Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/69759/17-ц
провадження № 61-18621св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство
з обмеженою відповідальністю «Кришталевий світ», Компанія «Мерінгтон Інвестментс Лімітед»,
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 23 лютого 2021 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталевий світ» (далі - ТОВ «Кришталевий світ»), Компанії «Мерінгтон Інвестментс Лімітед», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 26 червня 1992 року вона та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 05 травня 2000 року проведена державна реєстрація створення Спільного українсько-англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтова група» (далі - СП ТОВ «Західна нафтова група») (код ЄДРПОУ 30887609).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісус» (далі - ТОВ «Вісус») (після зміни назви - ТОВ «Кришталевий світ») створене 24 жовтня 2007 року шляхом виділу на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів № 64 про реорганізацію Спільного українсько-англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтова група»
та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 29 лютого 2008 року.
ОСОБА_2 був учасником відповідних товариств з моменту їх створення.
Набуття ним права власності на частку у статутному капіталі як СП «Західна нафтова група», так і ТОВ «Вісус» відбулося за час його перебування у шлюбі
із позивачем.
05 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, за яким ОСОБА_2 передав частку участі у ТОВ «Вісус». Вказаний договір укладено без отримання письмової згоди позивача як другого з подружжя.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства
з обмеженою відповідальністю «Вісус» (далі - ТОВ «Вісус») від 05 березня
2008 року, укладений між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_3
як покупцем, стосовно частки у статутному капіталі ТОВ «Вісус» у розмірі 99 % від загального розміру статутного капіталу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року, позов залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,
що розпорядження учасником ТОВ «Вісус» ОСОБА_2 своєю часткою
у статутному капіталі шляхом укладення договору купівлі-продажу
не потребувало згоди його дружини - позивача ОСОБА_1 , оскільки така частка не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю,
що презюмується, презумпція поширення правового режиму спільного сумісного майна на об`єкт цивільних прав - частку участі в розмірі 99 % статутного капіталу ТОВ «Вісус» за оспорюваним правочином спростована не була.
Крім того, судом застосовано норму права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 28 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі
№ 6-3058цс16.
Доводи інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначала, що касаційна скарга
є необґрунтованою та безпідставною.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/69759/17-ц, витребувано її з Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року справу № 757/69759/17-ц призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 26 червня 1992 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
05 травня 2000 року проведено державну реєстрацію створення СП ТОВ «Західна нафтова група».
24 жовтня 2007 року учасниками ТОВ «Вісус» прийнято рішення про виділ частини активів із СП ТОВ «Західна нафтова група» та створення на її основі
ТОВ «Вісус», яке у подальшому було перейменоване у ТОВ «Кришталевий світ».
ОСОБА_2 був учасником відповідних товариств з моменту їх створення.
Згідно з протоколом від № 64 СП ТОВ «Західна нафтова група» ОСОБА_2 належало 99 %, а ОСОБА_5 - 1 % статутного капіталу товариства.
05 березня 2008 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є право власності, що включає володіння, користування та розпорядження часткою
у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Вісус» у розмірі, що становить 99 % статутного (складеного) капіталу, що належить продавцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Вісус» на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору, частка у розмірі 99 % становить
у грошовому виразі 50 985,00 грн.
05 березня 2008 року рішення про відчуження частки у статутному капіталі
та зміну учасників погоджено на загальних зборах.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір
та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних
та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Натомість відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають
у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) вказала, що справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, які стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих
на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства (пункт 37).
Посилання позивача на невідповідність оспорюваного правочину нормам статей 60 61 65 СК України не свідчить про його укладення в сімейних правовідносинах. Норми зазначених статей регулюють відносини реалізації подружжям права спільної сумісної власності, яке передбачене статтями 368-372 ЦК України. Право власності не належить до сімейних прав, а суб`єктами права власності можуть бути фізичні особи, у тому числі ті, які не перебувають
у сімейних правовідносинах, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо.
Справа в спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20) (пункт 8.4).
Суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували та розглянули справу із порушенням предметної юрисдикції, що є підставою для скасування судових рішень та постановлення ухвали про закриття провадження у справі,
у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також
у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду
в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.
З огляду на те що цю справу суди першої та апеляційної інстанцій розглянули
з порушенням правил юрисдикції, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі
№ 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду
в порядку різного судочинства».
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені рішення слід скасувати
та закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 255 256 400 403 414 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року
та постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталевий світ», Компанії «Мерінгтон Інвестментс Лімітед», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним закрити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено
до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення вона може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун