поштою 11 листопада 2017 року, а ОСОБА_1 отримав 20 грудня 2017 року.

Позивач 01 грудня 2017 року направив лист про розірвання договору від 07 листопада 2016 року № 62 на підставі пункту 9.2 цього договору, яким визначено, що у разі порушення однією із сторін своїх зобов`язань за цим договором, інша сторона має право ініціювати розторгнення цього договору, повідомивши про це іншу сторону не менше ніж за сім днів до планового розторгнення.

Акт № 02 здачі-приймання поставки матеріалів та виконання робіт щитового обладнання, згідно з додатком № 2 (розділ щитового обладнання) до договору від 07 листопада 2016 року на загальну суму 223 140,00грн, з яких: 189 022,00 грн - поставка обладнання та матеріалів, 45 230,00 грн - виконання монтажних робіт, складений 08 грудня 2017 року.

Акт направлений підрядником з листом від 21 грудня 2017 року № 2112-1.

Листом від 21 листопада 2017 року № 2112-1 ФОП ОСОБА_3 підтверджено, що ним виконувалися роботи у відповідності до договору від 07 листопада 2016 року № 62 з урахуванням додатку № 1, а саме проекту, який був виконаний ФОП ОСОБА_5 , за договором від 16 вересня 2016 року № 30 і який отримав позивач 29 січня 2018 року.

Листом від 21 грудня 2017 року № 1, який був направлений ОСОБА_1 разом із проектом, ФОП ОСОБА_5 зазначає про спільність виконання робіт між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 .

Позивач не прийняв виконані роботи підрядником та не підписав акти здачі-приймання поставки матеріалів та виконання робіт.

З метою перевірки належного виконання зобов`язань підрядника за договором від 07 листопада 2016 року № 62 стосовно якісного виконання будівельних робіт з дотриманням будівельних норм та правил, ОСОБА_1 залучив спеціалістів Товариства з обмежено. Відповідальністю «Спецмонтажсервіс К» (далі - ТОВ «Спецмонтажсервіс К»), яке має наступні документи: діючу ліцензію Державної архітектурно- будівельної інспекції України від 29 червня 2017 року № 27-Л за переліком видів робіт згідно з додатком, сертифікат визнання вимірювальних можливостей від 28 жовтня 2016 року № ПТ-196/16, виданий Державним підприємством «Укрметртестстандарт».

Перелік вимірювальних можливостей додається до Сертифікату, копії Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 30 листопада 2017 року № 25-01/2354, від 01 грудня 2017 року № 25-01/2352, від 05 грудня 2017 року № 25-01/2351, від 30 листопада 2017 року № 25-01/2353.

ТОВ «Спецмонтажсервіс К» 05 січня 2018 року підготувало Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2 з перевірки технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, ліній - електропередачі сумісно з електровимірювальними та випробувальними роботами згідно вимог: норм ПТЕЕС та ПБЕЕС.

У Технічному висновку (складова частина Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/2) зазначено, що частина освітлювальної мережі та мережі інших споживачів виконана проводом ПВС, «використання якого не передбачено у якості елементів електророзподільної мережі житлових приміщень (пункт 1). Переріз провідників кабелів ВВГ-П нгд 3x1,5 мм2, ВВГ-П-нгд 3x2,5 мм2, ВВГ 2TJ:5x4мм2, ВВГ нгд 5x6мм2, ВВГ нгд 5x10мм2, ВВГ нгд 5x16мм2, ПВС 3x1,5 мм2, ПВС 5x2,5 юг. не відповідає маркуванню (пункт 2).

Відповідно до Висновку випробувань та перевірки технічного стану електрообладнання та електротехнічних мереж у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , який є складовою частиною Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/20, встановлено наступне: виміряний опір петлі фаза-нуль відповідає вимогам і нормам ПТЕЕС та ПБЕЕС та забезпечує виникнення струму короткого замкнення, достатнього для спрацювання встановлених апаратів захисту, за винятком пунктів 1 ...3 протоколу виміру.

У протоколі перевірки повного опору петлі фаза-нуль, який є складовою Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/2-1, зазначено що в лініях розеток не забезпечений опір петлі фаза-нуль та не відповідає вимогам ПТЕЕС та ПБЕЕС; виміряний опір ізоляції електропроводки силових та освітлювальних мереж а також живлення кабельних ліній відповідає нормам і вимогам ПТЕЕС та ПБЕЕС; частина освітлювальної мережі інших споживачів виконана кабелем ПВС, який не призначений для цієї мети та не передбачений для житлових приміщень.

У зв`язку з виявленням недоліків, викладених у Технічному звіті № ЕТЛ 01-18/20, позивач ініціював проведення будівельно-технічного дослідження.

На підставі висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 28 березня 2018 року №ЕD-1702-1-970.18, складеного судовим експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Кріві К. В. на замовлення представника позивача, щодо визначення вартості ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення (силового кабеля) із подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного стану, вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення силовий кабель), який позначений на планах робочих креслень «Робочий проект № 20.09.2016- АК Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації. Квартира, за адресою: м. Київ ЖК «Новопечерські липки», буд. 11 кв. 134 червоним кольором, у квартирі АДРЕСА_1 з подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного стану, станом на момент проведення дослідження (з урахуванням вартості матеріалів) складає 844 295,00 грн.

08 серпня 2018 року, на підставі заяви представника позивача судовим експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Кріві К. К. проведено додаткове будівельно-технічне експертне дослідження щодо визначення вартості ремонтно-будівельних робіт станом на момент проведення первинного експертного дослідження із заміни кабелів живлення (силовий кабель), які позначені червоним кольором на планах робочих креслень «Робочого проекту № 20.09.2016-АК. Комплекс інженерних робіт з оснащення житла системою керування освітленням та автоматизації. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 із подальшим відновленням указаної квартири до існуючого технічного стану, який був визначений при первинному експертному дослідженні, при цьому усі кабелі ПВС замінити на кабелі ВВЕнг відповідного перерізу.

На підставі висновку додаткового будівельно-технічного експертного дослідження від 08 серпня 2018 року № ЕD -1702-1-1085.18 вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення (силовий кабель), які позначені червоним кольором на планах робочих креслень «Робочого проекту № 20.09.2016-АК. Комплекс інженерних робіт з оснащення житла схемою керування освітленням та автоматизації. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 із подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного стану, який був визначений при первинному експертному дослідженні, при цьому усі кабелі ПВС замінити на кабелі ВВЕнг відповідного перерізу, станом на момент проведення експертного дослідження, складає 839 128,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями частин першої та третьої статті 857 ЦК України підтверджено обов`язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із частинами першою та третьою статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення містяться і в частинах першій-п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою, зокрема, передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог посилався на Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2, складений ТОВ «Спецмонтажсервіс К» 05 січня 2018 року, який містить посилання на те, що використання кабелю ПВС не передбачено у якості елементів електророзподільної мережі житлових приміщень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що істотних недоліків у проведених відповідачами роботах не підтверджено, позивачем не надано доказів несправності системи «Розумний будинок», а матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили невідповідність кабелів ПВС характеристикам і нормам ДСТУ, ПУЕ. При цьому Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2, складений ТОВ «Спецмонтажсервіс К» 05 січня 2018 року, який містить посилання на те, що використання кабелю ПВС не передбачено у якості елементів електророзподільної мережі житлових приміщень суди попередніх інстанцій визнали неналежним доказом, оскільки він не містить зазначення конкретних норм, які встановлюють неможливість використання кабелю ПВС у житлових приміщеннях.

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що факт укладання договору від 07 листопада 2016 року № 62 та проведення передплати у розмірі 100 % суми від вартості матеріалів, відповідно до наданого робочого проекту № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації», підтверджує прийняття ОСОБА_1 робіт з розробки проекту «Розумного будинку» за договором від 19 вересня 2016 року № 30, та підтверджує його згоду з умовами договору від 07 листопада 2016 року № 62.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в тій частині, що надані позивачем докази щодо наявності істотних недоліків проведених відповідачами роботах, не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 77-78 ЦПК України, тому відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої законом.

Доводи касаційної скарги, в цій частині, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не є обов`язком касаційного суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений можливості скористатися своїм правом, наданим йому положеннями статей 12, 84, частини третьої статті 103 ЦПК України, під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги щодо порушення ФОП ОСОБА_2 під час виконання взятих на себе зобов`язань положень статей 526 857 891 ЦК України, а ФОП ОСОБА_3 - статей 526 839 847 857 ЦК України, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами наявність істотних недоліків у проведених відповідачами роботах, тому відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої законом.

Одним із правових наслідків невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених ЦК України, є розірвання договору однією стороною у зв`язку з істотним порушенням договору другою стороною на підставі рішення суду (частина друга статті 651 ЦК України). При цьому істотність порушення договору полягає у завданні конкретної шкоди однією із сторін договору, що призводить до позбавлення другої сторони отримати бажаний результат, очікуваний нею при укладенні договору.

Вимог про розірвання укладеного договору від 19 вересня 2016 року № 30 та від 07 жовтня 2016 року № 62 в даній справі позивач не заявляв. Крім того, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору з підстав порушення строку розробки та передачі проекту «Розумний будинок».

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для застосування правових наслідків розірвання договору, передбачених частиною п`ятою статті 653 ЦК України, у вигляді відшкодування збитків, завданих таким розірванням.

Щодо доводів касаційної скарги про необхідність застосування положень статей 614 883 ЦК України, колегія суддів зазначає, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. Однак матеріали справи не містять доказів наявності істотних недоліків у проведених відповідачами роботах.

Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду

від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження

№ 61-45595св18), від 09 червня 2021 року у справі № 712/5967/19 (провадження № 61-480св21), № 712/5967/19 (провадження № 61-480св21), від 07 серпня 2019 року у справі № 910/17995/16, не спростовують висновків, зроблених судами попередніх інстанцій.

Так, посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 910/17995/16, заявник вказував щодо необхідності дотримання вимог ДБН та державних стандартів під час виконання договору підряду, оскільки останніми передбачено правила та стандарти виконання робіт, а не окремі заборони. Однак, у цій постанові Верховний Суд вказав, що, врахувавши на підставі експертних висновків, що наявність/відсутність недоліків, причини їх виникнення, факт неякісного виконання робіт можливо встановити лише за результатами проведення експертизи, суди дійшли правильного висновку, що позивачем доведено факт неякісного виконання відповідачем робіт за договором від 07 жовтня 2013 року, яке відбулось внаслідок протиправної поведінки відповідача та з його вини, оскільки відповідач зобов`язаний був дотримуватись вимог ДБН та державних стандартів, однак допустив порушення вказаних приписів, яке полягає, крім іншого, у недотриманні вимог нормативних документів при монтажі та виготовленні метало-пластикових конструкцій з профілю ПВХ.

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, позивач надав технічне дослідження, у якому вказані допущені порушення, однак не вказано, яких вимог ДБН та державних стандартів відповідачі не дотримались під час виготовлення робіт з розробки проекту «Розумний будинок» та робіт з електро- та слаботочних мереж. Отже, висновки зроблені Верховним Судом у справі № 910/17995/16 не спростовують висновків, до яких дійшли суди попередніх інстанцій у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги аналогічні викладеним в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, переважно зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк