Постанова

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 759/15556/18

провадження № 61-15236св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів в обґрунтування вимог якого посилалася на те, що відповідно до договорів дарування від 15 вересня 2015 року вона є власником нерухомого майна, а саме - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами (сараї - літ.Б, В, Е, И; вбиральня - літ.Г; навіс - літ.Д; гараж - літ.Ж; майстерня - літ.З; споруди №№1,2,3,4 та земельної ділянки площею 0,773 га, під вказаним садовим будинком (кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - для ведення садівництва).

Зазначала, що 29 вересня 2018 року від сусідів їй стало відомо про те, що невстановлені особи проникли на територію її земельної ділянки, при цьому, зламали двері та нищать її майно, палять її речі. Серед вказаних осіб був ОСОБА_2 , який назвався власником цього садового будинку та земельної ділянки, посилаючись на укладені ним 27 вересня 2018 року договори купівлі-продажу зазначеного майна, які в той же день були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішеніним І. С.

Вказувала, що відповідно до вказаних договорів ОСОБА_2 , якого вона раніше ніколи не бачила, ніби-то придбав належні їй садовий будинок та земельну ділянку у ОСОБА_3 , якого вона також ніколи раніше не знала та якому вона ніякого свого майна чи відповідних прав не передавала.

Зазначала, що ОСОБА_2 продемонстрував наявний у нього договір купівлі-продажу садового будинку, першу та останню сторінку якого вдалось сфотографувати, у тексті якого зазначено, що право власності ОСОБА_3 на її садовий будинок було зареєстровано 03 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі -КМНО) Бригідою В. О., який того ж дня посвідчив договір купівлі- продажу.

Посилалась на те, що в подальшому, було з`ясовано, що належна їй земельна ділянка також 27 вересня 2018 року була перереєстрована на ОСОБА_2 приватним нотаріусом КМНО Мішеніним І. С.

Посилаючись на вищевказане, позивач просила суд:

- визнати недійсними договори купівлі-продажу, які були вчинені від її імені про продаж ОСОБА_3 належного їй нерухомого майна, а саме: садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами (сараї - літ.Б, В, Е, И; вбиральня - літ.Г; навіс - літ.Д; гараж - літ.Ж; майстерня - літ.З; споруди №№1,2,3,4;

- земельної ділянки площею 0,773 га, під вказаним садовим будинком (кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - для ведення садівництва), які були посвідчені 03 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О.;

- витребувати у ОСОБА_2 на її користь майно, яке вибуло з її володіння, а саме: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами (сараї - літ.Б, В, Е, И; вбиральня - літ.Г; навіс - літ.Д; гараж - літ.Ж; майстерня - літ.З; споруди №№1,2,3,4; земельну ділянку площею 0,773 га, під вказаним садовим будинком (кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - для ведення садівництва);

- визнати її право власності на вищезазначене майно.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено ( а.с.108-112, т.3).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, який був вчинений від імені ОСОБА_1 про продаж ОСОБА_3 садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж: майстерня-літ.З. споруди №№1,2,3,4.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, який був вчинений від імені ОСОБА_1 про продаж ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення ведення садівництва.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж: майстерня-літ.З. споруди №№1,2,3,4 та земельну ділянку площею 0,773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - ведення садівництва.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня - літ.Г; навіс - літ.Д; гараж - літ.Ж: майстерня - літ. З. споруди №№1,2,3,4 та земельну ділянку площею 0,773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - ведення садівництва.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення ( а.с.47-55, т.4).

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку, який був укладений 03 серпня 2018 року від імені ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж; майстерня-літ.З; споруди №№1,2,3,4, посвідченого 03 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за №507.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, укладений 03 серпня 2018 року від імені ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., зареєстрованого в реєстрі за № 508.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, (житловою площею 30,3 кв.м), з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж; майстерня-літ.З; споруди №№1,2,3,4 та земельну ділянку площею 0,0773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, цільове призначення - ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольнлячи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювані договори купівлі-продажу від 03 серпня 2018 року, укладені від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_3 суперечать чинному законодавству та мають ознаки підроблення, відповідно ОСОБА_1 договори купівлі-продажу від 03 серпня 2018 року з відповідачем ОСОБА_3 не укладала та не підписувала, а тому її волевиявлення, як законного власника, на відчуження спірного нерухомого майна не було.

Позовні вимоги про визнання права власності не є необхідним для ефективного відновлення її права, оскільки и державний реєстратор може відновити право власності за позивачкою на підставі судового рішення про витребування спірного майна.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/15261/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 750/3281/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19.

Окрім того, касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно прийняті висновки експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи, оскільки вони були проведені на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12018100080008053. Таким чином, долучені до матеріалів цивільної справи копії висновків судових почеркознавчих експертиз не є висновком експерта у цій цивільній справі, тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі. Окрім того, копії вказаних експертиз не завірені належним чином.

Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.

З аналізу доводів касаційної скарги вбачається, що постанова Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року оскаржується тільки в частині задоволення позовних вимог.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованим, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що згідно договорів дарування від 15 вересня 2015 року, які посвідчені державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Кузьмичем В. М., ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар нерухоме майно, а саме ( а.с.10-13, т.1):

садовий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,3 кв.м, з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж; майстерня-літ.З; споруди № № 1,2,3,4;

земельну ділянку площею 0,0773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, яка розташована: АДРЕСА_1 (використання) земельної ділянки - для ведення садівництва.

На підставі договорів дарування садового будинку та земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 15 вересня 2015 року були внесені відомості про право власності ОСОБА_1 на вищевказане майно.

03 серпня 2018 року від імені ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 було укладено договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., зареєстровані у реєстрі за № 507 та № 508, згідно яких ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 купив належні ОСОБА_1 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,3 кв.м, з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж; майстерня-літ.З; споруди №№1,2,3,4 та земельну ділянку площею 0,0773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, яка розташована: АДРЕСА_1 (використання) земельної ділянки - для ведення садівництва ( а.с.90-100, т.1).

Цього ж дня приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. зареєстровано право власності на спірний будинок і земельну ділянку за ОСОБА_3 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 серпня 2018 року.

Згідно договорів купівлі-продажу від 27 вересня 2018 року ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 прийняв у власність від продавцясадовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,3 кв.м, з будівлями та спорудами - сараї-літ.Б, В, Е, И; вбиральня-літ.Г; навіс-літ.Д; гараж-літ.Ж; майстерня-літ.З; споруди №№1,2,3,4та земельну ділянку площею 0,0773 га, кадастровий номер 8000000000:75:823:0007, яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення садівництва (а.с.76-83, т.1).

СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100080008053 від 07 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 358 КК України за фактом підробки документів з боку невстановлених осіб на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.41, т. 1).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 17-3/918 від 08 липня 2019 року, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Фандіковою К. Г., проведеної на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100080008053 від 07 жовтня 2018 року встановлено ( а.с.69-90, т.3):

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Продавець: ОСОБА_1 » у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2018 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_5 » у графі «Підписи: 2» у договорі дарування земельної ділянки (серійний номер НАМ 926382) від 15 вересня 2015 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_6 » у графі «Підпис:» у заяві від 03 серпня 2018 року про відчуження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Підпис:» у заяві від 03 серпня 2018 року на придбання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Продавець: ОСОБА_1 » у договорі купівлі-продажу садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою собою;

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_7 » у графі «Підписи: 2.» у договорі дарування садового будинку (серійним номером НАМ 926383) від 15 вересня 2015 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Підпис:» у заяві від 03 серпня 2018 року про відчуження садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Підпис:» у заяві від 03 серпня 2018 року на придбання садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0773 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:823:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно висновку судової експертизи № 17-3/1438 від 13 листопада 2019 року, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Юзишиною Т. В., проведеної на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100080008053 від 07 жовтня 2018 року встановлено ( а.с.91-97, т.3):

підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Державний нотаріус» договору дарування земельної ділянки з серійним номером НАМ 926382 від 15 вересня 2015 року на бланку з вихідними даними виробника ДП КОФ. Зам. 1110 2015 р. І кв., виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою, з наслідуванням його підпису;

підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Державний нотаріус» договору дарування садового будинку з серійним номером НАМ 926383 від 15 вересня 2015 року на бланку з вихідними даними виробника ДП КОФ. Зам. 1110 2015 р. І кв., виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою, з наслідуванням його підпису;

підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Державний нотаріус» договору дарування земельної ділянки з серійним номером НАМ 926382 від 15 вересня 2015 року на бланку з вихідними даними виробника ДП КОФ. Зам. 1180 2015 р. І кв., виконаний ОСОБА_8 ;

підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Державний нотаріус» договору дарування садового будинку з серійним номером НАМ 926383 від 15 вересня 2015 року на бланку з вихідними даними виробника ДП КОФ. Зам.1180 2015 р. І кв., виконаний ОСОБА_8 .

З копії паспорту на ім`я ОСОБА_1 , який наданий приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. до суду першої інстанції та оригіналу паспорту ОСОБА_1 було встановлено, що вони є відмінними в оформленні (друкований та рукописний текст), в них зазначено різне місце народження.

В паспорті на ім`я ОСОБА_1 , який було надано приватному нотаріусу КМНО Бригіді В. О. міститься фотографія невідомої особи ( а.с.167, т 2; а.с.37-39, т.4).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювані договори купівлі-продажу від 03 серпня 2018 року, укладені від імені ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 , посвідчені приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. суперечать чинному законодавству та мають ознаки підроблення, відповідно ОСОБА_1 договори купівлі-продажу від 03 серпня 2018 року з відповідачем ОСОБА_3 не укладала та не підписувала, а тому її волевиявлення, як законного власника, на відчуження спірного нерухомого майна не було.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, позивач оспорювала договори купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, посилаючись на те, що вона їх не підписувала та просила визнати спірні договори недійсними з тих підстав, що не було вільного волевиявлення власника на їх укладення.

Судами було встановлено, що згідно висновків судових почеркознавчих експертиз № 17-3/918 від 08 липня 2019 року та № 17-3/1438 від 13 листопада 2019 року, проведеної на підставі ухвал слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року та від 19 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100080008053 від 07 жовтня 2018 року підпис від імені ОСОБА_1 та рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «Продавець: ОСОБА_1 » у договорі купівлі-продажу земельної ділянки та в договорі купівлі-продажу садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » від 03.08.2018 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Окрім того, судом апеляційної інстанції було оглянуто копію паспорту на ім`я ОСОБА_1 , який наданий приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. до суду першої інстанції та оригінал паспорту ОСОБА_1 з яких було було встановлено, що вони є відмінними в оформленні (друкований та рукописний текст), в них зазначено різне місце народження. В паспорті на ім`я ОСОБА_1 , який було надано приватному нотаріусу КМНО Бригіді В. О. міститься фотографія невідомої особи.

Також судами було встановлено, що відповідачі не подали суду інших доказів в обґрунтування заперечень проти позову, не просили витребувати або забезпечити такі докази, а також не повідомили про підстави звільнення від доказування у порядку статті 82 ЦПУ України.

Таким чином, на підставі оцінки доказів, наданих сторонами у сукупності,. суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що ОСОБА_1 договори купівлі-продажу від 03 серпня 2018 року з відповідачем ОСОБА_3 щодо відчуження спірного нерухомого майна не укладала та не підписувала, а тому її волевиявлення, як законного власника, на відчуження спірного нерухомого майна не було.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції безпідставно прийняті висновки експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи, оскільки вони були проведені на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12018100080008053, тому вони не є висновком експерта у цій цивільній справі, відповідно не можуть бути належними та допустимими доказами по справі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд правильно врахував, що висновок підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України.

Колегія суддів враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною другою статті 103 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Із зазначених вище норм процесуального закону, встановлених у справі обставин, досліджених судами доказів вбачається, що висновки судових почеркознавчих експертиз № 17-3/918 від 08 липня 2019 року та № 17-3/1438 від 13 листопада 2019 року, проведеної на підставі ухвал слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року та від 19 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100080008053 від 07 жовтня 2018 року, копії яких долучені до матеріалів справи № 759/15556/18 є належними та допустимими доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку.

У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних договорів.

Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

В даному випадку, експерти були обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Доводи касаційної скарги відносно того, що копії вказаних експертиз не завірені належним чином, тому вони є недопустимими доказами не заслуговують на увагу, оскільки вказані висновки на кожній сторінці були завірені підписом ОСОБА_9 з зазначенням «Копія вірна» та печаткою «Для довідок» Головного управління національної поліції Святошинського управління поліції Проте посаду особи, яка завіряла копії, не зазначено.

Вказані висновки експертизи в оригінали зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12018100080008053, тому скаржник не був позбавлений можливості витребувати для дослідження у цій справі.

А саме лише посилання на неналежне засвідчення копій висновків експерта без надання у їх спростування інших доказів не може бути підставою для не прийняття вказаних висновків судом апеляційної інстанції, як неналежних та недопустимих доказів у справі.

Доводи касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/15261/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 750/3281/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19 не заслуговують на увагу, оскільки у вказаних справах судами було встановлено відсутність завірення копій письмових доказів та наявність протилежних доказів у їх спростування. У цій справі копії були завірені з незначним відхиленням від стандартів, а саме не було вказано посаду особи яка їх завіряла, разом з тим, судами не було встановлено, що відповідачі надали судам докази у спростування факту не підписання позивачем оспорюваних договорів.

Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Постанова Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року в частині відмови у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції не оскаржувалась тому не була предметом даного касаційного перегляду.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук