ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/51921/20-ц
провадження № 61-15320св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «УБКІ») про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію, яка міститься в кредитній історії на ім?я ОСОБА_1 , зокрема, інформацію щодо наявного фінансового зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк». Зобов`язано ТОВ «УБКІ» вилучити з усіх баз даних ТОВ «УБКІ» недостовірну інформацію щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк», яка міститься у кредитній історії на ім?я ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «УБКІ» на користь ОСОБА_1 по 2 102,00 грн судового збору з кожного.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з відповідачів понесені ним витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 40 000,00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн. Стягнуто з ТОВ «УБКІ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу 7 500,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява позивача про розподіл судових витрат обґрунтована,докази понесених ним витрат на правничу допомогу подані з дотриманням вимог частини четвертої статті 141 ЦПК України.
Разом з тим, враховуючи критерії розумності, реальності та співмірності, а також заперечення відповідача, наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 30 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 15 000,00 грн (тобто по 7 500,00 грн з кожного).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У жовтні 2023 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «УБКІ» подали до Верховного Суду касаційні скарги, у якій просять скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Підставами касаційного оскарження зазначають неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, від 05 лютого 2019 року в справі № 906/194/18, від 04 червня 2019 року в справі № 9901/350/18, від 12 вересня 2019 року в справі № 9901/350/18, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18, від 26 травня 2020 року в справі № 908/299/18, від 30 вересня 2020 року в справі № 379/1418/18, від 09 жовтня 2020 року в справі № 509/5043/17, від 23 листопада 2020 року в справі № 638/7748/18, від 08 червня 2021 року в справі № 550/936/18, від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Не врахував, що позивач не надав жодного документа на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу. Не обґрунтував належним чином свій висновок про часткове задоволення заяви позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкриті касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 лютого 2024 року справа № 757/51921/20-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі, витрат на правничу допомогу.
Також до закінчення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, 27 липня 2023 року, ОСОБА_1 подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з відповідачів, зокрема, витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 40 000,00 грн. До заяви додані договір про надання правничої допомоги від 27 січня 2021 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 14 липня 2023 року.
02 серпня 2023 року апеляційний суд розглянув справу.
ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року не вирішено питання про відшкодування йому витрат на правничу допомогу.
Установивши, що заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення подані позивачем з дотриманням вимог статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на правничу допомогу визначений судом з урахуванням складності цієї справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, заперечень відповідача, а також з дотриманням критерію розумності розміру понесених стороною витрат й доводи касаційних скарг цього не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Висновки суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційні скарги залишені без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» залишити без задоволення.
Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко