Постанова

Іменем України

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 760/3389/15-ц

провадження № 61-3592св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Таїса Олександрівна, Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Паном Миколою Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частину грошових вкладів, які знаходяться в філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», на рахунках № НОМЕР_1 у розмірі 9 432,15 грн, № 91551/21597 - у розмірі 6 623,40 грн та № 91551/12598 - у розмірі 1 724,10 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,2 кв. м, загальною площею 45,5 кв. м.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину грошових вкладів, які знаходяться в ТВБВ № 1000/0141 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 4 716,08 грн; на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 3 311,70 грн; на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 862,05 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст заяви

11 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування заяви вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 , їй, як єдиному спадкоємцю, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та 15 грудня 2012 року проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна».

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі № 760/583/14-ц сину ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька - два місяці після набрання рішенням законної сили.

В подальшому заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року у справі № 760/3389/15-ц визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Підставою для ухвалення даного судового рішення стало рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року.

Про наявність вказаних судових рішень вона дізналася лише в серпні-вересні 2016 року та подала заяву про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року, яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року.

Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .

Оскільки підставою для ухвалення заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі № 760/3389/15-ц було заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року у справі № 760/583/14-ц, яке було скасоване постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, просила заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року переглянути за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України, скасувавши його, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування

Крім того, посилалась на те, що нею пропущений тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з поважних причин, зокрема внаслідок некомпетентних дій представника ОСОБА_4 , який представляв її інтереси.

Короткий зміст судових рішень

Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 21 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами відмовив, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року залишив без змін.

Суд першої інстанції виходив із того, що заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва, яке є предметом розгляду, не оскаржувалось та набрало законної сили. Вказані заявником обставини суд не може розцінювати як нововиявлені, так як рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року за своєю суттю та змістом є правильним.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами неправильно застосував частину другу статті 423 ЦПК України.

Апеляційний суд також звернув увагу на те, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Оскільки нормами ЦПК України не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення чи відмову у її задоволенні, апеляційний суд направив справ до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий апеляційний розгляд Верховний Суд зазначив, що, відповідно до встановлених судом обставин, заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 подала до суду 11 вересня 2019 року, тобто з пропуском встановленого пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України строку. У клопотанні про поновлення строку на подання заяви про перегляд указаного рішення суду за нововиявленими обставинами вона зазначила причини пропуску такого строку, проте в ухвалі суду першої інстанції від 16 вересня 2019 року про відкриття провадження за нововиявленими обставинами висновок суду про наявність підстав для поновлення строку на подання заяви відсутній. Не містить такого висновку й ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 . Апеляційний суд звернув увагу на пропуск ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, проте відповідного висновку з цього питання не зробив.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права.

Короткий зміст оскарженої постанови апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року в даній справі залишено без розгляду.

Апеляційний суд виходив із недоведеності заявником поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Представник ОСОБА_2 - адвокат Пан М. М. 15 квітня 2022 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий апеляційний розгляд.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме судом апеляційної інстанції помилково застосовано строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 3 роки (встановлений пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України), оскільки в даній справі підлягає застосуванню пункт 2 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме строк для подання вказаної заяви 10 років.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про застосування до даних правовідносин максимального строку (три роки) на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи інших учасників справи

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 рокупоновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Солом`янського районного суду міста Києва справу № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Таїса Олександрівна, Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк», про визнання права власності в порядку спадкування.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_2 як на нововиявлену обставину посилалася на постанову Верховного Суду, прийняту 17 жовтня 2018 року, якою скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року, яке, у свою чергу, стало підставою для ухвалення заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у даній справі.

Заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами вона подала до суду 11 вересня 2019 року, тобто з пропуском встановленого пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України строку. У клопотанні про поновлення строку на подання цієї заяви зазначила причини пропуску такого строку, зокрема неналежне виконання її представником ОСОБА_4 своїх професійних обов`язків, виражене в обранні неправильного способу захисту її цивільних прав, що стало причиною пропуску нею тридцятиденного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме судом апеляційної інстанції помилково застосовано строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 3 роки (встановлений пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України), оскільки в даній справі підлягає застосуванню пункт 2 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме строк для подання вказаної заяви 10 років.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами визнання обставин нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Необхідними умовами для кваліфікації обставин як таких, що визначені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), 2) спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та 3) мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини повинні підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, у цій справі йдеться про подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що постанова, якою скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року у справі № 760/583/14-ц, прийнята Верховним Судом 17 жовтня 2018 року й оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 жовтня 2018 року.

З заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі № 760/3389/15-ц, в основу якого покладено заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року, яке в подальшому скасовано Верховним Судом, ОСОБА_2 звернулась 11 вересня 2019 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на її подання.

Встановивши, що ОСОБА_2 пропущений встановлений пунктом 3 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та не наведено достатніх і обґрунтованих причин поважності пропуску цього строку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява не може вирішуватися по суті, а підлягає залишенню без розгляду.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції.

Безпідставне поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Помилкове посилання апеляційного суду на пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України не вплинуло на правильність висновків суду щодо відсутності підставі для поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Тому доводи касаційної скарги з цього приводу колегія суддів відхиляє.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують.

Наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків апеляційного суду, зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права та до необхідності переоцінки доказів і встановлення обставин, які не були встановлені судом. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Паном Миколою Миколайовичем, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун