ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 760/15243/14-а

адміністративне провадження № К/9901/22393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (головуючий суддя - Беспалова О.О., судді - Грибан І.О., Губська О.А.)

у справі № 760/15243/14

за позовом ОСОБА_1

до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Андрійка Євгена Леонідовича, начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Богдана Ігоровича,

третя особа - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві

про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Гоція Богдана Ігоровича (далі - відповідач, 1 Гоцій Б.І. ), старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Андрійка Євгена Леонідовича (далі - відповідач 2, Андрійко Є.Л. ) про :

скасування постанови ВП № 42563651 відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 23.05.2014 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-22-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва від 03.01.2012;

визнання бездіяльності старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійка Є. Л., яка полягає у відсутності належного примусового виконання у двомісячний строк судового рішення, як це передбачено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», - незаконною та неправомірною, або такою, яка порушує права, свободи, інтереси позивача;

визнання дій та бездіяльності начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоція Б.І., які полягають: у затвердженні постанови ВП № 42563651 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23.05.2014 про закінчення виконавчого провадження, внаслідок відсутності належного контролю за законністю, своєчасністю, правильністю, повнотою дій та прийнятих рішень з боку безпосередньо підпорядкованого йому старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійка Є. Л.; у відсутності належного, своєчасного реагування на скаргу ОСОБА_1 від 05.05.2014 відносно дій та бездіяльності з боку безпосередньо підпорядкованого йому старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійка Є. Л. , що разом у сукупності суперечать положенням п.3.8.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій» згідно наказу № 74/5 МЮ України від 15.12.1999, ч. ч.1,2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого порушуються право позивача згідно положенням ч. 2 ст. 14 КАС України та інші права, свободи, інтереси;

зобов`язання ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-22-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва від 03.01.2012.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 05.05.2014 відносно дій та бездіяльності державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві.

Зобов`язано начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича розглянути скаргу ОСОБА_1 від 05.05.2014 відносно дій та бездіяльності державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

В решті позову відмовлено.

В описовій частині постанови суд апеляційної інстанції зазначив серед іншого, що 06.05.2014 на адресу відповідача надійшла заява від боржника про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення. На підтвердження цих обставин управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві надано протокол засідання комісії з розгляду особових справ потерпілих від 06.09.2012 (а. с. 69 - 75 Т. 1). З вказаного протоколу вбачається, що було вирішено повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2005 та прийнято рішення про відсутність правових підстав для формування особової справи та призначення йому страхових виплат (а.с.62-67 Т.1).

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані обставини відображені в листі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві від 15.01.2015 №07-04/1ПІ (а.с. 220 Т. 1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишено без змін.

23.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 за нововиявленими обставинами.

В заяві про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 позивач вказує, що нововиявленою обставиною є постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року у адміністративній справі № 761/9311/15-а та ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2016, якою виправлено описку в тексті цієї постанови та вірно зазначено реквізити листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - № 07-04/1Пі від 15.01.2015 та викладено другий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Визнати рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015 - незаконним та скасувати рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015».

Заявник вважає, що, оскільки рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, оформлене листом № 07-04/1Пі від 15.01.2015 щодо відсутності правових підстав для формування особової справи та призначення заявнику страхових виплат, скасовано постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року, ця обставина є істотною для справи та не була і не могла бути відома заявнику станом на 26.08.2015.

Також заявник заявляє клопотання про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі № 760/15243/14-а залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 760/15243/14-а та скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року залишено без задоволення.

Залишаючи без задоволення заяву скаржника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (справа № 761/9311/15-а) постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року в частині задоволених позовних вимог про: визнання рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015 - незаконним та скасування рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015; визнання бездіяльності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві щодо нерозгляду справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Валібі» відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» незаконною скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Таким чином, станом на 22.12.2016 припинили існування обставини, які, на думку заявника, є нововиявленими, відтак, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. В частині скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі № 760/15243/14-а залишено без задоволення, колегія суддів зазначила, що до компетенції суду апеляційної інстанції не входить перегляд та скасування судових рішень цього ж суду, оскільки ця компетенція належить виключно судам вищої інстанції. В той же час, переглянути ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 за нововиявленими обставинами заявник не просить, відтак, заява про скасування цієї ухвали задоволенню не підлягає.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

10 січня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, в якій позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та направити справу на новий розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права в частині нездійснення належних заходів щодо витребування матеріалів справи № 761/9311/15 за заявою позивача, невирішення клопотання заявника про приєднання до матеріалів справи доказів, а також виготовлення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції 22.12.2016, вступна та резолютивна частина якого були проголошені 22.12.2016. Скаржник також вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 761/9311/15 залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2016 в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (далі - Управління Фонду соцстрахування у м.Києві) у передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.07.2005, здійснити формування та розгляд справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 у ТОВ «ВАЛІБІ» та винести відповідне рішення за результатами розгляду справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 у ТОВ «ВАЛІБІ». Тому, посилаючись на роз`яснення Міністерства юстиції України від 26.12.2008, згідно з якими, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть, якщо акт не втратив своєї чинності, скаржник стверджує, рішення суду апеляційної інстанції від 20.12.2016 у справі № 761/9311/15 має найвищу юридичну силу відносно рішення суду апеляційної інстанції від 26.08.2015 у справі № 760/15243/14 щодо питання правових підстав відносно формування з боку Управління Фонду соцстрах у м.Києві справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого від нещасного випадку та винесення відповідного рішення.

Відповідачами та третьою особою відзиву чи заперечення на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2004 року встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_1 26 грудня 1997 року та зобов`язано ТОВ «ВАЛБІ» скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 26 грудня 1997 року при виконанні ним трудових обов`язків.

Виконавчим листом по справі №2-а-22-1/09, виданим 3 січня 2012 року Солом`янським районним судом м. Києва, зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві розглянути справу про страхові виплати на підставі заяви ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку МСЕК №099591 та встановленого Деснянським районним судом м. Києва факту нещасного випадку.

З вказаним виконавчим листом позивач звернувся до відповідача для примусового виконання рішення.

Постановою відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22 жовтня 2012 року ВП №30847857 повернуто виконавчий документ стягувачеві, в зв`язку з тим, що позивач не виконав вимогу державного виконавця про надання додаткових документів.

Позивач оскаржив вказану постанову до суду та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2014 року залишено без змін постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року.

Вказаними рішеннями визнано незаконними дії відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; скасовано постанову відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22 жовтня 2012 року ВП №30847857; зобов`язано вчинити дії з виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09.

Після чого, 18 березня 2014 року позивач знову звернувся до відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року.

20 березня 2014 державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. було відкрито виконавче провадження №42563651 з виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року.

6 травня 2014 року на адресу відповідача надійшла заява від боржника про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення. На підтвердження цих обставин Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві надано протокол засідання комісії з розгляду особових справ потерпілих від 6 вересня 2012 року. З вказаного протоколу вбачається, що було вирішено повторно розглянути заяву позивача від 6 липня 2005 року та прийнято рішення про відсутність правових підстав для формування особової справи та призначення йому страхових виплат.

Вказані обставини також відображені в листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві від 15 січня 2015 року №07-04/1ПІ (а.с.93).

У зв`язку з цим, постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. від 23 травня 2014 року виконавче провадження №42563651 з виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року було закінчено.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно частини 1 та 2 статті 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пункти 4 та 5 частини 2 статті 248 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд в контексті спірних правовідносин вважає за доцільне зауважити, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, заявником у заяві про перегляд судового рішення, як нововиявлену вказується обставину щодо незаконності рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві стосовно відсутності правових підстав для формування особової справи та призначення позивачу страхових виплат, яке міститься у протоколі від 06.09.2012 та листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015. Незаконність вказаного рішення встановлена рішенням Шевченківського районного суду від 27.09.2016.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 за нововиявленими обставинами, виходив з того, що станом на 22.12.2016 припинили існування обставини, які, на думку заявника, є нововиявленими.

Суд апеляційної інстанції вказав, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (справа № 761/9311/15-а) постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2016 в частині задоволених позовних вимог про: визнання рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015 - незаконним та скасування рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015; визнання бездіяльності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві щодо нерозгляду справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 у товаристві з обмеженою відповідальністю «Валібі» відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» незаконною скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Водночас, як вірно зауважено скаржником, суд апеляційної інстанції оминув увагою те, що постанова Шевченківського районного суду м.Києва від 27.09.2016 в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві у передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.07.2005 року, здійснити формування та розгляд справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «ВАЛІБІ» та винести відповідне рішення за результатами розгляду справи про страхові виплати ОСОБА_1 , як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 26.12.1997 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «ВАЛІБІ», залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Київський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 20.12.2016 у справі № 761/9311/15-а, дійшов висновку про неможливість скасування рішення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, яке міститься в листі № 07-04/1Пі від 15.01.2015, виключно з тих підстав, що вказане рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є лише інформаційним повідомленням про рішення, яке було прийнято у 2005 році.

Вказаним фактам, які мають істотне значення при дослідженні правомірності закінчення державним виконавцем виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву позивача за нововиявленими обставинами, оцінки не надав.

Таким чином, судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень були допущені порушення норм процесуального права, а саме, пункту 1 частини 1 статті 245 КАС України ( в редакції, чинній на час розгляду судом апеляційної інстанції заяви).

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1-2).

Колегія суддів приходить до висновку, що порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали унеможливило встановлення фактичних обставин, які мали значення для правильного вирішення заяви позивача. Зокрема, судом апеляційної інстанції було необґрунтовано відхилено заяву позивача про встановлення обставин, які він вважає нововиявленими, а також не досліджено зібрані по справі докази, надані позивачем на підтвердження існування таких обставин.

При цьому, згідно з частинами 1-2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, Верховний Суд як суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості самостійно надати оцінку обставинам, які зазначено вище та ухвалити нове судове рішення за наслідками розгляду заяви позивача.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення повністю, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року слід скасувати з направленням справи за заявою позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасувати , і направити справу на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі №760/15243/14 за нововиявленими обставинами.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова