Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 760/27180/17
провадження № 61-12765св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Слюсар Т. А., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), про стягнення грошових коштів.
Позов обґрунтований тим, що 21 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб та видано свідоцтво про одруження з відповідним актовим записом № 1314, серії НОМЕР_1 .
23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини, а 09 лютого 2016 року рішенням Солом`янського районного суду міста Києва шлюб між ними розірвано.
Зазначив, що під час перебування у шлюбі, 28 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір № 11105650000, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 200 000,00 доларів США.
Додатковою угодою від 28 грудня 2006 року № 2 змінено вид кредитування та визначено кредитну лінію з лімітом, що дорівнює 235 438,00 доларів США, еквівалентну 1 365 281,42 грн.
Додатковою угодою від 29 жовтня 2010 року № 3 встановлено розмір кредитної лінії з лімітом кредитної лінії 1 692 981,76 грн та змінено базову валюту на гривню, для ідентифікації договору можуть застосуватися № 11407978000, № 11407975000, № 11421824000, № 11421832000.
Додатковою угодою № 4 встановлено транш 1 541 476,76 грн, що надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, додатковою угодою № 5 змінено процентну ставку.
07 березня 2007 року укладено договір іпотеки № 59587, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначив, що згідно довідки АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2017 року № 80-10/55, за даним кредитним договором залишок заборгованості станом на 01 жовтня 2017 року становить 500 327,66 грн.
Залишок на час припинення шлюбних відносин становив 1 070 054,06 грн основної суми кредиту, 9 922,42 грн - по процентам, 10 639,54 грн - простроченої заборгованості по процентам.
За період з 20 лютого 2016 року по 01 жовтня 2017 року позивачем за рахунок особистих коштів сплачено 569 726,40 грн суми основного кредиту, 186 426,79 грн - відсотків, 6 097,42 грн - пені, а всього 762 250,61 грн.
Крім того, під час шлюбу також укладено кредитний договір між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» № 11164032000 від 08 червня 2007 року на кредитування будівництва будинку в селі Кожухівка, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кошти у сумі 60 300,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 304 515,00 грн.
08 червня 2007 року укладено договір іпотеки № 68463, відповідно до умов якого предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,149 га, кадастровий номер 3221482003:02:022:0047 та земельна ділянка площею 0,023 га, кадастровий номер 3221482003:02:022:0048 по АДРЕСА_2 .
Згідно довідки АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2017 року № 80-10/55 за даним кредитним договором залишок заборгованості станом на 01 жовтня 2017 року становить 172 843,39 грн.
Залишок на час припинення шлюбних відносин становив 282 073,10 грн основної суми кредиту.
За період з 20 лютого 2016 року по 01 жовтня 2017 року позивачем за рахунок особистих коштів сплачено 109 229,71 грн суми основного кредиту, 50 489,12 грн - відсотків, 1 602,54 грн - пені, а всього 161 321,37 грн.
Зазначає, що 02 березня 2015 року з відповідачем укладено шлюбний договір, відповідно до умов якого вони домовились, що будь-які зобов`язання за договорами позики, кредитними договорами, іншими договорами, правочинами, є спільними зобов`язаннями подружжя в незалежності від того, хто є стороною таких договорів.
12 вересня 2017 року Апеляційним судом Київської області прийнято рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ін. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ін. про поділ майна подружжя; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майно (земельні ділянки, квартири, будинок, автомобілі). Що стосується поділу боргових зобов`язань, суд прийшов до висновку, що вони є спільними. ОСОБА_1 має право звернутися до ОСОБА_2 із позовом про відшкодування половини їх розміру.
07 червня 2018 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на свою користь Ѕ частину виплаченої ним суми заборгованості за кредитними договорами від 08 червня 2007 року № 11421804000 в розмірі 84 829,33 грн, та від 28 грудня 2006 року № 11421832000 в розмірі 393 192,23 грн, що разом становить 478 021,56 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Ѕ частина сплачених коштів може бути повернута ОСОБА_1 лише в разі повного виконання боржником солідарного обов`язку за кредитними договорами. Оскільки повністю борг за кредитним договором не погашений, то у задоволенні позову слід відмовити. Стягуючи на користь ОСОБА_2 кошти, витрачені на правничу допомогу у розмірі 19 183,00 грн, суд першої інстанції виходив з положень статті 141 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 478 021,56 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із шлюбно-сімейних правовідносин, а не із солідарних зобов`язань, які регулюються статтями 541 544 ЦК України. Тому стягненню підлягає половина від фактично сплачених ОСОБА_1 одноособово грошових коштів на погашення кредитів які були укладенні ним в період шлюбу в інтересах сім`ї, в період з 20 лютого 2016 року по 01 березня 2018 року в розмірі 478 021,56 грн. Враховуючи норми статті 141 ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати ОСОБА_2 , пов`язані з правничою допомогою адвоката має нести відповідач.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що зобов`язання позивача щодо повернення кредитних коштів є належним чином виконаним лише після повної сплати ним заборгованості, і лише в такому випадку у позивача виникає право зворотної вимоги до відповідача на відшкодування половини сплачених коштів.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу № 760/27180/17 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 вересня 2002 року, який розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року.
22 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фурдаковою М. О. та зареєстровано в реєстрі за № 269.
За час перебування у шлюбі, 28 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладений кредитний договір №11105650000.
Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 200 000,00 доларів США.
Згідно пункту 1.2.2 договору, позичальник зобов`язався повернути банку кредит у повному обсязі, в строки, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 28 грудня 2027 року.
Додатковою угодою від 07 листопада 2008 року № 2 змінено вид кредитування та визначено кредитну лінію з лімітом, що дорівнює 235 438,00 доларів США, еквівалентну 1 365 281,42 грн. Додатковою угодою від 29 жовтня 2010 року № 3 встановлено розмір кредитної лінії з лімітом кредитної лінії 1 692 981,76 грн та змінено базову валюту на гривню, для ідентифікації договору можуть застосуватися № 11407978000, № 11407975000, № 11421824000, № 11421832000. Додатковою угодою № 4 встановлено транш 1 541 476,76 грн, що надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, додатковою угодою № 5 змінено процентну ставку.
07 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 59587, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно довідки АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2017 року № 80-10/55, за даним кредитним договором залишок заборгованості станом на 01 жовтня 2017 року становить 500 327,66 грн.
Залишок станом на 20 лютого 2016 року становив 1 070 054,06 грн основної суми кредиту, 9 922,42 грн - по процентам, 10 639,54 грн - простроченої заборгованості по процентам.
За період з 20 лютого 2016 року по 01 жовтня 2017 року позивачем сплачено 569 726,40 грн суми основного кредиту, 186 426,79 грн - відсотків, 6 097,42 грн. - пені, а всього 762 250,61 грн.
Крім того, встановлено, що за час шлюбу між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був також укладений кредитний договір від 08 червня 2007 року № 11164032000
Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов`язується надати позичальнику кошти у сумі 60 300,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 304 515,00 грн.
Згідно п. 1.2.2 договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 08 червня 2028 року,
Відповідно до п. 1.3.5 цільове призначення (мета) кредиту - кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме: купівля земельних ділянок, загальною площею 0,172 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Додатковою угодою № 2 до договору, сторони визначили, що для ідентифікації договору можуть застосуватись № 114218022000 та № 11421804000, було змінено базову валюту на гривню та визначено ліміт кредитної лінії у розмірі 401 342,81 грн, додатковою угодою № 3 змінено процентну ставку.
08 червня 2007 року між ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 68463, відповідно до умов якого предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,149 га, кадастровий номер 3221482003:02:022:0047 та земельна ділянка площею 0,023 га, кадастровий номер 3221482003:02:022:0048 по АДРЕСА_2 .
Згідно довідки АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2017 року № 80-10/55 за даним кредитним договором залишок заборгованості станом на 01 жовтня 2017 року становить 172 843,39 грн
Залишок на 20 лютого 2016 року становив 282 073,10 грн основної суми кредиту.
За період з 20 лютого 2016 року по 01 жовтня 2017 року позивачем сплачено 109 229,71 грн суми основного кредиту, 50 489,12 грн - відсотків, 1 602,54 грн - пені, а всього 161 321,37 грн.
Установлено, що 29 жовтня 2010 р. ОСОБА_2 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 на підписання та укладення будь-яких договорів про внесення змін до будь-яких договорів іпотеки та кредитних договорів, які укладалися між її чоловіком та ПАТ «УкрСиббанк», за ціною та на умовах на його власний розсуд. Згода посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. та зареєстровано в реєстрі за № 2256.
Відповідно до п. 2.7 шлюбного договору, укладеного 22 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фурдаковою М. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 269, сторони домовились, що будь-які зобов`язання за договором позики, кредитними договорами, іншими договорами, правочинами є спільними зобов`язаннями подружжя в незалежності від того, хто є стороною таких договорів.
Згідно із пунктом 3.5 шлюбного договору, сторони домовилися про те, що у випадку розірвання шлюбу між ними поділ майна буде проведено згідно з умовами цього договору.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2017 року, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2017 року скасовано в частині визнання майна спільною сумісною власністю, визнання шлюбного договору недійсним, поділу майна та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ПАТ «УкрСиббанк» про поділ майна подружжя задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «УкрСиббанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фурдакова М. О. про поділ майна подружжя задоволено частково. Визнано спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно:
житловий будинок АДРЕСА_3 ;
земельну ділянку, загальною площею - 0,1922 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки - 3221482003:02:018:0008;
1/6 частини квартири АДРЕСА_4 ;
земельну ділянку, загальною площею - 0,149 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку, загальною площею - 0,023 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
квартиру АДРЕСА_1 ;
автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2014 року випуску, чорного кольору, тип - загальний легковий універсал В, номер шасі НОМЕР_9 , об`єм двигуна 2672 куб.см.;
автомобіль NISSAN JUKE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору тип - хетчбек В легковий, номер шасі - НОМЕР_4 , об`єм двигуна - 1598 куб.см.;
автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , чорного кольору, тип легковий, номер шасі - НОМЕР_6 , об`єм двигуна - 2378 см. куб.;
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:
земельну ділянку, загальною площею - 0,149 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221482003:02:022:0047, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
земельну ділянку, загальною площею - 0,023 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221482003:02:022:0048, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
квартиру АДРЕСА_1 ;
автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , чорного кольору, тип - загальний легковий універсал В, номер шасі НОМЕР_9 , об`єм двигуна 2672 куб.см.;
автомобіль NISSAN JUKE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору тип - хетчбек В легковий, номер шасі - НОМЕР_4 , об`єм двигуна - 1598 куб.см.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
житловий будинок АДРЕСА_3 ;
земельну ділянку, загальною площею - 0,1922 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221482003:02:018:0008, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
1/6 частину квартири АДРЕСА_4 ;
автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , чорного кольору, тип легковий, номер шасі - НОМЕР_6 , об`єм двигуна - 2378 куб. см.
В іншій частині позовів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено.
В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2014 року випуску, ДНЗ НОМЕР_8, чорного кольору, тип - загальний легковий універсал В, номер шасі НОМЕР_9 , об`єм двигуна 2672 куб. см., укладеного 09 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2017 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Статтею 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).
Згідно довідки АТ «УкрСиббанк» від 25 вересня 2018 року № 80-11/26 за кредитним договором № 11421832000 залишок заборгованості станом на 01 березня 2018 року становить 500 327,66 грн; за кредитним договором № 11421804000 залишок заборгованості станом на 01 березня 2018 року становить 172 843,39 грн.
Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Відповідно до статтею 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
За змістом наведеної частини першої статті 544 ЦК України, право на зворотну вимогу (регрес) виникає у одного з солідарних боржників до інших лише після виконання ним солідарного обов`язку.
Правовий аналіз положень зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені у ній, настають лише в разі повного виконання боржником солідарного обов`язку. Часткове виконання боржником солідарного обов`язку не породжує перехід до нього права на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року (справа №727/4089/15-ц, провадження № 61-4597св18).
Установлено, що ОСОБА_1 не здійснив повне погашення заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2006 року № 11105650000 та кредитним договором від 08 червня 2007 року № 11164032000, про що не заперечується самим позивачем.
Обидва кредитні договори та додаткові угоди до них, на які посилається позивач, прямо передбачають, що зобов`язання позивача щодо повернення кредитних коштів є належним чином та повністю виконаним лише після сплати ним грошових коштів в повному обсязі на рахунок АКІБ «УкрСиббанк», а не окремих частин відповідно до графіку погашення кредиту.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що підстав для стягнення з відповідача на користь позивача Ѕ частини сплачених грошових коштів за договором кредиту від 08 червня 2007 року № 11421804000 в розмірі 84 829,33 грн, та Ѕ частини сплачених грошових коштів за договором кредиту від 28 грудня 2006 року № 11421832000 в розмірі 393 192,23 грн, що разом становить 478 021,56 грн, немає, оскільки часткове виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитними договорами не є підставою для регресного позову.
Апеляційний суд не врахував наведеного та дійшов передчасних висновків про задоволення позову.
Що стосується вимог відповідача про стягнення з позивача на її користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19 183,00 грн Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 здійснювалося адвокатом Некляєвим Ю. Г., відповідно до договору про надання правової допомоги від 04 квітня 2018 року та на підставі ордеру про надання правової допомоги серії КВ № 2200466 від 05 квітня 2018 року.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_2 до матеріалів справи долучено копію прибуткового касового ордеру № 10 від 24 квітня 2018 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 24 квітня 2018 року про сплату ОСОБА_2 Адвокатському об`єднанню «МЕДЖІСТЕРС» 19 183,48 грн.
При цьому, у Договорі про надання правової допомоги від 04 квітня 2018 року, укладеного ОСОБА_2 з Адвокатським об`єднанням «МЕДЖІСТЕРС», сторони визначили фіксований розмір гонорару за представництво інтересів відповідача в суді та погодинні ставки за правову допомогу.
На підтвердження того, що адвокат Некляєв Ю. Г. працює в Адвокатському об`єднанні, надано копію протоколу № 14 загальних зборів учасників (зборів партнерів) Адвокатського об`єднання «МЕДЖІСТЕРС» від 28 вересня 2018 року, копію виписки є ЄДРПОУ, копію наказу №76-14/Н від 03 листопада 2014 року про прийом на роботу ОСОБА_4 за сумісництвом на посаду адвоката з 03 листопада 2014 року, та копію наказу № 142-18/н від 26 вересня 2018 року про прийом на роботу ОСОБА_4 на посаду адвоката з 01 жовтня 2018 року.
Представником відповідача надано розрахунок відпрацьованого часу та роздруківку часу та обсягу наданих Адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно із частиною третьою ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З огляду на викладене, відповідач та Адвокатське об`єднання визначили в договорі фіксований розмір гонорару за представництво інтересів відповідача в суді, понесені відповідачем судові витрати за договором пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим і співмірним із складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу задоволено, постанову апеляційної інстанції скасовано та рішення суду першої інстанції залишено в силі, то сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 560,44 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 400 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року скасувати.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 560,44 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов
Судді: В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук