ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 758/5917/21
провадження № 61-1515св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клімушев Євгеній Володимирович, на рішення Подільського районного суду м. Києва, в складі судді Ковбасюк О. О.,
від 17 серпня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Мельника Я. С., Крижанівської Г. В., від 26 грудня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Мельника Я. С., Крижанівської Г. В., від 16 січня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»), у якому просив:
- визнати недостовірною та такою, що порушує його честь, гідність, ділову репутацію інформацію (наведені дев`ять фраз), поширену в ефірі телеканалу «Телерадіокомпанія « 1+1 » у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вийшла в ефір на телевізійному каналі «Телерадіокомпанія «Студія 1+1 » о
23 год. 15 хв. (хронометраж запису 18:34 - 27:47), відеозапис якого розміщений на офіційному сайті телеканалу «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» за відповідною адресою в мережі Інтернет, на Youtube каналі телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_4» телеканалу «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (хронометраж запису 18:34 - 27:47), на Youtube каналі телеканалу «Телерадіокомпанія « Студія 1+1 » під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5» та на Facebook сторінці телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_4» телеканалу «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»;
- зобов`язати відповідача:
- спростувати таку недостовірну інформацію у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі телеканалу «Телерадіокомпанія «1+1» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_4» шляхом зачитування резолютивної частини тексту рішення суду, ухваленого за результатами розгляду цієї позовної заяви;
- видалити оспорюваний відеосюжет із вищевказаних адрес її поширення на офіційному сайті телеканалу «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», на Youtube каналі телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_4», на Youtube каналі телеканалу «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» та на Facebook сторінці телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також розмістити за цими адресами відеозапис оприлюднення диктором ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» резолютивної частини тексту рішення суду, ухваленого за результатами розгляду цієї позовної заяви в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_4»;
- стягнути з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на його користь
100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
3. Судові рішення мотивовані тим, що інформація, виражена у формі дев`яти оспорюваних фраз, містить роздуми авторів відеосюжету щодо певних дій в частині використання бюджетних коштів, що є свободою вираження поглядів і є однією з важливих засад демократичного суспільства, базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної особи.
4. Врахувавши статус ОСОБА_1 на момент поширення оскаржуваної інформації та її зміст, суди дійшли висновку, що позивач не довів, що поширена відповідачем інформація була спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації, оскільки така інформація носить характер критики публічної особи, межа допустимої критики якої є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
5. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надання адвокатом Здоровцем С. В. правничої допомоги ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» підтверджено матеріалами справи, а також врахувавши складність справи, тривалість витраченого представником відповідача часу, пропорційність витрат предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 141 ЦПК України, вважав достатнім розміром стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000 грн із заявлених до стягнення 60 000 грн.
6. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 16 січня
2024 року заяву представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвоката Здоровця С. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
7. Вирішуючи заяву представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвоката Здоровця С. В. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд вказав, що адвокат надавав відповідачу правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
8. Надання правничої допомоги адвокатом Здоровцем С. В. підтверджено копією договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 серпня 2019 року та копією додатку № 1 до нього від 05 серпня 2019 року, в якому зазначеного гонорар адвоката.
9. Частково задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції врахував, що представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвокат Здоровець С. В. в судове засідання, призначене на 26 грудня 2023 року, не з`явився, натомість подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, що відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, узгоджується з принципом розумності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клімушев Є. В., просить:
скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про відшкодування вказаних витрат;
скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 січня
2024 року, ухваливши нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про відшкодування вказаних витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У січні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Клімушев Є. В., подав касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18,
від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19, від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 16 січня 2024 року у справі № 759/18056/20 (пункт
1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона відповідача понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
15. Звертає увагу, що за умовами укладеного між адвокатом
Здоровцем С. В. та ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» додатком № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 серпня 2019 року строк сплати замовником гонорару становить 5 робочих днів з моменту складання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг, проте вказані документи, які підтверджують фактичні виплати, до суду подані не були.
16. Вважає, що у випадку, якщо Здоровець С. В. є штатним працівником ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», це може свідчити про те, що відповідач фактично не звертався за правничою допомогою до адвоката.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
17. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
18. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
19. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача.
21. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
22. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
23. За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
24. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
25. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.
26. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
27. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
28. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
29. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
30. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
31. Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
32. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
33. Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
34. З матеріалів розглядуваної справи вбачається, що в суді першої та апеляційної інстанцій інтереси ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» представляв адвокат Здоровець С. В. на підставі укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 серпня 2019 року та відповідного ордеру.
35. За умовами пункту 2.2.1. вказаного договору замовник взяв на себе зобов`язання прийняти та сплатити гонорар за надані послуги у відповідності з умовами цього договору.
36. У додатку № 1 до договору про надання правої (правничої) допомоги
від 05 серпня 2019 року сторони узгодили розмір і порядок сплати виконавцю гонорару, а саме: цивільні спори - стягнення коштів (представництво інтересів замовника на стороні відповідача) - 10 % від суми коштів, у стягненні якої судом було відмовлено, але не більше 100 000 грн за результатами розгляду справи в суду першої інстанції, не більше 125 000 грн за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції та не більше 150 000 грн за результатами розгляду справи в суді касаційної інстанції; немайнові вимоги (на стороні відповідача) - 50 000 грн за результатами розгляду справи в суді першої інстанції за умови прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, 25 000 грн - в суді апеляційної інстанції та 35 000 грн - в суді касаційної інстанції.
37. У заяві від 06 лютого 2023 року, поданій до суду першої інстанції, представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвокат
Здоровець С. В. просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, в розмірі 60 000 грн.
38. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвокат Здоровець С. В. посилається на те, що відповідач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
39. 27 грудня 2023 року представник відповідача- адвокат
Здоровець С. В. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з позивача на користь відповідача 35 000 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
40. 16 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Клімушев Є. В. подав апеляційному суду заперечення за вказану заяву адвоката.
41. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
42. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
43. У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі
№ 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі
№ 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
44. Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
45. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем в суді першої інстанції, районний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи складність справи, суть спору, тривалість затраченого представником ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» часу, пропорційність витрат предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, обґрунтовано вважав достатнім розміром стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000 грн із заявлених до стягнення 60 000 грн.
46. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції, правильним є зменшення до
10 000 грн заявлених до відшкодування витрат з огляду на заперечення позивача та відсутність представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 26 грудня 2023 року.
47. Колегія суддів погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій, які зроблені з урахуванням обставин розглядуваної справи та дотриманням принципів розумності та справедливості.
48. Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
49. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
50. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
51. Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат».
52. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що «відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат».
53. Заява представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - адвоката Здоровця С. В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подана до суду першої інстанції 06 лютого 2023 року, що забезпечувало позивачу можливість належним чином підготувати свої заперечення проти заявлених витрат та доводи про їх неспівмірність.
54. Проте будь-яких заперечень ОСОБА_1 не заявляв, а тому принцип змагальності порушений не був і доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
55. Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 03 жовтня
2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
56. Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на припущеннях, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування оскаржених судових рішень.
57. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня
2018 року у справі № 826/1216/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19, від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 16 січня 2024 року у справі № 759/18056/20, на які заявник посилався в касаційній скарзі.
58. Оскаржені судові рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення цих питань.
59. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого рішення суду першої інстанції, постанови апеляційного суду та додаткової постанови апеляційного суду - без змін.
60. За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а тому відсутні правові підстави для розгляду скарги в судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи, про що просив представник заявника у касаційній скарзі.
61. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клімушев Євгеній Володимирович, залишити без задоволення.
2. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников