ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 759/14313/24

провадження № 51-696км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

АТ «УКРСИББАНК» ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу представника АТ «УКРСИББАНК» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року про повернення апеляційної скарги,

установив:

За ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника АТ «УКРСИББАНК» на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України відмовленопредставнику АТ «УКРСИББАНК» - адвокату ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник АТ «УКРСИББАНК» (далі - представник), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає загальним засадам кримінального провадження, вона постановлена без врахування права на доступ до правосуддя та з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення. На думку представника, суд апеляційної інстанції належним чином не врахував усіх обставин у вказаному кримінальному провадженні та безпідставно відмовив їй в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року. При цьому вказує, що 16 липня 2024 року районний суд розглянув скаргу банку за відсутності скаржника, який був несвоєчасно повідомлений про дату і час розгляду справи. Тому, на її думку, днем початку строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді для скаржника є наступний день за днем отримання повного тексту ухвали через підсистему «Електронний Суд» - 26 липня 2024 року. Отже, вона вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин.

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні представник підтримав подану касаційну скаргу, прокурор висловила свою думку на підтримку касаційної скарги представника.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника, позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як установлено у п. 3 ч. 2 і ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. При цьому, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Тобто для прийняття процесуального рішення про повернення апеляційної скарги із зазначеної підстави апеляційному суду необхідно в кожному випадку детально та ретельно з`ясовувати, по-перше, чи ухвалу слідчого судді постановлено з викликом особи, чи без такого; по-друге, дату отримання особою копії оскаржуваного рішення.

Лише встановлена сукупність цих відомостей може слугувати процесуальним приводом для повернення апеляційної скарги, поданої на ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції дотримано не було.

Так, ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року відмовлено представнику АТ «УКРСИББАНК» -адвокату ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами. Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що представник хоч і з затримкою, проте була повідомлена про розгляд її скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, що відбувся 16 липня 2024 року. Тому апеляційна скарга повинна була бути подана протягом 5 днів з дня оголошення ухвали слідчого судді, тобто строк на апеляційне оскарження розпочався 17 липня 2024 року, а кінцевим днем для подачі апеляційної скарги є 22 липня 2024 року. Також цей суд зазначив, що представник хоч і була обізнана про судове засідання 16 липня 2024 року з запізненням, проте не вжила жодних заходів для подачі апеляційної скарги в строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що представником не наведено поважних причин, які б об`єктивно унеможливлювали вчасно подати апеляційну скаргу.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками апеляційного суду з наступних підстав.

За матеріалами провадження представник в апеляційній скарзі як на підставу для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду від 16 липня 2024 року вказувала, що вона була повідомлена районним судом про розгляд її скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження вже після проведення такого розгляду, саму ж ухвалу від 16 липня 2024 року було отримано через підсистему «Електронний суд» 26 липня 2024 року, тому апеляційну скаргу було направлено засобами поштового зв`язку 31 липня 2024 року.

Проте, апеляційний суд знехтував такими аргументами представника та вказав, що отримання представником повідомлення про розгляд її скарги вже після проведення такого, не є перешкодою особі самостійно цікавитися про результати судового засідання, а відтак, і з дотриманням строків апеляційного оскарження звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Таке бачення апеляційного суду є помилковим, а рішення про повернення апеляційної скарги, як такої, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження, є передчасним.

При цьому апеляційний суд не зважив на те, що для належного обґрунтування апеляційної скарги недостатньо бути проінформованим про результати розгляду справи, а необхідно знати мотиви прийнятого рішення. Поза увагою апеляційного суду залишилась і правова позиція, висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), згідно якої у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

У підсумку колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд без з`ясування всіх обставин, передчасно відмовив представнику у поновленні строку на апеляційне оскарження, чим фактично позбавив її права на оскарження судового рішення. Отже, ухвалу апеляційного суду не можна вважати такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Допущені апеляційним судом порушення з огляду на положення ст. 412 КПК України є істотними, тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.

Керуючись статтями 403, 432 441 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргупредставника АТ «УКРСИББАНК» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3