ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 758/27/21
провадження № 61-13228св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Київська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович,
третя особа - Гаражний автокооператив «Вікторія»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», Київської міської ради, ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В., Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» (далі - ТОВ «КУРСОР-АВТО»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. та з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2019 року № 48514896 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906757880000, за ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 січня 2020 року № 50725410 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906757880000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»;
зобов`язати ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18, 6 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
На обґрунтування позову зазначала, що 04 вересня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. прийняла рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 . 20 січня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. прийняв рішення про державну реєстрацію право власності на вищезазначений об`єкт нерухомості за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва жодних рішень щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки під будівництво гаража ані ОСОБА_1 , ані ТОВ «КУРСОР-АВТО» не приймала, отже ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.
Перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , гаражний автокооператив «Вікторія» будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів), не видавав та не реєстрував. Отже, в діях відповідачів наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, Київська міська рада просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що у справі встановлений факт вжиття заходів, спрямованих на оформлення спірної земельної ділянки площею 1, 4548 га на АДРЕСА_1 за гаражним автокооперативом «Вікторія», тому відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення з боку члена кооперативу, а відтак бути підставою для застосування щодо нього приписів статті 212 ЗК України. В матеріалах справи відсутні відомості про порушення прав третіх осіб внаслідок будівництва спірного гаража. Оскільки гаражним автокооперативом «Вікторія» ініційована процедура відведення вказаної земельної ділянки, про що свідчать рішення Київської міської ради №342/9830 від 23 жовтня 2013 року, враховуючи відсутність остаточного рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні зазначеної земельної ділянки кооперативу, відсутні підстави вважати, що Київська міська рада заперечувала проти здійснення будівництва.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2019 року № 48514896 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906757880000, за ОСОБА_1 , та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2019 року № 48514896 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, а саме, на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906757880000, за ОСОБА_1 .
Скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року та закрито провадження в справі в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 січня 2020 року № 50725410 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1906757880000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»; зобов`язання ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18, 6 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 порушує право власності територіальної громади м. Києва на земельну ділянку, на якій він розташований.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. не перевірила наявність у гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій розташований гараж.
Рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» не є рішенням про передачу земельної ділянки у користування чи у власність гаражному автокооперативу.
Вимоги Київської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО», зобов`язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, з урахуванням суб`єктного складу спірних правовідносин підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У грудні 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині задоволеної позовної вимоги та залишити в цій частині в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц, від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16, від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 372/15/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року в справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також вказувала на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Їй як державному реєстратору були надані усі необхідні документи для проведення державної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127.
Відмова приватного нотаріуса у вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії за умови надання заявником повного пакету документів для її вчинення була б протиправною та суперечила вимогам закону.
Вимога про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності не може бути пред'явлена до приватного нотаріуса, оскільки він є неналежним відповідачем у справі.
У січні 2023 року ТОВ «КУРСОР-АВТО» засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині задоволеної позовної вимоги та залишити в цій частині в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норми прав без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № 910/5702/17, від 31 травня 2019 року в справі № 816/2150/18 та від 24 липня 2019 року в справі № 910/10932/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивач своїми діями не заперечував проти будівництва гаражів на АДРЕСА_1 , а навпаки надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Гаражі на території спірної земельної ділянки знаходяться більше 30 років та будувалися на підставі відповідних документів про виділення земельної ділянки.
Апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин законодавство, яке діяло на час будівництва гаражів.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не покладає на державних реєстраторів обов'язок перевіряти факт користування кооперативом земельною ділянкою, на якій побудований гараж, та вимагати надання довідки про присвоєння гаражу окремої адреси.
У січні 2023 року Київська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в частині закриття провадження у справі та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм прав без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 184/2470/13, від 15 травня 2018 року в справі № 911/4144/16, від 16 травня 2018 року в справі № 911/4111/16, від 20 листопада 2018 року в справі № 911/44/17, від 21 листопада 2018 року в справі № 444/1786/15, від 15 січня 2019 року в справі № 911/4007/16, від 10 вересня 2019 року в справі № 910/4896/18, від 21 жовтня 2020 року в справі № 369/694/17, від 28 вересня 2022 року в справі № 522/13036/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків ОСОБА_1 .
Дії приватних нотаріусів щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «КУРСОР-АВТО» є похідними від незаконної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
У травні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Подільського районного суду від 02 лютого 2022 року в цій частині.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року в справі № 509/11/17, від 27 квітня 2022 року в справі № 521/21538/19, від 15 лютого 2023 року в справі № 431/7386/19, від 15 березня 2023 року в справі № 201/2288/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ним є неефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом, їх пред'явлено до неналежного відповідача.
Той факт, що спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності, не може бути безумовною підставою для скасування права власності на гараж.
Київська міська рада з 2013 року володіла інформацією про розташування на належній їй земельній ділянці гаражів та надала дозвіл на виділення цієї земельної ділянки для їх обслуговування та експлуатації, отже позивачем пропущено позовну давність, про застосування якої ТОВ «КУРСОР-АВТО» заявлено в суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. та витребувано її матеріали з Подільського районного суду м. Києва.
17 лютого 2023 року справа № 758/27/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 21 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ТОВ «КУРСОР-АВТО» та Київської міської ради.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Київська міська рада направила відзиви на касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В., ТОВ «КУРСОР-АВТО», ОСОБА_1 , в яких просила залишити їх без задоволення. Також просила закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Гаражний автокооператив «Вікторія» через представника Пересунько О. В. направив відзив на касаційну скаргу Київської міської ради, в якому просив залишити її без задоволення.
Представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. - Каравасілі Х. М. звернулася до суду з клопотанням про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської ради.
Перевіривши доводи заяв Київської міської ради та представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про закриття касаційного провадження та дослідивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення таких заяв немає.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Київської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В., ТОВ «КУРСОР-АВТО», ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. від 04 вересня 2019 року належить на праві власності гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею АДРЕСА_3 ). Право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі довідок гаражного автокооперативу від 08 серпня 2019 року № 76 та від 08 серпня 2019 року № 77.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 14 березня 2021 року) гаражний автокооператив «Вікторія» зареєстрований 04 червня 1997 року.
Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 08 серпня 2019 року № 77 ОСОБА_1 є його членом. Згідно витягу з технічної документації земельна ділянка, на якій розташований автокооператив, зареєстрована в Головному управлінні земельними ресурсами під кадастровим номером 8000000000:91:066:0005, площа земельної ділянки складає 14 548 кв. м.
Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 08 серпня 2019 року № 76 ОСОБА_1 є його членом та власником гаража № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , який побудований господарчим способом, сума паю в розмірі 1 500,00 грн станом на 2015 рік сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі. Довідкою також засвідчено, що рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 342/9830 гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.
На даний час процес оформлення вказаної земельної ділянки не завершений та вона перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з додатком до акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО» від 16 січня 2020 року ОСОБА_1 передав, а ТОВ «КУРСОР-АВТО» в особі директора ОСОБА_1 прийняло в рахунок внеску до статутного капіталу товариства гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1.
Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. від 20 січня 2020 року зареєстровано право приватної власності на вищевказаний гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу товариства.
31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складений акт № 20- 0050-07. У ході вказаного обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 1, 4548 га на АДРЕСА_1 обліковується за гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.
Звертаючись до суду з позовом, Київська міська рада зазначала, що ОСОБА_1 незаконно зареєстрував за собою право власності на гараж на земельній ділянці яка перебуває у комунальній власності, оскільки рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 у власність чи користування не приймала, та просила скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалко Р. О. про реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи було ТОВ «КУРСОР-АВТО», а не ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, помилковим є висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 .
Щодо вимог, пред`явлених до приватних нотаріусів
Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. та Падалко Р. О. є неналежними відповідачами у цій справі.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «КУРСОР-АВТО», зобов`язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, повернення її Київській міській раді
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
Тож розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи -підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.
У справі, яка переглядається, предметом позову є, зокрема, вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державу реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «КУРСОР-АВТО», зобов`язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її Київській міській ради. Тобто учасниками спору є орган місцевого самоврядування та юридична особа.
Отже, спір у справі в частині вказаних вимог за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження в справі в частині вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 та приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. та Падалки Р. О. , проте помилився з мотивами такої відмови, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
В іншій частині постанова Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 400 409 410 411 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича скасувати.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов