ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 759/19105/22

провадження № 61-10714св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив: визнати спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , відумерлою та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;а також витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021100080000191 від 27 січня 2021 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на зазначені вище квартири.

За життя ОСОБА_3 заповітів та спадкових договорів не складав. Осіб, які є родичами або членами його сім`ї, не встановлено.

Тобто спадкоємців у ОСОБА_3 немає, а відтак спадщина після його смерті підлягає визнанню відумерлою та передачі територіальній громаді міста Києва.

Водночас встановлено, що 19 січня 2021 року право власності на належну спадкодавцю квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 . Реєстрація права власності проведена на підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та відповідачем і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І. А. Однак цей договір є нікчемним, оскільки приватний нотаріус Леончук І. А. його не посвідчувала, а ОСОБА_6 не могла бути стороною договору, адже померла ще в 2007 році.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , відумерлою та передано її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених статтею 1277 ЦК України підстав для визнання спадщини відумерлою. Спадкоємців за заповітом і за законом після смерті ОСОБА_3 немає.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У січні 2024 року ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі в справі, звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_2 не порушені.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2024 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанціїнорм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що вона проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років до відкриття спадщини й заявила про свої спадкові права. Проте суд першої інстанції не залучив її до участі в справі та розглянув справу за неналежного складу відповідачів. Водночас суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув та помилково закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

15 серпня 2024 року справа № 759/19105/22 надійшла до Верховного Суду.

Прокурор Святошинської окружної прокуратури міста Києва подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року задоволено позов прокурората, зокрема, визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , відумерлою та передано її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, наведені норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі в справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі в справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішенням суду першої інстанції від 05 квітня 2023 року задоволено позов прокурората, зокрема, визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , відумерлою.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що суд вирішив питання про її спадкові права, оскільки вона є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та мала б бути залучена до участі в справі як співвідповідач.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1265 ЦК України передбачено, що в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Звертаючись з апеляційною скаргою та зазначаючи про своє право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 жодних доказів на підтвердження наявності в неї такого права суду не надала.

За встановленими в справі обставинами, ОСОБА_3 до дня смерті був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Місце проживання інших осіб за цієї адресою зареєстровано не було. Тіло померлого було надано на кремацію за рахунок держави.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леонтьєвої Н. Й. від 06 квітня 2021 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки ні правовстановлюючих документів на майно померлого, ні документів, які підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, вона не надала.

Жодного судового рішення, яким би був установлений цей факт, немає. Саме ж по собі звернення ОСОБА_2 до суду у липні 2023 року, тобто після ухвалення рішення суду в цій справі, з позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, без надання будь-яких доказів на доведення такої обставини, не свідчить про вирішення судом першої інстанції питання про її спадкові права.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, установивши, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права, свободи чи інтереси ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про закриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко