ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 760/21771/18
адміністративне провадження № К/9901/20179/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 760/21771/18
за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого Анатолія Михайловича
на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року, постановлену в складі головуючого судді Кушнір С.І.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року , прийняту у складі колегії суддів: головуючого Коротких А.Ю., суддів Губської Л.В., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив:
1.1 скасувати постанову поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича серії НК № 060147 від 18 липня 2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
2. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року позов задоволено частково:
2.1 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 18 липня 2018 року серії НК №060147 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП;
2.2 в решті позовних вимог відмовлено.
3. 11 жовтня 2019 року до Солом`янського районного суду міста Києва від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого А.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник позивача просить:
3.1 поновити строк звернення із заявою про ухвалення додатково рішення у справі № 760/21771/18;
3.2 вважати початком перебігу строку звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, день отримання ОСОБА_1 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року по справі № 760/21771/18, а саме - 30 вересня 2019 року;
3.3 ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №760/21771/18 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Києво-Святошинського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
4. На підтвердження вимог заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні докази:
- договір №15/08-2018 про надання правової допомоги, укладений 15 серпня 2018 року між Адвокатським бюро «ОСАДЧИЙ ТА ПАРТНЕРИ», в особі керуючого адвокатським бюро Осадчого А.М. та гр. ОСОБА_1 ;
- ордер серії КС №461806 від 10 жовтня 2019 року;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5016/10, виданого 13 серпня 2012 року;
- копію посвідчення адвоката.
5. Відповідно до пункту 5.1 договору №15/08-2018 про надання правової допомоги від 15 серпня 2018 року, розмір гонорару (винагороди) Адвокатського бюро, за надання юридичних послуг Клієнту передбаченої умовами даного договору та укладених до нього додатків, становить 3000 грн, за одну годину роботи Адвокатського бюро, із розрахунку, що одна година становить 60 хв.
6. Згідно з Акту від 10 жовтня 2019 року №1 приймання-передачі виконаних робіт (надання правової допомоги) до договору про надання правової допомоги від 15 серпня 2018 року №15/08-2018 загальний обсяг часу, у межах якого Адвокатським бюро «ОСАДЧИЙ ТА ПАРТНЕРИ» фактично надано Клієнту правову допомогу (тобто обсяг часу, який Адвокатським бюро було витрачено для виконання робіт, спрямованих для надання Клієнту правової допомоги) складає 10 годин. Розмір гонорару (винагороди) за фактично надану правову допомогу складає 30000 грн (виходячи із наступного розрахунку: 3000*10 = 30000 грн).
7. Згідно з квитанції від 10 жовтня 2019 року №57 позивачем ОСОБА_1 сплачено Адвокатському бюро «Осадчий та Партнери» 30000,00 грн.
8. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
9. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України, оскільки вказану заяву подано з порушенням строків.
ІІ. Касаційне оскарження
10. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 11 серпня 2020 року. Також 15 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшли доповнення представника позивача до касаційної скарги.
11. У касаційній скарзі представник позивача посилається на порушенням судом норм процесуального права та просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
11.1. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані частина сьома статті 139 та частина другої статті 252 КАС України та, як наслідок, неповно з`ясовано обставини, викладені в заяві представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
11.2. Вказує, що фактично заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, що в межах строку тридцяти днів з дня вручення і було зроблено представником позивача.
11.3. Додатково заявник касаційної скарги зауважує, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не прийняли рішення щодо клопотання адвоката позивача про поновлення строку звернення із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі, чим порушили норми процесуального права.
12. 17 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого Шевцової Н.В., суддів - Смоковича М.І., Єресько Л.О. відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 760/21771/18 із Солом`янського районного суду міста Києва.
13. 24 вересня 2020 року справа № 760/21771/18 надійшла до Верховного Суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
16. Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
18. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
19. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
19.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19.2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
19.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
19.4. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
19.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
20. Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
21. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
22. Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
23. Приписами статті 30 Закону України від 05 травня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
24. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ІV. Позиція Верховного Суду
25. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 жовтня 2019 року до Солом`янського районного суду міста Києва від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого А.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
26.1. Так, у вказаній заяві представник позивача просив:
- поновити строк звернення із заявою про ухвалення додатково рішення по справі № 760/21771/18;
- вважати початком перебігу строку звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, день отримання ОСОБА_1 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року по справі № 760/21771/18, а саме - 30 вересня 2019 року;
- ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №760/21771/18 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Києво-Святошинського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
27. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
28. Пунктом 2 частини третьої статті 246 КАС України встановлено, що описовій частині рішення зазначаються заяви, клопотання учасників справи.
29. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
29.1. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
30. Заявник касаційної скарги як на підставу для скасування оскаржуваної постанови посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через не розгляд клопотання про поновити строк звернення із заявою про ухвалення додатково рішення по справі № 760/21771/18.
31. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України, оскільки вказану заяву подано з порушенням строків.
32. Проте, такий висновок не ґрунтується на встановлених обставинах справи, оскільки судом першої інстанції не розглянуто клопотання представника позивача про поновити строк звернення із заявою про ухвалення додатково рішення по справі № 760/21771/18.
33. На вказану обставину представником позивача було звернуто увагу суду апеляційної інстанції у апеляційній скарзі, проте на вказаний доказ не було надано оцінки судом апеляційної інстанції.
34. Частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
35.1. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
36. Таким чином, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, у зв`язку із цим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого Анатолія Михайловича задовольнити частково.
2. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 760/21771/18 скасувати.
3. Адміністративну справу № 760/21771/18 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, направити на новий розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: М.І. Смокович
Л.О. Єресько