Постанова

Іменем України

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 759/14119/15

провадження № 61-4269св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс»,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Жуковим Дмитром Олександровичем, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва в складі судді Горбенко Н. О. від 18 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М. від 11 березня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Банк Національний Кредит» на його правонаступника ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 759/14119/15-ц, виданого Святошинським районним судом м. Києва від 20 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2016 року зобов`язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Банк Національний Кредит» грошові кошти в розмірі 96,419,32 дол. США, отриманих за договором про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу Авансовий - долар США 12 міс.+1д. для Privat banking № 110533-ДР-09 від 29 травня 2015 року. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. За результатами відкритих торгів (аукціону) було укладено Договір № 01-ДЗ-2020 про відступлення прав вимоги від 22 січня 2019 року, за яким право вимоги за Договором № 110533-ДР-09 про неправомірне нарахування відсотків щодо боржника - ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Арбо Фінанс».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року вказану заяву ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Банк Національний Кредит» на правонаступника ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 759/14119/15-ц, виданого Святошинським районним судом м. Києва 20 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» за договором про відступлення права вимоги набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення вищевказаної заяви, зазначив про те, що оскільки ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» є правонаступником ПАТ «Банк Національний Кредит» щодо грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 110533-ДР-09 від 29 травня 2015 року, укладеним між ним та ПАТ «Банк Національний Кредит» місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

16 березня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Жуков Д. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

05 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» звернулося до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскільки ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» є правонаступником ПАТ «Банк Національний Кредит» щодо грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 110533-ДР-09 від 29 травня 2015 року, укладеним між ним та ПАТ «Банк Національний Кредит», суд першої та апеляційної інстанцій зробили правильні висновки щодо можливості заміни стягувача з банку на ТОВ «ФК «Арбо Фінанс».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 759/14119/15 з Святошинського районного суду м. Києва.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2016 року було скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Національний Кредит» Паламарчука В. В. задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 вчинити дії по поверненню ПАТ «Банк Національний Кредит» грошових коштів у розмірі 96 419,32 дол. США, отриманих за договором про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу Авансовий - долар США 12 міс.+1 д. для Privat banking № 110533-ДР-09 від 29 травня 2015 року.

Постановою Верховного Суду від 09 січня 2019 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2016 року було залишено без змін.

Установлено, що постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валюх О. В. від 23 січня 2020 року прийнято виконавче провадження № 59353857 з виконання виконавчого листа № 759/14119/15, виданого 20 березня 2019 року Святошинським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити дії по поверненню ПАТ «Банк Національний Кредит» грошових коштів в розмірі 96 419,32 дол. США.

22 січня 2020 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 01-ДЗ-2020, відповідно до якого ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» отримало право вимоги до боржників за дебіторською заборгованістю за договорами, що укладені між банком та боржниками, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору.

Згідно витягу з Додатку № 1 до договору по відступлення прав вимоги № 01-ДЗ-2020 від 22 січня 2020 року ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 110533-ДР-09, № 110533-ДР-08 від 29 травня 2015 року (неправомірно нараховані відсотки) на суму 96 419,32 дол. США та 180 381,04 дол. США.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником.

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами, тому судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 березня 2021 року було зупинено дію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаних судових рішень підлягає поновленню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Жуковим Дмитром Олександровичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун