Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 760/7008/19

провадження № 61-2318св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Трест

«Київміськбуд-2» (далі - ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2») звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення.

Позовна заява мотивована тим, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»

є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Вказувало, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , побудована

у 1953 році та перебуває у незадовільному технічному стані, комунікації будинку застарілі та не можуть експлуатуватися без проведення капітального ремонту або реконструкції, технічний стан конструкцій гуртожитку відноситься до ІІІ категорії технічного стану (непридатний до нормальної експлуатації) та IV категорії технічного стану (аварійний).

Зазначало, що законодавством України встановлено, що використовувати як жиле можливо виключно приміщення, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам. Таким чином, приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, є нежилим і не може використовуватися для проживання людей.

Зазначало, що 20 серпня 2018 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» прийняло рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднало

від комунікацій.

Посилався на те, що за два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року всім мешканцям гуртожитку було запропоновано переселитися у відремонтовані та підготовлені для проживання кімнати в іншому гуртожитку, що також належитьПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначав, що починаючи з червня 2018 року ОСОБА_3 та членам її родини неодноразово пропонували переселитися у інший гуртожиток, однак остання листом від 23 листопада 2018 року повідомила ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про свою відмову від переселення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2019 року позов ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» задоволено.

Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_2 у гуртожитку по АДРЕСА_2 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії позивача як власника аварійного житла, направлені на створення та забезпечення безпечних умов для проживання мешканців гуртожитку, який непридатний для проживання та реконструкції, захисту життя та здоров`я людей, запобігання можливого руйнування будівлі, не є порушенням прав відповідачів як мешканців гуртожитку, а дії по виселенню відповідачів з цією метою в контексті

статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є виправданими та відповідають вимогам закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 жовтня

2019 року скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні позову ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення шляхом переселення відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку

з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української СРС, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення, у зв`язку

з капітальним ремонтом будинку, врегульовано статтею 101 ЖК України. Позивач з такими позовними вимогами не звертався, а звернувся

з позовом на підставі статті 132 ЖК України, проте не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання з подальшою зміною його статусу та переведення

в нежитловий фонд.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статей 319 322 323 383 386 391 ЦК України та статей 4 18 101 132 ЖК України, порушено положення статей 76 78 89 263 265 ЦПК України, що призвело до незаконного скасування правильного рішення суду першої інстанції та прийняття незаконної постанови.

Зазначає, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»є власником гуртожитку.

Вважає, що належними та допустимими доказами доведено, що будівля гуртожитку є непридатною для проживання, такою, що не відповідає санітарним та технічним вимогам, є аварійною та такою, що загрожує обвалом, та дає правові підстави для виселення відповідачів з такого приміщення в порядку статті 132 ЖК України. Законодавством України чітко встановлено, що житлове приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, є нежилим і не може використовуватися для проживання людей, а обов`язок прийняття рішення щодо виведення

з експлуатації непридатного для використання житлового будинку приватного житлового фонду, відселення осіб, проведення капітального ремонту, реконструкції, чи знесення будинку покладається виключно на власника майна - позивача у справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»,

у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі свідоцтва про право власності від 18 вересня 1998 року

ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку по

АДРЕСА_1 , побудованого в 1953 році.

У вказаному гуртожитку у кімнаті АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до акта огляду приміщення гуртожитку по

АДРЕСА_1 . Києва від 11 квітня 2017 року, проведеного відповідно до наказу ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від 06 квітня 2017 року, на момент проведення обстеження будинок мав значні пошкодження: вертикальні та похилі тріщини довжиною 0,8-1,8 м і шириною розкриття

від 1 до 10 мм, розташовані під віконними прорізами першого - четвертого поверхів; руйнування захисного шару бетону і оголення, корозія арматури несучих конструкцій залізобетонних балконних балок; відколювання

і обвалення окремих частин декоративних бетонних елементів, що обрамляють пілястри. У приміщеннях загального користування (коридори, туалети, умивальники, кухні, сходові клітини зафіксовані такі пошкодження: замокання, висоли, грибок, здуття штукатурки зовнішньої поверхні стін, корозія бетонних плит і балок перекриття.

При обстеженні внутрішніх приміщень загального користування зафіксовано значні пошкодження - корозійна поразка і руйнування металу внутрішніх водопровідних і каналізаційних мереж, розташованих у туалетах, кухнях, умивальних кімнатах на першому-четвертому поверхах (а.с. 11 т. 1).

Відповідно до технічного паспорта на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 від 27 грудня

2018 року, виготовленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , процент зносу будинку становить 81 % (графа 21 «Характеристика будинку, допоміжних будівель та споруд») (а.с. 12-13 т. 1).

Значні пошкодження технічного стану будинку зафіксовані у висновку науково-виробничого підприємства «Будинкоконструкція» від 07 вересня 2011 року та у ньому зазначено, що загальний аналіз результатів виконаного дослідження будівельних конструкцій оцінює технічний стан будівлі як непридатний для нормальної експлуатації, потребує відновлювальних заходів у вигляді капітального ремонту (а.с. 14-15 т. 1).

Науково-технічним звітом з обстеження, визначення технічного стану конструкції та дослідження інженерно-геологічних умов в основі фундаментів будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1

від 26 червня 2018 року встановлено, що в обстеженій частині будівлі наявні такі ділянки та конструкції категорій технічного стану: третя категорія - непридатні до нормальної експлуатації; четверта категорія - аварійні. При цьому відмічено «місцевий характер» ділянок конструкцій у четвертій категорії технічного стану (а.с. 16-19 т. 1).

Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 30 листопада 2018 року № 4904-4 встановлено, що приміщення будівлі не забезпечені гарячим водопостачанням та опаленням, санітарно-гігієнічний стан приміщень загального користування незадовільний (а.с. 22-23 т. 1).

Наказом ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від 01 червня 2018 року № 40 «Про комплекс заходів у зв`язку з необхідністю проведення реконструкції гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із незадовільним технічним станом будівлі гуртожитку та необхідністю проведення реконструкції вказаної будівлі вирішено організувати повідомлення мешканців гуртожитку про виведення будівлі з експлуатації

з 17 серпня 2018 року та необхідність звільнення кімнат до 16 серпня

2018 року: розробити комплекс заходів, пов`язаних з виведенням будівлі

з експлуатації з 17 серпня 2018 року та відключенням будівлі від зовнішніх інженерних мереж (а.с. 24-26 т. 1).

20 серпня 2018 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» видано наказ № 53 щодо виведення з експлуатації будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27 т. 1).

За два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня

2018 року, всіх мешканців гуртожитку, в тому числі ОСОБА_1 ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» листами від 06 червня 2018 року № 0559 та повторно від 23 липня 2018 року № 0703 повідомлено про реконструкцію гуртожитку та відключення його з 17 серпня 2018 року від зовнішніх мереж електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення та виведення з експлуатації (а.с. 28, 30 т.1).

Відповідно до акта ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 отримала 13 червня 2018 року повідомлення від 06 червня 2018 року № 0559, однак розписатися на примірнику ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»відмовилася (а.с. 29 т. 1).

Листами від 14 вересня 2018 року № 0877, від 08 листопада 2018 року

№ 1116, від 20 листопада 2018 року № 1186, від 04 січня 2019 року № 0019 ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» пропонував відповідачу ОСОБА_1 переселитися до гуртожитку, що знаходиться по

АДРЕСА_2 , у підготовлену та відремонтовану кімнату АДРЕСА_2 (а.с. 31-24 т. 1).

Згідно з актом, складеним генеральним директором ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», заступником генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» та начальником відділу з обслуговування будинків

ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», ОСОБА_1 відмовилася від отримання повідомлення про переселення від 08 листопада 2018 року № 1116

(а.с. 32 зворот т. 1).

Листом від 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомила

ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про відмову від переселення у запропоноване житло (а.с. 35 т. 1).

Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» видано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт із реконструкції гуртожитку

від 16 жовтня 2018 року № 073/09/01-1610/2, а також контрольну картку

№ 18090109-Сл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення

у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з реконструкції гуртожитку.

Відповідно до листа ПАТ «Київгаз» від 26 листопада 2018 року № 3182/09

у цьому підприємстві відсутні документи щодо визнання в установленому чинним законодавством порядку аварійного стану газорозподільної системи в гуртожитку та щодо визнання в установленому чинним законодавством порядку гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей (а.с. 98 т. 1).

Листом від 24 січня 2019 року № 00116 Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація були повідомлені позивачем про визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що не відповідає санітарним татехнічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим). У цьому листі позивач просив адресатів визначити доцільність додаткового визнання жилого будинку за адресою:

АДРЕСА_1 , таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим) (а.с. 82 т. 1).

Відповідно до листа «Трест «Київміськбуд-2» від 04 лютого 2019 року балансоутримувач гуртожитку по АДРЕСА_1 повідомив

КП «Київтеплоенерго», що будівля за вищевказаною адресою перебуває

в аварійному стані, тому ухвалено рішення про виведення будівлі гуртожитку з експлуатації, у зв`язку з цим договір на постачання теплової енергії до гуртожитку укладено небуло.

Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 19 лютого 2019 року № 056/920-3940 повідомив ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», що товариство як власник будівлі по

АДРЕСА_1 самостійно вирішує щодо придатності такої будівлі доексплуатації (а.с. 83 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є виселення відповідачів

з приміщення гуртожитку з наданням іншого житлового приміщення

в порядку статті 132 ЖК України.

Питання правових підстав вселення, користування та виселення

з гуртожитків врегульовано статтею 132 ЖК Української РСР, а також положеннями спеціального Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Частина перша статті 8 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначає, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи управлінні, чи у повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, у тому числі тих, яким ці гуртожитки були передані до статутних капіталів чи фондів або були відчужені в інший спосіб, крім організацій, створених органами державної влади, органами місцевого самоврядування для управління житловим фондом) та призначених для проживання працівників (членів їхніх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, якщо такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання у таких гуртожитках до вирішення їхньої житлової проблеми щодо забезпечення їх житлом.

Зважаючи на те, що гуртожиток по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», увійшов до статутного фонду ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» у порядку приватизації, що не заперечується позивачем, то на правовідносини, що виникли між сторонами, поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток

і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім`ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення

у гуртожиток та/або підстав їх фактичного проживання у гуртожитку, до вирішення спору в досудовому або судовому порядку відповідно до статей 25 і 26 цього Закону. Виселення, переселення чи відселення громадян

з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 цього Закону.

За правилом статті 20 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження

в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини)

з наступним затвердженням сесією цієї ради. Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток.

Таким чином, відповідно до наведених положень Закону переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або у стані, непридатному для проживання людей.

Єдиною належною та допустимою підставою віднесення зазначеного будинку до такого, що перебуває в аварійному стані, може бути рішення виконавчого органу відповідної місцевої ради, прийняте на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини), з наступним затвердженням сесією цієї ради.

Позивачем не зазначено та не надано, судами під час розгляду справи не встановлено існування відповідного рішення про визнання гуртожитку

по АДРЕСА_1 таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.

Направлення позивачем листа у січні 2019 року про визнання жилого будинку по АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим), та відповідь на нього Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якої повідомлено, що позивач, як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації, не є допустимим доказом визнання приміщення зазначеного гуртожитку непридатним для проживання чи аварійним, що могло б бути підставою для виселення відповідачів з наданням іншого житлового приміщення з укладенням нового договору найму, видачі ордера на інше житлове приміщення на постійній основі.

Згідно із частиною п`ятою статті 132 ЖК Української РСР особи, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

Відповідно до Положення про порядок обстеження стану жилих будинків

з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення)обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків за клопотанням такого підприємства, установи, організації здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів. У разі ж неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту вноситься до виконкому районної, міської, районної

у місті Ради пропозиція про визнання жилого будинку таким, що не відповідає зазначеним вимогам і є непридатним для поживання.

Згідно із пунктом 5 наведеного Положення, якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення виконавчим комітетом відповідної Ради призначається спеціальна комісія у складі визначеного зазначеним Положенням спеціалістів.

При обстеженні громадського або відомчого житлового фонду до складу такої комісії також включається представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

Після проведення дій, визначених Положенням, при визнанні жилого приміщення непридатним для проживання комісія вносить місцевій раді пропозицію з проектом відповідного рішення.

Згідно із пунктом 8 Положення виконавчий орган місцевої Ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо непридатності жилого будинку для проживання та вносить до виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів про використання цього будинку в інших цілях або про знесення будинку. Під час вирішення питання щодо жилого будинку відомчого або громадського жилого фонду пропозиція погоджується з відповідним підприємством.

Незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української РСР, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення у зв`язку капітальним ремонтом будинку врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР.

Відповідно до статті 101 ЖК Української РСР при проведенні капітального ремонту жилого будинку державного або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, наймодавець зобов`язаний надати наймачеві та членам його сім`ї на час проведення капітального ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення. У разі відмовлення наймача від переселення в інше жиле приміщення наймодавець може вимагати переселення його в судовому порядку. Жиле приміщення, надаване на час капітального ремонту, має знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку державною комісією наймач вселяється у жиле приміщення, яке він раніше займав. Видатки наймача по переселенню, викликаному капітальним ремонтом жилого будинку, відшкодовуються наймодавцем. У період проживання наймача в зв`язку з капітальним ремонтом в іншому жилому приміщенні він вносить квартирну плату лише за приміщення, надане йому на час ремонту. Замість надання жилого приміщення на час проведення капітального ремонту жилого будинку наймачеві та членам його сім`ї за їх згодою та згодою наймодавця може бути надано в постійне користування інше благоустроєне жиле приміщення.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини

і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (справа «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши та давши оцінку поданим позивачем та відповідачем доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач звернувся з позовом на підставі статті 132 ЖК Української РСР, проте не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання людей з подальшою зміною його статусу та переведення в нежитловий фонд.

Крім того, апеляційним судом правильно зазначено, що незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути підставою для виселення відповідачів та переселення до кімнати в іншому гуртожитку

з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української СРС, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення, у зв`язку

з капітальним ремонтом будинку, врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР.

Водночас позивач з такими позовними вимогами не звертався, а звернувся з позовом на підставі статті 132 ЖК Української РСР, проте не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання з подальшою зміною його статусу та переведення в нежитловий фонд.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі від 18 грудня 2019 року № 760/7956/19 (провадження № 61-20302св19),

від 19 грудня 2019 року №760/7471/19 (провадження №61-17959св19),

від 04 грудня 2019 року № 760/6275/19 (провадження № 61-18989св19).

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При вирішенні цієї справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, правильно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Наведені ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання

ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для його задоволення, а заявник не навів обґрунтованих мотивів щодо цього.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» про передачу справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк