ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 761/1669/22

провадження № 61-9288св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання оголошення транспортного засобу у розшук неправомірним та зобов`язання внесення відомостей про припинення розшуку

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка Олега Олександровича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у складі судді Саадулаєва А. І. та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірним оголошення Головним управлінням Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київський області) у розшук автомобіля ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом розміщення інформації про розшук вказаного автомобіля у базі даних МВС України - Єдиному державному реєстрі транспортних засобів; зобов`язати ГУ НП в Київський областівнести інформацію до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення розшуку автомобіля ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що в жовтні 2021 року він звернувся до ТСЦ МВС № 7141 з питанням порядку продажу належного йому на праві власності автомобіля Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Листом від 21 жовтня 2021 року № 31/23-1774 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області на адвокатський запит повідомив, що згідно з базою даних НАІС (Єдиний державний реєстр МВС) автомобіль ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться у розшуку через ДТП. Ініціатором розшуку є ГУ НП в Київській області. 05 листопада 2021 року він звернувся із заявою до ГУ НП в Київський області, в якій вимагав зняти належний йому автомобіль з розшуку та направити йому копії документів, які стали підставою для оголошення розшуку автомобіля. У зв`язку із запереченням ГУ НП в Київській області факту перебування автомобіля у розшуку, 23 листопада 2021 року він повторно звернувся до РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області з проханням повідомити, чи знаходиться його автомобіль у розшуку на момент звернення, та надати скріншот з відповідної сторінки інформаційної системи на підтвердження перебування автомобіля у розшуку. Листом від 29 листопада 2021 року № 31/23-2030 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області повідомив, що згідно з базою даних НАІС (Єдиний державний реєстр МВС) станом на 24 листопада 2021 року автомобіль ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться у розшуку через ДТП. Ініціатор розшуку - ГУ НП в Київській області.

Вважає, що дії ГУ НП в Київській області щодо оголошення автомобіля у розшук та розміщення інформації про розшук автомобіля в Єдиному державному реєстрі МВС є неправомірними, а автомобіль необхідно зняти з розшуку, оскільки він ніколи не був учасником ДТП, внаслідок якої загинули або були травмовані люди. Також немає будь-яких справ про притягнення його як водія до адміністративної, кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності. Таким чином, транспортний засіб позивача безпідставно оголошено у розшук та розміщено інформацію про розшук на інформаційному ресурсі МВС України. Відповідач неправомірно ухиляється від зняття транспортного засобу з розшуку та розміщення інформації про припинення розшуку на інформаційному ресурсі МВС України, що порушує право власності позивача на автомобіль.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 10 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими і недоведеними, оскільки наданими відповідачем доказами підтверджено факт участі транспортного засобу у ДТП, у зв`язку із чим були законні підстави для оголошення автомобіля у розшук.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 15 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Батюка О. О. задовольнив частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року скасував, провадження у справі закрив, роз`яснивши позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що позивач оскаржує оголошення ГУ НП в Київській області у розшук свого автомобіля та просить зобов`язати відповідача внести інформацію до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення розшуку, тобто спір пов`язаний з оскарженням дій чи бездіяльності - здійсненням повноважень ГУ НП в Київській області і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Батюк О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/267/15-а, від 23 червня 2022 року у справі № 540/2725/21.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що розміщення інформації в базі даних МВС про розшук автомобіля є актом індивідуальної дії, який порушує майнові права позивача, тобто має місце приватно-правовий спір щодо усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном. Також скарга містить доводи про необґрунтованість висновків місцевого суду про недоведеність позовних вимог.

У липні 2023 року ГУ НП в Київській областіподало відзив на касаційну скаргу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

25 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з листом Відділу поліції № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області від 22 вересня 2022 року № 3455/109/1701/22, 20 вересня 2018 року на вул. Молодіжній, 78 в м. Боярці (на той час територія обслуговування Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області) сталася ДТП за участю припаркованого автомобіля «Форд фокус», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , та автомобіля ГАЗ-3302-14, державний номерний знак НОМЕР_1 , невстановлений водій якого скоїв наїзд на припаркований автомобіль та з місця пригоди зник. Унаслідок вказаної ДТП власник автомобіля «Форд фокус» отримав значні матеріальні збитки.

Після проведеної перевірки згідно з пунктом 9 розділу 8 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, матеріали вказаної ДТП були надіслані за місцем реєстрації автомобіля ГАЗ-3302-14, державний номерний знак НОМЕР_1 , та проживання його власника ОСОБА_1 для проведення подальшої перевірки та притягнення водія, причетного до скоєння ДТП до адміністративної відповідальності.

З метою об`єктивного розгляду матеріалів ДТП, інформацію щодо цього автомобіля ГАЗ-3302-14, уповноважена особа підрозділу поліції внесла до Національної автоматизованої системи ГСЦ МВС України, розділ «Орієнтування» з поміткою «розшукується через ДТП».

Матеріали ДТП супровідним листом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 04 грудня 2018 року № 17107 надіслано до УПП в Черкаській області для проведення подальшої перевірки та притягнення водія, причетного до скоєння ДТП, до адміністративної відповідальності.

Згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 червня 2019 року у справі № 711/4552/19, 20 вересня 2018 року о 13:05, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ-3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Молодіжній, 50/61 в м. Боярці Київської області, порушивши пункти 2.3, 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Форд Фокус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Також ОСОБА_1 після скоєння зазначеної ДТП залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив пункт 2.10 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, статтею 122-4 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124, статтею 122-4 КпАП України закрито через закінчення строків, передбачених статтею 38 КпАП України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Відповідно до наведених процесуальних норм до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Водночас визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У цій справі позивач просить визнати неправомірним оголошення ГУ НП в Київський областіу розшук автомобіля та зобов`язати ГУ НП в Київський області внести інформацію до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення розшуку автомобіля.

Як встановили суди попередніх інстанцій, оголошення в розшук автомобіля було здійснено під час розслідування факту ДТП у зв`язку з необхідністю притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У справі, що розглядається, спір фактично виник між позивачем і ГУ НП в Київський області (його посадовими особами) щодо незаконного оголошення в розшук автомобіля та через відмову внесення інформації про припинення його розшуку.

Вимог приватноправого характеру (визнання права власності на майно чи його витребування, скасування реєстрації транспортного засобу) позивач не заявляв.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що заявлений у цій справі спір повинен був розглядатися за правилами адміністративного судочинства, та закрив провадження у справі.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судом, постанова апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження, адже у справі 280/267/15-а був заявлений спір про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яким вирішено питання щодо права власності на нерухоме майно, тобто спір про право цивільне. У справі № 540/2725/21 спір стосувався зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження, де позивачка фактично доводила своє право власності на автомобіль.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка Олега Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов