ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 760/11262/17

провадження № 61-15818 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Об`єднана житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Майструка Євгенія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в складі колегії суддів Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та просив:

- визнати за ним право на зарахування до часу перебування на квартирному обліку в м. Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 18 листопада 1992 року,

- зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Об`єднану житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин перенести дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та членів його сім`ї в гарнізонній черзі м. Києва від 18 листопада 1992 року,

- внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирної черги ОСОБА_1 в гарнізоні м. Києва на отримання житла з урахуванням нової дати зарахування на квартирний облік.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що в червні 1988 року він направлений для проходження військової служби до ВЧ № НОМЕР_2 у м.Ленінськ Кизилординської області Республіки Казахстан (Середньоазійський військовий округ). У період проходження військової служби на території Республіки Казахстан він був забезпечений тимчасовим житлом.

У зв`язку з проголошенням акту Незалежності України від 24 серпня 1991 року позивач повернувся натериторію України з метою подальшого проходження військової служби в лавах Збройних сил України. У зв`язку з переїздом з території Республіки Казахстан, згідно довідки від 17 жовтня 1992 року, отримана житлова площа для тимчасового проживання була повернена повністю квартирним органам Міністерства оборони СРСР.

Позивач указував, що після прибуття на територію України він направлений для подальшого проходження військової служби до ВЧ № НОМЕР_3 , у якій 18 листопада 1992 року в зв`язку з відсутністю власного житла він зарахований на квартирний облік.

У зв`язку з переведенням до військової частини № НОМЕР_4 у листопаді 1995 року він був знятий з квартирного обліку в Квартирному експлуатаційному відділі м. Житомир та був зарахований на квартирний облік Бердичівської квартирно-експлуатаційної частини, при цьому, службовим та/або постійним житлом забезпечений не був.

Після розформування вказаної ВЧ її військовослужбовці передислоковані до ВЧ № НОМЕР_5 , у якій позивач зарахований на квартирний облікКиївським квартирно-експлуатаційним управлінням. За період проходження військової служби у ВЧ № НОМЕР_6 він службовим та/або постійним житлом забезпечений не був.

Рішенням Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин він був зарахований на квартирний облік у складі 4 осіб у загальній черзі Київського гарнізону з 27 грудня 1995 року під номером 3011, а також у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житла як ветеран військової служби з 15 грудня 2008 року під номером 1770, в той час як перебував на квартирному обліку на території України з 18 листопада 1992 року й указана дата зберігається при переміщенні військовослужбовця в результаті передислокації військової частини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право на зарахування до часу перебування на квартирному обліку в м. Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 18 листопада 1992 року; зобов`язано Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Об`єднану житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин перенести дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та членів його сім`ї в гарнізонній черзі м.Києва від 18 листопада 1992 року, а також внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирної черги ОСОБА_1 в гарнізоні м. Києва на отримання житла з урахуванням нової дати зарахування на квартирний облік.

Суд першої інстанції виходив із того, що право на житло передбачене статтею 16Закону України «Про Збройні Сили України» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 було зараховано на квартирний облік за попереднім місцем служби у ВЧ НОМЕР_3 з 18 листопада 1992 року й до міста Києва його було переведено для подальшого проходження військової служби, тому відповідно до вимог чинного законодавства України датою постановки ОСОБА_1 на квартирний облік повинно бути саме 18 листопада 1992 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційні скарги Київського квартирно-експуатаційного управління Міністерства оборони України та Об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин задоволено, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційний суд виходив із того, що Об`єднана житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин не набула повноважень юридичної особи, є відомчим виборним органом, не містить державної реєстрації та не внесена до єдиного державного реєстру, а тому є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19 серпня 2019 року адвокат Майструк Є. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Указує, що в постанові відсутнє правове обґрунтування підстав відмови в задоволенні його позовних вимог до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, а тому відмова в задоволенні цієї частини позовних вимог є безпідставною.

Уважає, що висновок апеляційного суду про те, що Об`єднана житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин є неналежним відповідачем не ґрунтується на нормах матеріального права, оскільки така комісія може бути залучена до участі в справі як третя особа.

Відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив начальника Київського Кватртирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Уважає, що висновок апеляційного суду про те, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, відповідає встановленим обставинам справи та прийнятий із правильним застосуванням норм матеріального права й дотриманням норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 з червня 1988 року по серпень 1992 року проходив військову службу в Збройних Силах Міністерства оборони СРСР, а з серпня 1992 року в Збройних Силах України.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15 грудня 2008 року № 0234 позивач звільнений з військової служби в запас за пунктом 63, підпункт «в», за станом здоров`я з правом носіння військової форми одягу.

Згідно зі вказаним наказом вислуга років ОСОБА_1 становить: календарна 25 років 4 місяців, пільгова 27 років 5 місяців і він звільняється зі служби з залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання жилого приміщення за рахунок житлового фонду військової частини.

Відповідно до довідки від 12 вересня 2016 року № 4011, виданої Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир Міністерства оборони України, ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_3 з 18 листопада 1992 року по листопад 1995 року складом сім`ї чотири особи, а також перебував у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень. Житлом за рахунок Міністерства оборони України з грудня 1992 року по листопад 1995 року не забезпечувався.

Згідно з довідкою від 09 вересня 2016 року №18057 ОСОБА_1 зарахований на квартирний облік у ЖК гарнізону м. Київ 27 грудня 1995 року складом сім`ї чотири особи: він, дружина, син, дочка, в загальній черзі гарнізону 3011й, дата набуття пільги «позачерговий»: 15 грудня 2008 року, в черзі «позачергових» 1770й.

У листі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир від 27 лютого 2017 року №861 указано, що згідно з послужнти списком, виданим командиром ВЧ НОМЕР_6 , у період з грудня 1992 року по листопад 1995 року військовослужбовець ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_3 .

Відповідно до списків військовослужбовців та осіб, звільнених із військової служби, які перебували в черзі на поліпшення житлових умов у Озерненському гарнізоні, ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку з 18 листопада 1992 року складом сім`ї 4 особи: він, дружина, син, дочка, а саме: в списках станом на 22 червня 1994 рік ОСОБА_1 перебував під № 468 із 18 листопада 1992 року, в списках станом на 15 січня 1995 рік ОСОБА_1 перебував під №444 із 18 листопада 1992 року.

Згідно з листом Квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 15 травня 2017 року № 303/4/364 відомості про правонаступника ВЧ НОМЕР_3 та передачу матеріалів облікових житлових справ зазначеної ВЧ відсутні. ОСОБА_1 є в списках військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебували в черзі на поліпшення житлових умов в Озернянському гарнізоні в 1994-1995 роках, з датою зарахування 18 листопада 1992 року.

У вказаному листі зазначено що довідки про перебування на квартирному обліку за попереднім (останнім) місцем походження служби видаються командиром військової частини та відповідним квартирно-експлуатаційним відділом району, тому КЕВ м. Житомир погодить ОСОБА_1 довідку про перебування на квартирному обліку за попереднім (останнім) місцем проходження служби та скріпить печаткою після її видання командиром військової частини, яка являється правонаступником ВЧ НОМЕР_3 .

Відповідно до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебували в черзі на поліпшення житлових умов у Озерненському гарнізоні позивач перебував на квартирному обліку з 18 листопада 1992 року складом сім`ї чотири особи: він, дружина, син, дочка.

Квартирна справа ОСОБА_1 в квартирно-експлуатаційному відділі міста Житомира відсутня в зв`язку з тим, що до 2007 року квартирні справи військовослужбовців знаходились за місцем проходження ним військової служби, тобто у житлових комісіях військовихчастин. На підтвердження вищезазначеного в матеріалах справи міститься копія списків військовослужбовців гарнізону Озерне.

Позивач звертався до відповідачів з рапортом (заявою) від 07 березня 2017 року про перенесення дати зарахування його на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, змінивши її з 27 грудня 1995 року на 18 листопада 1992 року.

Листом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 303/25-1579 від 28 березня 2017 року позивачу запропоновано звернутися до Об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин за місцем перебування на квартирному обліку.

Відповідно до листа Об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і части підпорядкованих їй військових частин від 17 травня 2017 року № 222/7Д/1219 рапорт ОСОБА_1 від 03 липня 2017 року розглянутий 22 березня 2017 року на черговому засіданні житлової комісії та надано витяг з протоколу № 23 засідання об`єднаної житлової комісії про відмову в задоволенні заяви.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону частково.

Наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень (далі Інструкція), якою визначено порядок ведення квартирного обліку та надання військовослужбовцям житла.

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції після зарахування військовослужбовця на облік примірник облікової справи, картка обліку та витяг з протоколу житлової комісії направляються для перевірки, обліку і зберігання до КЕВ (КЕЧ) району.

Згідно з розділом 10 Інструкції з метою взяття (зняття, в тому числі й поновлення) на облік (з обліку), військовослужбовців осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі звільнених у запас або у відставку, що залишаються перебувати у військових частинах на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також з метою контролю за розподілом жилих приміщень та надходженням жилих приміщень і погодженням розподілу відповідно до вимог чинного законодавства України, створюються Житлові комісії в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції на облік приймаються військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов і зареєстровані в цьому населеному пункті, з дня прийняття рішення житловою комісією військової частини, затвердженого командиром цієї військової частини.

Згідно абзацом сьомим пункту 2.5 Інструкції військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини.

Рішення житлової комісії оформлюється у вигляді протоколу, який підписується головою і членами комісії, які були присутні на засіданні Житлової комісії, та затверджується командиром військової частини не пізніше ніж через 10 днів з дня проведення засідання житлової комісії.

Рішення житлових комісій може бути: переглянуто житловою комісією, яка прийняла це рішення, або її правонаступником з підстав, передбачених законодавством та цією Інструкцією; оскаржено до суду.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції після внесення змін до облікової справи представник житлової комісії у двотижневий строк направляє витяг з протоколу разом із зазначеними в цьому пункті копіями документів, завіреними у встановленому порядку у військовій частині, до КЕВ (КЕЧ) району для внесення відповідних змін до облікової справи військовослужбовця, яка зберігається у КЕВ (КЕЧ) району, до житлової комісії гарнізону.

На підставі отриманих документів у КЕВ (КЕЧ) району та в житловій комісії гарнізону вносяться зміни до узагальненого списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, та списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Правильним є висновок апеляційного суду, що Об`єднана житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин не зареєстрована в установленому законом порядку як юридична особа та є виборчим відомчим органом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній редакції). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Правильним є висновок апеляційного суду, що об`єднана житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин є неналежним відповідачем у даній справі, а тому наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову в частині вимог до об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин.

У частині позову ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Київського КЕУ Міноборони України скасуванню із залишенням в указаній частині в силі рішення суду першої інстанції, в іншій частині оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Майструка Євгенія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин про зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії скасувати, залишити в силі у цій частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук